Нерезиденти

Нерезиденти – це:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Короткий алгоритм взяття на облік нерезидента в ДПС:

1. Визначення підстави та терміну: Облік здійснюється при настанні першої з подій (відкриття відокремленого підрозділу, купівля нерухомості, відкриття рахунку/гаманця чи купівля інвестиційного активу). Заяву потрібно подати до вчинення цих дій (або протягом 10 днів після акредитації підрозділу).

2. Подання заяви: Звернення подається до відповідного контролюючого органу залежно від підстави (за місцезнаходженням підрозділу, нерухомості, тощо).

3. Реєстрація: Податкова бере нерезидента на облік не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви.

4. Присвоєння номера та внесення до реєстру: Нерезиденту присвоюється податковий номер і дані вносяться до Реєстру платників податків-нерезидентів.

Звітування нерезидентів до ДПС

Представництва нерезидентів в Україні звітують з:

• Податку на прибуток: подають відповідну форму декларації і фінзвітність.
• ПДВ: якщо зареєстровані — здають декларації з ПДВ.
• Зарплатних податків (ПДФО, ВЗ, ЄСВ): подають єдину звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ.

Нерезиденти — постачальники електронних послуг:

• Звітують через спеціальний кабінет платника ПДВ-нерезидента, подаючи спрощену квартальну декларацію з ПДВ. Інструкцію із заповнення та подання цього бланку від редакції «Дебет-Кредит» читайте за посиланням.

Виплата доходів нерезидентам (податок на репатріацію):

• Українські компанії та ФОП, які виплачують нерезидентам доходи (роялті, дивіденди тощо), утримують податок і подають додаток ПН до декларації з податку на прибуток (окремо на кожного нерезидента).

***

Іноземні документи дедалі частіше використовуються у діяльності українських підприємств. Коли потрібен апостиль, коли необхідна консульська легалізація, а коли достатньо перекладу? Про це все ми писали у матеріалі: Легалізація іноземних документів у 2026 році під час воєнного стану: апостиль чи консульська легалізація?