Мінзарплата з 1 січня 2025 року – 8000 грн: які наслідки для бізнесу?

Вже підписано та офіційно опубліковано Закон про Держбюджет на 2025 рік. Про це ми писали тут.

За ним передбачається, що мінімальна заробітна плата становитиме:

у місячному розмірі: з 1 січня — 8000 грн;
у погодинному розмірі: з 1 січня — 48 грн.

А розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб протягом 2025 року становитиме 3028 грн.

Нарахування та оподаткування зарплати (як це буде у січні 2025 року) ми розглянули в окремій статті.

В іншій аналітиці ми вже проаналізували сплату у 2025 році ЄСВ, єдиного податку та військового збору самозайнятими особами (підприємцями, фермерами й особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність).

А зараз розглянемо вплив зростання мінзарплати на решту бізнес-показників.

Податок на прибуток

Звісно, на ставку податку на прибуток мінімальна зарплата не впливає. Але від неї залежить окрема податкова різниця, на яку певним платникам податку потрібно буде відкоригувати визначений фінрезультат.

За пп. 140.5.4 ПКУ слід збільшувати фінрезультат на суму товарів та послуг, придбаних у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру, якщо сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного року перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

У 2025 році річна вартість цих активів становитиме 200 000 грн.

Штраф за неподання та за помилки у звіті про підзвітні рахунки

Про те, що це за звіт і хто його має подавати, ми докладно розповідали тут і тут.

За п. 118-1.4 ПКУ неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог статті 39-3 ПКУ тягне за собою накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Тож у 2025 році такий штраф становитиме 800 000 грн.

Несвоєчасне подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки або несвоєчасне подання фінансовим агентом виправленого звіту про підзвітні рахунки на вимогу контролюючого органу з порушенням встановлених строків тягне за собою накладення штрафу – 0,5 розміру МЗП (4000 грн у 2025 році), встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про підзвітні рахунки, але не більше ніж 100 розмірів МЗП.

Сплата такого штрафу не звільняє фінансового агента від обов’язку подання звіту про підзвітні рахунки та виправлення помилок у раніше поданому звіті. Це передбачено п. 118-1.3 ПКУ.

За п. 118-1.4 ПКУ подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки з неповними або недостовірними відомостями чи помилками тягне за собою накладення штрафу 0,5 розміру МЗП, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2025 році – 4000 грн).

Ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на такий запит контролюючого органу тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен такий факт. Тобто штраф у 2025 році становитиме 40000 грн (п. 121.2 ПКУ).

Штраф за ненадання відповіді на запити ДПС

За п. 121.2 ПКУ за ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит ДПС накладається штраф у 1 розмірі мінзарплати (у 2025 році – 8000 грн) за кожен такий факт.

Здійснення нерезидентом е-послуг без реєстрації платником ПДВ

За нормами п. 117.5 ПКУ у разі здійснення особою-нерезидентом операцій з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим як платники ПДВ, призведе до фінштрафу у розмірі 30 МЗП (у 2025 році – 240 000 грн).

Авансовий внесок з податку на прибуток для обмінників

З 2023 року обмінники мають сплачувати аванс з податку на прибуток.

За пп. 141.13.2 ПКУ авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:

а) 3 МЗП за кожен пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України (у 2025 році – 24000 грн);

б) 1 МЗП за кожен пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів (у 2025 році – 8000 грн).

Туристичний збір

Згідно з пп. 268.3.1 ПКУ ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно з законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 ПКУ, у розмірі:

до 0,5% – для внутрішнього туризму;
до 5% – для в’їзного туризму

від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Отже, зростання розміру мінімальної зарплати станом на 01.01.2025 р. призведе і до зростання максимального розміру туристичного збору. Максимальний розмір за добу на 1 особу становитиме:

до 40 грн – для внутрішнього туризму;
до 400,00 грн – для в’їзного туризму.

Але, як і раніше, фактичний розмір туристичного збору на територіях кожної громади мають встановити місцеві ради.

Докладно про те, хто і як сплачує туристичний збір, ми розповідали за посиланням.

Податок на нерухомість

Згідно з пп. 266.5.1 ПКУ ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно з законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.

Отже, за 2025 рік потрібно буде сплачувати податок на нерухомість за 1 кв. м за максимальною ставкою 8000 х 1,5% = 120,00 грн. Але якою реально буде ця ставка на території певної територіальної громади (вона може бути й меншою), встановлює місцева рада.

Транспортний податок

За пп. 267.2.1 ПКУ до об'єкта оподаткування належатимуть легкові авто, у яких:

від дати випуску минуло не більше ніж 5 років;
середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня (у 2025 році – це 8000 грн х 375 = 3 000 000 грн).

