Коментар до ІПК ДПС від 02.07.2021 р. №2611/ІПК/99-00-04-03-03-06
ФОП – платник єдиного податку другої групи бажає придбавати товари на популярних іноземних інтернет-майданчиках Amazon, AliExpress та eBay для подальшого продажу таких товарів в Україні. Але з обережності перед цим він задав податківцям такі питання:
- чи може ФОП сплачувати за придбані товари на іноземних маркетплейсах зі свого підприємницького рахунку, відкритого в національній валюті шляхом використання платіжної картки, емітованої до рахунку (електронного платіжного засобу або ЕПЗ)?
- чи не порушується при цьому валютне та інше законодавство?
- чи будуть інвойси, що надаються іноземними продавцями та в яких зазначено ім’я та прізвище ФОП, достатніми доказами та належними первинними документами, що підтверджують отримання придбаних товарів?
- чи можуть виникнути проблеми через те, що в інвойсах зазначено лише ім’я та прізвище особи без вказівки на те, що вона є ФОП?
- чи поширюються граничні строки розрахунків з нерезидентами на операції з імпорту товарів, придбаних на іноземних маркетплейсах за умови, що сума кожної такої оплати менша 400 тис. гривень?
- чи нараховується пеня за неповернення валютних коштів за умови, що сума кожної такої оплати менша 400 тис. гривень?
І саме відповідь ДПСУ на ці питання ми зараз розглянемо. Щоправда, не всі задані питання перебувають в межах компетенції податківців, зокрема, питання щодо використання платіжних карток, яке перебуває в компетенції Нацбанку, та щодо первинних документів, з яким треба звертатися до Мінфіну. Але, можливо, ФОП про це знав, але бажав почути думку податківців на ці питання. І ось що він отримав.
Чи можуть СГ оплачувати товари на іноземних маркетплейсах платіжними картками?
Щодо того, чи можуть суб’єкти господарювання взагалі сплачувати за товари іноземним постачальникам, використовуючи платіжні картки, податківці відповіли ствердно – так, можуть. І це не новина. Ми про це писали й раніше з роз’яснень НБУ тут і тут.
Це дозволено п. 32-1 Положення №2 від 02.01.2019 р. Суб'єкти господарювання – резиденти (юридичні особи та ФОП) мають право здійснювати розрахунки за ЗЕД-договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою ЕПЗ, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначний розмір.
Незначний розмір валютних операцій на даний момент – це 400 000 грн в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют. Нагадаємо, що цей розмір встановлено ст. 20 Закону від 06.12.2019 р. №361 (до цього незначним розміром вважалося 150 000 грн).
Якими первинними документами слід оформляти придбання товару на іноземних інтернет-майданчиках?
Чи буде інвойс від іноземного постачальника належним первинним документом для ФОП – резидента та чи буде він підтверджувати факт отримання ФОПом товару від продавця-нерезидента? Чи будуть такі інвойси підтверджувати факт отримання товару саме ФОПом, якщо у самому документі буде зазначено лише прізвище та ім’я фізособи, без зазначення того, що ця фізособа є ФОП?
У коментованій ІПК податківці не відповідають на це питання, а натомість цитують норми українського законодавства, що стосуються паперових та електронних первинних документів – яким вимогам вони повинні відповідати тощо.
Прямої відповіді немає і не дарма. Адже спочатку, коли до Закону №996 були внесені зміни до визначення, що таке є первинний документ, ініціатори змін наголошували, що це робиться для спрощення ЗЕД-операцій. В яких у іноземного контрагента не дуже і випросиш актів, накладних та договорів типової форми на папері. Тоді ж вперше і пролунала думка, що інвойс став повноцінним первинним документом.
Проте дуже скоро Мінфін заявив, що однієї наявності в інвойсі усіх реквізитів первинного документа, виявляється, недостатньо. Щоб вважатися первинним документом, він повинен бути оплаченим. Потім до цієї позиції долучилися і фахівці ДФСУ, про що ми писали тут.
