Нагадаємо, що ДПСУ навела роз’яснення для суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю у мережі Інтернет та заключили договори «На переказ коштів». Вони вважають, що платіжні сервіси, зокрема, і щодо приймання коштів від покупців та переказу їх на рахунок продавця, призначені для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями. Особливо, якщо вони надаються в мережі Інтернет за допомогою персональних комп’ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток. Проте за своїм змістом вони, на думку податківців, є системами для надання послуг з еквайрингу у дистанційному режимі.
Чи треба отримані таким чином кошти продавцю проводити через РРО? Податківці вважають, що так!
Їхня позиція ґрунтується на тому, що зміст послуг еквайрингу передбачає, що фінансова установа дає можливість покупцю розраховуватись з продавцем за допомогою банківської картки. Спочатку фінансова установа списує кошти з картки покупця, потім вона акумулює всі отримані платежі від покупців за день, збирає їх в одну суму та перераховує цю суму продавцю.
Щоправда, тут може виникнути нюанс - як правило, таке перерахування здійснюється наступного дня.
Як працює еквайринг, ми докладно розповідали у цьому матеріалі. Зокрема, у момент оплати покупцем за допомогою POS-терміналу або платіжного застосунку на сайті у продавця виникає розрахункова операція, яку потрібно зареєструвати через РРО. При цьому кожна така оплата від покупців реєструється через РРО як окрема операція.
На цьому етапі фінансова установа списує з рахунку покупця сплачену суму та акумулює її у себе на окремому рахунку. А от наступне перерахування продавцю такої акумульованої суми оплат від покупців, яке здійснює фінансова установа наступного дня (так зване «покриття по платіжних картках»), вже є окремою господарською операцією між фінустановою та продавцем і воно не регулюється Законом про РРО. Про це і говорять податківці у коментованій публікації.
І це призводить нас до важливої інформації. Обов’язок продавця провести суму оплати від покупця через РРО виникає в той момент, коли покупець здійснює оплату товару за допомогою платіжної картки. Навіть якщо йдеться про дистанційну оплату! Наступне перерахування фінансовою установою отриманих коштів продавцю (покриття) розрахунковою операцією вже не є і проведення через РРО не вимагає.
Як бути, якщо така оплата проводиться у позаробочий час, податківці не уточнюють. Чому виникає така проблема? Справа в тому, що продавці, навіть ФОП, мають графік роботи. І далеко не в усіх з них такий графік цілодобовий. А ось інтернет-магазин з можливістю внесення передоплати за товар може працювати цілу добу. Майже цілодобовим наразі є і банківський день (і як планує НБУ, цілодобовий графік проведення платежів це його мета в обслуговуванні банківських клієнтів, про що ми писали тут).
Можна, звісно, налаштувати інтернет-магазин таким чином, щоб оплата в позаробочі години на сайті не приймалася. Але мало хто з продавців погодиться втратити потенційних клієнтів через таку заборону. Тому їм треба пам’ятати, що при цьому діють загальні правила визначення того, чи є оплата від покупця розрахунковою операцією, чи ні. Зокрема:
- оплати за допомогою еквайрингу завжди будуть розрахунковою операцією і вони завжди реєструються через РРО (саме цю ситуацію і розглядають податківці);
- оплати безпосередньо з рахунку покупця на рахунок продавця розрахунковою операцією не є і через РРО не реєструються, тому що це прямий переказ коштів з рахунку на рахунок без використання еквайрингу. Відповідно такі операції не проводяться через фінансові установи – еквайри і вони не розглядаються податківцями в коментованій публікації.
Із позицією податківців нещодавно погодився Верховний Суд, про що ми писали тут. І раніше в ІПК ДПС від 27.10.2020 р. №4437/ІПК/99-00-07-05-01-06 податківці зазначали, що у випадках отримання оплати за товари в позаробочий час треба застосовувати РРО та/або ПРРО на підставі виписки фінансової установи про надходження коштів не пізніше наступного дня, з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій. А як бути, якщо наступний день також неробочий? Вочевидь, податківці говорячи про «наступний день», мають на увазі саме «наступний робочий день». Зокрема, раніше у ІПК від 13.03.2020 р. №1032/6/99-00-05-04-01-06/ІПК уточнювалося, що розрахунковий документ роздруковується на РРО у робочі години магазину (суб’єкта господарювання).
Покажемо все вищесказане на прикладі.
Приклад: 27 липня продавець – платник ПДВ отримав на свій рахунок такі платежі:
- платіж за товар з рахунку покупця Петренка І.П. на суму 1500 грн, в т.ч. ПДВ – 300 грн;
- платіж від фінансової установи на суму 5321,40 грн.
Фінансова установа надала звіт про деталізацію оплат від покупців, які були здійснені попереднього дня 26 липня та включені в суму 5321,40 грн:
- платіж №1 на суму 3810 грн;
- платіж №2 на суму 1620 грн;
- утримано комісію 2% 108,60 грн.
Далі буде 2 варіанти розвитку подій, в залежності від того, коли було здійснено ці платежі, у робочий чи позаробочий час продавця. Тобто, операції і бухгалтерські проведення будуть однаковими (див. Таблицю), а ось дати – різними.
Варіант 1. Платежі було здійснено у робочий час продавця, і він про них знав.
Продавець повинен зареєструвати через РРО дві операції, на суму 3810 грн (в т.ч. ПДВ 635 грн) та на суму 1620 грн (в т.ч. ПДВ 270 грн), всього 5430 грн, в т.ч. ПДВ – 905 грн.
Якщо у продавця є можливість зареєструвати ці операції в день їх здійснення (як правило, така можливість є у тих, хто проводить розрахунки оф-лайн з використанням POS-терміналу), то доходи та податкові зобов’язання з ПДВ виникають саме 26 липня – на дату здійснення оплати покупцями. Податкова накладна складається на підставі Z-звіту РРО.
Варіант 2. Платежі було здійснено у позаробочий час продавця.
Якщо карткові платежі від клієнтів приймаються автоматично в неробочий час продавця (зокрема, на сайті через платіжний застосунок), то продавець має можливість зареєструвати через РРО розрахункові операції наступного робочого дня, про що ми писали вище.
Сам же платіж від фінансової установи (так зване «карткове покриття», «покриття по платіжних картках» тощо) не є розрахунковою операцією та не є підставою для нарахування доходів та податкових зобов’язань з ПДВ.
Прямий платіж від покупця Петренка І.П. розрахунковою операцією не є, через фінансову установу не проходить та через РРО не реєструється.
Таблиця. Відображення в бухобліку операцій за прикладом.
| Зміст та дата операції | Д-т | К-т | Сума |
| Отримано платіж від Петренка І.П. за раніше отриманий товар – з рахунку покупця на рахунок продавця | 311 | 361 | 1500,00 |
| Сформовано Z-звіт РРО за розрахунковими операціями – платіж №1 та платіж №2: 3810 + 1620 = 5430 грн | 333 | 702 | 5430,00 |
| Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ на підставі Z-звіту | 702 | 641 | 905,00 |
| Отримано платіж (покриття) від фінансової установи за мінусом комісії. Цей платіж не є розрахунковою операцією | 311 | 333 | 5321,40 |
| Списано комісію фінансової установи | 92 | 333 | 108,60 |
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!