Припинення права користування землею при відведенні її для суспільних потреб

ВРУ Законом №5070-VI внесла до Земельного кодексу та законів «Про оренду землі» та «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».
Змінами, зокрема, встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються у т.ч. у разі:
Ї відчуження земельної ділянки приватної власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
Ї прийняття уповноваженим органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування рішення про використання земельної ділянки державної чи комунальної власності для суспільних потреб.
Ділянки, відчужені для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, надаються у користування органами, які прийняли  рішення про їх викуп для суспільних потреб.
У разі викупу земельної ділянки (її частини) з підстав, що допускають можливість примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, не потрібна згода власника на її відчуження.
Закон «Про оренду землі» доповнено ст. 32-1 «Розірвання договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності у разі необхідності надання її для суспільних потреб».
Зазначеною статтею, зокрема, встановлено, що договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірвано у разі необхідності надання її для суспільних потреб.
Розірвання договору оренди земельної ділянки в порядку, визначеному цією статтею, допускається у разі, якщо об'єкти, які передбачається розмістити на земельній ділянці, неможливо розмістити на іншій земельній ділянці або якщо розміщення таких об'єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави загалом.
Розірвання договору оренди здійснюється за умови повного відшкодування орендарю і третім особам збитків, спричинених цим, зокрема витрат, пов'язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди.
Змінами до Закону «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» встановлено, що розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.
Суб'єкти оціночної діяльності для проведення експертної оцінки, крім органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, можуть визначатися особою, що ініціювала відчуження об'єктів нерухомості.
Заходи щодо відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності здійснюються не лише за рахунок коштів відповідних бюджетів, але й за кошти юросіб, що ініціювали відчуження ділянки.
У разі прийняття рішення про викуп чи примусове відчуження частини земельної ділянки для суспільних потреб виділення такої частини в окрему земельну ділянку здійснюється за відповідною технічною документацією із землеустрою, підставою для розроблення якої є нотаріально посвідчена згода власника земельної ділянки на поділ земельної ділянки чи рішення суду.
У разі втрати чинності рішенням про викуп ділянки, інших об'єктів нерухомості, які на ній розміщені, з підстав, які допускають примусове відчуження цих об'єктів з мотивів суспільної необхідності, прийняття рішення про викуп таких об'єктів з цих же підстав допускається не раніше, ніж через 2 роки.