Згідно зі статтею 286 платники плати за землю (крім фізосіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Спеціальні податкові режими регулюються розділом XIV ПКУ. Глава 2 розділу XIV ПКУ визначає порядок оподаткування платників фіксованого сільськогосподарського податку.
Статтею 307 розділу XIV ПКУ визначено особливості обкладення платників фіксованого сільськогосподарського податку окремими податками та зборами.
Платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками таких податків і зборів:
а) податку на прибуток підприємств;
б) земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);
в) збору за спеціальне використання води;
г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).
Податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених ПКУ, а єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування — у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
З урахуванням викладеного, платники ФСП не є платниками земельного податку за землі сільськогосподарського призначення. Платники ФСП, що здійснюють реалізацію продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), не є платниками земельного податку за землі водного фонду, на яких розміщено водойми. За інші земельні ділянки платники ФСП сплачують земельний податок у порядку та розмірах, установлених розділом ХІІ «Плата за землю» ПКУ.