14 червня Конституційний Суд України офіційно оприлюднив прийняте 12 червня Рішення у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Податкового кодексу України.
Конституційний Суд України розглянув питання про відповідність Конституції України (конституційність) положення ПКУ щодо:
— обов’язку платника податків допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених ПКУ (пп. 16.1.13 статті 16 ПКУ); права доступу органів ДПС під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об’єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу (пп. 20.1.11 статті 20 ПКУ).
— застосування адміністративного арешту майна платника податків, якщо з’ясовується, що фізособа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон (пп. 94.2.2 статті 94 ПКУ); відсутня реєстрація особи як платника податків в органі ДПС, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення чи має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування чи передачі іншим особам (пп. 94.2.5 статті 94 ПКУ).
Конституційний Суд України, дослідивши матеріали справи, а також позиції, висловлені представниками органів державної влади, наукових кіл, у т. ч. і Національного університету державної податкової служби України, дійшов висновку, що оспорювані положення ПКУ не суперечать Конституції України.
Конституційний Суд України зазначив, що у пп. 16.1.13 статті 16 та пп. 20.1.11 статті 20 ПКУ йдеться не про проникнення, а про доступ контролюючих органів до обстеження визначених у Кодексі територій, приміщень та обов’язок платника податків допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження відповідних приміщень, територій.
Право контролюючих органів та обов’язок платників податків є необхідними умовами для забезпечення виконання приписів частини першої статті 67 Конституції України, згідно з якою кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом. Отже, немає підстав вважати наведені положення ПКУ такими, що порушують вимоги частин першої, другої статті 30 Конституції України, за якими кожному гарантується недоторканність житла та не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Конституційний Суд України зазначив, що підпункт 94.2.2 статті 94 ПКУ не суперечить частині першій статті 33 Конституції України, бо не містить заборони виїжджати за кордон фізособі, яка має податковий борг, та стосується лише обмеження права власності платника податків щодо належного йому майна, у разі якщо ця особа має податковий борг та виїжджає за кордон.
Застосування передбаченого підпунктом 94.2.5 статті 94 ПКУ адміністративного арешту майна платника податків з метою забезпечення виконання цим платником податків своїх обов’язків не є порушенням права особи на недоторканність житла. Адміністративний арешт майна платника податків не позбавляє платника податків права власності на таке майно. Отже, зазначене положення ПКУ не суперечить статтям 30, 41 Конституції України.
