Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Плата за землю (земельний податок та орендна плата за землі державної і комунальної власності) фізичних осіб — нерезидентів справляється на загальних підставах. Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-ІІІ, зі змінами та доповненнями, використання землі в Україні є платним. Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі — ПКУ) платниками податку є:
— власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
— землекористувачі.
Власники земельних ділянок — юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (пп. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Землекористувачі — це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Норми ПКУ не передбачають окремий порядок плати за землю (земельного податку та орендної плати за землі державної і комунальної власності) для фізичних осіб — нерезидентів.