Нагадуємо, що ця середньоринкова вартість визначається Мінекономіки за методикою, затвердженою КМУ, станом на 1 січня податкового (звітного) року. Дізнатися про неї можна буде за посиланням (коли на цій сторінці з’явиться відповідний Перелік за 2025 рік).

Збір за паркування

За пп. 268-1.3.1 ПКУ ставки збору встановлюються за кожен день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

Таким чином, у 2025 році максимальний розмір ставки цього збору за 1 кв. м становитиме 8000 х 0,075% = 6 грн.

Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства

За новим Законом про АТ мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 200 мінімальних зарплат виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.

Тож під час дії мінімальної зарплати у розмірі 8000 грн мінімальний розмір статутного капіталу для АТ становитиме 1 600 000 грн.

Розмір плати за ліцензії на алкоголь, тютюн й пальне

Вид торгівлі	Вид підакцизних товарів	Розмір квартальної плати, грн (з розрахунку 1 мін. з/п = 8 000 грн)
Вид торгівлі	Вид підакцизних товарів	на 1 РРО/ПРРО	на місце торгівлі/зберігання	за ліцензію
роздрібна	алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту)	3 000	-	-
	сидром та перрі (без додавання спирту)	-	300	-
	тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах	-	700	-

Для ліцензіатів, що планують отримати ліцензії на право роздрібної/оптової торгівлі підакцизними товарами, зберігання пального, п. 1 ст. 51-53 розділу VII Закону №3817 встановлено розміри плат, вони залежать від розміру МЗП. Далі на підставі даних ДПС наведемо, якими вони будуть з 1 січня 2025 року. А саме:

1) виключно щоквартальна плата:

2) виключно щорічна плата:

Вид торгівлі/зберігання	Вид підакцизних товарів	Розмір річної плати, грн (з розрахунку 1 мін. з/п = 8 000 грн)
Вид торгівлі/зберігання	Вид підакцизних товарів	на 1 РРО/ПРРО	на місце торгівлі/зберігання	за ліцензію
роздрібна	пальне	-	2 800	-
оптова	спиртом етиловим, спиртовими дистилятами	-	-	680 000
	алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту)	-	-	680 000
	алкогольними напоями, для малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива	-	-	36 000
	алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими), виробленими з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження	-	-	40 000
	сидром та перрі (без додавання спирту)	-	-	1 200
	тютюновими виробами	-	-	680 000
	рідинами, що використовуються в електронних сигаретах	-	-	1 200
	пальним, за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним	-	-	6 400
	пальним, за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним	-	-	16 000
зберігання	загальне	-	1 200	-
	виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки	-	800	-
	виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки в ємностях та/або споживчій тарі (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів включно), за умови що місткість кожної такої ємності не перевищує 250 літрів та загальна місткість таких ємностей та/або споживчої тари не перевищує 500 літрів включно	плата за ліцензію не справляється

Середня зарплати для бронювання працівників

Для приватних підприємств встановлено обов’язковий критерій — нарахована середня зарплата у підприємстві за останній календарний квартал має бути не менше 2,5 мінімальної зарплати (протягом 2025 року це буде 20 тис. грн). У працівника, якого бронюють, нарахована заробітна плата також має бути не менше 20 тис. гривень.

Штрафи за порушення законодавства з праці

Про те, що фінансову відповідальність роботодавців за порушення трудового законодавства встановлено у вигляді штрафів, розмір яких прив'язаний до розміру місячної мінімальної зарплати, ми зазначали у своїх новинах та статтях доволі часто.

Це встановлює ст. 265 КЗпП. Розміри штрафів не змінюватимуться протягом 2025 року, оскільки МЗП встановлено на весь рік.

Вид порушення	Розміри штрафів з 1 січня 2025 року
Неоформлені працівники та зарплата «у конвертах»	10 мінзарплат (80 000 грн) за перше порушення, а для «єдинників» І-ІІІ груп – попередження; 30 мінзарплат (240 000 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – за повторне протягом двох років з дня виявлення порушення
Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні	3 мінзарплати (24 000 грн)
Недопущення до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах»	16 мінзарплат (128 000 грн)
Порушення строків виплати зарплати	3 мінзарплати (24 000 грн)
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці	2 мінзарплати (16 000 грн) за кожного працівника
Недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам та строковикам	4 мінзарплати (32 000 грн) за кожного працівника. А до роботодавців-«єдинників» І-ІІІ груп застосовуватиметься лише попередження
Інші порушення трудового законодавства	1 мінзарплата за кожне порушення (8 000 грн); 2 мінзарплати (16 000 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення

Втім, у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються (ч. 3 ст. 16 Закону №2136).

***

Читайте також:

Мінзарплата з 1 січня 2025 року – 8000 грн: які наслідки для бізнесу?

Усі новини рубрики «Загальні положення»

Головне

Головне за тиждень

Зараз коментують

Перевір свого контрагента: