Транспортний податок
До статті 267 ПКУ, яка регулює сплату транспортного податку, зміни в 2018 році не вносилися. Отже, він сплачуватиметься так, як і в 2017 році, про що ми писали тут.
Але слід пам’ятати, що за пп. 267.2.1 ПКУ об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Оскільки з 1 січня 2018 року розмір мінімальної зарплати становить 3723 грн, то така вартість зросла до 1 396 125 грн.
Нагадаємо також, що у 2018 році подаватиметься оновлена форма декларації з транспортного податку. Про це ми писали тут і тут.
Податок на нерухомість
Більша частина норм ст. 266 ПКУ залишилися без змін.
Але у зв’язку з встановленням нового розміру мінімальної зарплати з 1 січня 2018 року збільшилася ставка податку на нерухомість. За 2018 рік потрібно буде сплачувати податок на нерухомість за 1 кв.м. за ставкою 55,85 грн. Про це ми детально розповідали тут.
Крім того, варто звернути увагу на такі зміни. Пункт 266.10 ПКУ доповнено пп. 266.10.2 і 266.10.3.
За новим пп. 266.10.2 ПКУ, якщо податківці не надіслали (не вручили) податкове/податкові повідомлення-рішення у встановлені строки для сплати податку на нерухомість фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.
Тобто законодавці вважають, що з 2018 року фізособам – власникам нерухомості, відмінної від земельної ділянки, не доведеться турбуватися за несплату податку і дізнаватися в податківців, нарахували вони їм податок до сплати чи ні. Немає ППР – немає сплати податку.
Але за Порядком №1204, якщо лист з повідомленням-рішенням було надіслано податківцями за адресою, яка є в облікових даних фізособи як платника податків, навіть якщо:
- фізособа вже за цією адресою не проживає;
- фізособа відмовилася отримувати такий лист або не прийшла за ним у поштове відділення,
такий лист вважатиметься врученим. А сума податку, зазначена у ньому, узгодженою. Про це ми писали тут.
Більш того, законодавцями було встановлено граничний строк нарахування податку податківцями. За новим пп. 266.10.3 ПКУ податкове зобов’язання з податку на нерухомість може бути нараховане за звітні роки в межах 1095 к.д. Буде дуже цікаво спостерігати, як ці дві норми працюватимуть разом.
Забігаючи наперед, зазначимо, що аналогічні норми були прийняті і щодо сплати фізособами земельного податку (ст. 287 ПКУ доповнено новими пунктами 287.9 і 287.10 ПКУ).
Земельний податок
Абзац перший пункту 281.2 ПКУ викладено у новій редакції. За ним звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ПКУ, з 01.01.2018 р. поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм. До змін така пільга стосувалася лише однієї ділянки кожного виду.
У ст. 284 ПКУ з’явився окремий п. 284.4 ПКУ. Ним встановлено ставку плати за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин. З 2018 року вона справляється у розмірі 25% податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 ПКУ.
Для визначення мінімального розміру орендної плати за землю з 1 січня 2018 року встановлено нові критерії. Відтепер вона не може бути меншою за розмір земельного податку:
- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1% їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% та не більше 1% їх нормативної грошової оцінки;
- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% та не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Індексація нормативної грошової оцінки у 2018 році
Звертаємо увагу! За п. 6 розд. ІІ Закону №2245 до 1 лютого 2018 року Державне агентство земельних ресурсів повинно направити в електронній формі інформацію про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, яка проведена станом на зазначену дату, до ДФС. Після цього ДФС має оприлюднити цю інформацію на своєму офіційному сайті.
За п. 9 підрозд. 6 розд. ХХ ПКУ індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується зі значенням 100%.
Також уточнено, що індекс споживчих цін за 2017 рік, який використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей обкладення єдиним податком четвертої групи, застосовується зі значенням 100%. Зміни внесено до п. 5 підрозділу 8 розд. ХХ ПКУ.
Встановлення ставок на місцеві податки у 2018 році
За п. 3 розд. ІІ Закону №2245 у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об’єднаних територіальних громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги пп. 4.1.9 та п. 4.5, пп. 12.3.4, пп. 12.4.3 та п. 12.5 ПКУ та Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Тобто місцеві ради зможуть спокійно переглянути ці ставки протягом 2018 року, а отже платникам податку-юрособам потрібно буде постійно перевіряти встановлений розмір таких ставок протягом року. Адже така зміна ставок в середині звітного року знову спричинить необхідність подання уточнюючої декларації з податку на нерухомість та земельного податку і коригування їх суми.