Закон №361 охоплює різні питання фінмоніторингу, тому ми його аналізували в окремих матеріалах. Ось тут ми розповідали, як банки будуть перевіряти своїх клієнтів. А ось тут ми говорили про решта змін та нововведень.
Зокрема, з 28.04.2020 року Законом №361 перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу був доповнений:
- суб’єктами господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб’єктами господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна,
- бухгалтерами, суб’єктами господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку,
- суб’єктами господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування.
Оскільки зараз нас цікавлять два останніх види суб’єктів, тут одразу треба зробити ремарку.
Як бачимо, в Законі говориться про суб’єктів господарювання. Ними серед фізосіб вважаються громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ст. 55 ГКУ).
Отже, коли ми говоримо про податкових консультантів, суб’єктом фінмоніторингу серед них стали лише ФОП. Якщо ви не є ФОП, а здійснюєте консультаційну діяльність як незалежну професійну, це нововведення не для вас.
А ось бухгалтерам не пощастило – вони згадуються в Законі двічі: і як суб’єкти господарювання, і як просто бухгалтери. Отже, і ФОП, і особи, які перебувають на обліку в ДПС як ті, що здійснюють незалежну професійну діяльність, якщо вони надають приватні бухгалтерські послуги – є суб’єктами фінмоніторингу.
Проте до таких нових суб’єктів фінмоніторингу (тобто тих, хто входитиме до контролерів за фінансовими операціями) не належать фізособи, які надають послуги в рамках трудових правовідносин. Тобто на бухгалтера, який працює за такою посадою, ці зміни не поширюються. А ось на приватних бухгалтерів – так.
Що означає таке нововведення для приватних бухгалтерів та податкових консультантів?
Обов’язки таких нових суб’єктів фінмоніторингу наведені у ст. 8 Закону №361. Зараз нас цікавить два з них:
- стати на облік в Держфінмоніторингу;
- повідомляти Держфінмоніторинг про певні фінансові операції клієнтів.
Щодо цих обов’язків одразу ж виникло кілька питань.
Наприклад, чи всі приватні бухгалтери та податкові консультанти мають стати на облік? Зокрема, якщо консультант не працює з реальними первинними документами та фінансовими операціями, а лише роз’яснює наслідки можливих операцій – чи треба при цьому ставати на облік та докладати про усі задані питання? Як саме стати на облік? І що буде, якщо цього не робити? Адже взяття на облік в Держфінмоніторингу поки що не є обов’язковою умовою для здійснення такої професійної діяльності.
Але чіткої відповіді на більшість з них й досі немає: Порядки ведення Держфінмоніторингу обліку інформації про фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу, обліку суб’єктів первинного фінмоніторингу та подання інформації для взяття їх на облік (зняття з обліку), затверджені постановою КМУ від 05.08.2015 р. №552, досі не зазнали змін та/або не скасовані.
Не було внесено змін і до Інструкції з подання такої інформації, затвердженої наказом Мінфіну від 29.01.2016 р. №24. У листі від 10.06.2020 р. №11010-10/607-ЗПІ/539 Мінфін повідомляє, що працює над цим. А поки що радить усім зацікавленим особам користуватися старою нормативкою (яка зміни, внесені Законом №361, не враховує).
При цьому Мінфін звертає увагу: згідно з Порядком №552 стати на облік в Держфінмоніторингу потрібно не пізніше дня встановлення ділових відносин с клієнтом (проведення фінансових операцій).
Яку інформацію про операції клієнтів слід повідомляти Держфінмоніторингу?
Із цим ситуація наступна – напрямки є, а ось наскільки докладно це треба зробити – чітко не визначено. Ми про це писали тут.
Найголовніша проблема в тому, що з 28.04.2020 р. за цим Законом повідомляти Держфінмоніторингу суб’єкти фінмоніторингу мають не про злочини, про які дізналися під час роботи з клієнтом, а про операції, які викликали підозри, що діяльність клієнта нелегальна. Адже тут головна мета – це не допустити злочину.
Так, щодо підозрілих фінансових операцій (діяльності) або спроби їх проведення незалежно від суми встановлено обов’язок повідомити негайно після виникнення підозри або достатніх підстав для підозри, а також копії всіх документів та інформацію на запит Держфінмоніторингу (пп. «в» п. 8 ч. 2 ст. 8 Закону №361).
Зверніть увагу: у згаданому вище листі Мінфін наголошує: повідомляти треба не тільки про ті фінансові операції з активами клієнтів, у яких приватний бухгалтер або податковий консультант безпосередньо бере участь, а й про ті, здійснення яких він дізнався у рамках ділових відносин з клієнтом.
Тобто превентивно і обов’язково ставати на облік в Держфінмоніторингу від всіх приватних бухгалтерів та податкових консультантів поки що не вимагають (хоча нас не здивує, якщо далі цього вимагатимуть). Проте, якщо підозріла операція виникла, про неї слід обов’язково повідомити, а для цього – треба стати на облік.
А що буде тим, хто не повідомлятиме?
Законом №361 передбачені такі штрафи:
- за порушення вимог щодо належної перевірки, щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством, – до 204 тис. грн;
- за порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції – у розмірі до 340 тис. грн;
- за порушення порядку створення (ведення) та зберігання документів, у тому числі електронних, записів, даних, інформації у випадках, передбачених цим Законом, у тому числі у разі їх втрати або знищення, – у розмірі до 204 тис. грн;
- за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, – у розмірі до 340 тис. грн;
- за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації – у розмірі до 340 тис. грн.
Важливо! За відсутність постановки на облік у Держфінмонітрингу Законом №361 окрема відповідальність не встановлена. Але навіть на незареєстрованих суб’єктів фінмоніторингу поширюються усі штрафи, зазначені вище.
Як це роблять незалежні юристи?
Сама ситуація, коли ті, хто надають незалежні послуги, мають і контролювати діяльність клієнта (в межах отриманої інформації), і в разі потреби повідомляти про порушення, не нова. Вона і раніше застосовувалася щодо нотаріусів, адвокатських об’єднань та бюро і самозайнятих адвокатів. Про них в світлі новацій Закону №361 ми писали тут.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!