Проте й вимогу мати усі реквізити первинного документа (встановлені ст. 9 Закону №996) ніхто не скасував. Тож з процитованих податківцями норм ми повинні зробити висновок, що інвойси від іноземних постачальників теж мають відповідати вимогам нашого законодавства. Проте в даному випадку йдеться про документи, що складаються іноземними СГ, які не зобов’язані дотримуватися вимог нашого законодавства.
Добре, якщо документ від іноземного постачальника випадково буде відповідати таким вимогам. А якщо документ не відповідатиме? І як бути ФОПу, який отримає такий документ? На це питання коментована ІПК не відповідає. А воно важливе.
Ну, нехай витрати ФОП-«загальника». Вони підтверджуються розрахунковими документами, а у такого ФОП буде банківська виписка, яка є первинним документом (принаймні, визнається таким ДПСУ) і факт оплати підтвердить. А як бути з обліком придбаних товарів? Тут вже однієї банківської виписки замало.
Якщо ФОП є платником єдиного податку і не зобов’язаний вести товарний облік, то йому й не потрібні первинні документи про надходження товару. Проте у податківців при документальній перевірці може бути інша думкащодо цього.
А як бути тим, хто повинен вести такий облік за законом? Про те, хто з «єдинників» зобов’язаний вести товарний облік, ми писали тут. А для ФОП на загальній системі наявність первинних документів щодо придбання товару дозволить підтвердити понесені витрати. Докладніше про це тут.
Наразі є проєкт від Мінфіну Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку. Ми коментували його тут.
Отже, обережним ФОП-«єдинникам» та ФОПам на загальній системі можна порадити хіба що придбавати товари у тих постачальників, які надають прийнятні документи на товар. І якщо цей постачальник іноземний, і документи (звісно) складені іноземною мовою, ФОПу доведеться подбати про їх переклад.
Щодо того, що в інвойсі (або інших документах на товар) не буде вказівки на те, що фізособа є підприємцем, ми вважаємо, що це несуттєво. ФОП не є окремим суб’єктом цивільних відносин, тому для визнання витрат зазначення в документах його прізвища та імені буде достатньо, на нашу думку. Податківці щодо цього в коментованій ІПК мовчать.
Те саме стосується і розмитнення таких товарів (якщо вони ввозитимуться ФОПом в Україну для подальшого використання або продажу). Якщо товари надходитимуть поштою, то і для фізосіб, і для юросіб в ст. 234 МКУ діють однакові правила – товар до 150 євро не оподатковується, а дорожчий оподатковується. А якщо товар підакцизний, то він оподатковується незалежно від вартості.
Чи потрібно дотримуватися граничних строків у ЗЕД-розрахунках при придбанні товарів на іноземних інтернет-майданчиках?
Нагадаємо, що у запиті ФОП на коментовану ІПК йдеться тільки про операції, обсяг яких не перевищує незначного розміру 400 000 грн, встановленого ст. 20 Закону №361.
Податківці відповідають, що на такі операції не поширюються граничні строки розрахунків за ЗЕД-операціями.
Відповідно за порушення граничних строків розрахунків за такими операціями штрафні санкції (пеня) теж не застосовуються.
Висновки
На даний час суб’єкти господарювання (як ФОП, так і юридичні особи) можуть придбавати товари та послуги у іноземних постачальників через інтернет (у тому числі на маркетплейсах) з оплатою платіжними картками.
Такі операції в межах незначного розміру не підлягають валютному нагляду і відповідно порушення граничних строків розрахунків не тягне за собою штрафних санкцій.
Головною проблемою є отримання від постачальника документа (зокрема, інвойсу), який відповідатиме вимогам українського законодавства щодо первинних документів. Лише за наявності такого документа можна підтвердити факт отримання товару.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!