Підвищені розміри податкової соціальної пільги: кому, як, скільки

Податкова соціальна пільга (далі - ПСП) — це сума, на яку платник ПДФО має право зменшити суму свого загального місячного оподаткованого доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати. Оскільки ПСП є пільгою, а не обов'язком, то скористатися нею працівник може за бажанням. А може і відмовитися від неї. Що роботи роботодавцю у разі наявності права у працівника на застосування ПСП? Детально розглянемо у статті.

Хто має право на ПСП та у якому розмірі

Розмір ПСП визначається у відсотках від прожиткового мінімуму для працездатної особи (із розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року. Розміри ПСП та особи, що мають право на такі ПСП, встановлені п. 169.1 ПКУ (див. у довіднику). 

ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (пп. 169.2.1 ПКУ).
Однак мати право на ПСП та безпосередньо мати її - це зовсім різні речі. Так, аби її застосувати:

1) працівник має отримувати заробітну плату;

2) така особа має вибрати місце застосування пільги та подати заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП з відповідними підтверджуючими документами;

3) розмір усіх складових заробітної плати не повинен перевищувати граничну суму доходу, який дає право на ПСП.

Заява про застосування пільги

Підставою для отримання (застосування) платником податку ПСП є заява про застосування пільги, форму якої затверджує ДФС (п. 2 та 4 Порядку №1227).

Підставою для початку застосування ПСП буде написана заява працівника у довільній формі. Але податківці у своєму роз’ясненні від 11.02.2016 р. №501/Г/20-40-17-02-15 та ресурсі «ЗіР» (підкатегорія 103.08.03) наголошують, що  за зразок при оформленні такої заяви може братися форма заяви, що була встановлена наказом ДПАУ від 30.09.2003 р. №461.

Крім цього, податківці зауважують, що відомості про те, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні ПСП за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей відображаються у заяві, яка надається платником податку роботодавцю на застосування податкової соціальної пільги.

Читайте також: Застосовуємо податкову соціальну пільгу до зарплати працівника, який утримує дітей

При цьому, окремої форми заяви або довідки - підтвердження того, що чоловік або дружина не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей, нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не передбачено.
Приклад заяви про застосування ПСП наведено у Зразку 1 >>>

Щорічна подача заяви про застосування ПСП нормами ПКУ не передбачено. При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами (підкатегорія 103.08.03 ресурсу «ЗІР»).
Якщо ж працівник не бажає застосовувати ПСП, тоді він має надати роботодавцю заяву про відмову від застосування ПСП. Однак, враховуючи те, що нормами Податкового кодексу України не передбачено встановлення якоїсь єдиної форми заяви, то платник податків має право надати заяву про відмову у довільній формі (підкатегорія 103.08.03, «ЗІР»).

Документи, необхідні для отримання ПСП

Як ми вище зауважили, підставою для одержання ПСП є не тільки подана заява, але документи, які підтверджують категорію особи, що має право на ПСП.
Наразі перелік документів на отримання ПСП  затверджено Порядком №1227.
Які документи разом із заявою слід подати в залежності від категорії особи, що має право на певний розмір ПСП, детально розглянемо далі у Таблиці 1 (завантажити).

Доходи, до яких застосовується ПСП

ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ).

На замітку! У 2016 році  граничний розмір доходу у вигляді зарплати, який дає право на отримання податкової соціальної пільги, становить 1930 грн.

Нагадаємо, що заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 ПКУ).

Відтак виплата винагороди за ЦПД жодним чином не вплине на реалізацію платником податку свого права на ПСП за умови дотримання інших вимог ст. 169 ПКУ. А ось компенсації за невикористану відпустку при звільненні чи виплати за листками непрацездатності вплинуть на розмір заробітної плати, адже є її складовою для цілей ПДФО.

Зауважимо, що відповідно до листа Міндоходів від 06.08.2013 р. №9531/5/99-99-17-03-03-16 ПСП також може бути застосована до зарплати, виплаченої працівнику-нерезиденту. Щоправда, якщо іноземець має офіційний дозвіл на працевлаштування і уклав трудовий договір (контракт) з роботодавцем – резидентом (підкатегорія 103.08.04, «ЗІР»).
У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір питання щодо надання ПСП не розглядається незалежно від категорії платника податку (Роз'яснення Міндоходів «Практика застосування норм Податкового кодексу України: останні зміни» від 01.07.2013).
Зауважимо, що  граничний розмір доходу, який дає право на ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 ПКУ, визначається по-особливому, про це трохи далі.

Відмітимо, деякі важливі нюанси щодо доходу, до якого застосовується пільга (підкатегорія 103.08.01, 103.08.04 ресурсу «ЗІР»):

• ПСП застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини (авансу);
• фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на ПСП за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання ПСП. Детальніше про це див. тут;
• фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на ПСП за умови дотримання вимог п. 169.1 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.

Втім, у разі отримання певних видів доходів одночасно із заробітною платою, фізособа не зможе скористатися правом на ПСП.
Ці доходи є такими (пп. 169.2.3 ПКУ):

• стипендія;
• грошове забезпечення
• майнове (речове) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

Так, з цього приводу податківці у ресурсі «ЗІР» (підкатегорія 103.08.01) зауважили, що якщо працівник, призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період отримує заробітну плату (середній заробіток) та одночасно отримує  грошове чи майнове (речове) забезпечення військовослужбовця, що виплачуються з бюджету, роботодавець під час нарахування заробітної плати такому працівнику не має право зменшувати її з метою оподаткування ПДФО на суму ПСП.

ПСП також не може бути застосована (пп. 169.2.3 ПКУ):

• до доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
• доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. 

Варто відмітити, що працівник, який одночасно зареєстрований приватним підприємцем, має право на застосування ПСП до зарплати незалежно від того, отримує він підприємницький дохід чи ні. Підтверджується це роз’яснення в ресурсі «ЗІР» (підкатегорія 103.08.04), а також читайте тут.

Строк дії ПСП

Положеннями п. 169.2 ПКУ передбачено, що ПСП починає застосовуватися до нарахованих у вигляді заробітної плати доходів від дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Відповідно до роз’яснення у ресурсі «ЗІР» (підкатегорія 103.08.04) ПСП застосовується до місячного доходу незалежно від дня подання в даному місяці заяви працівником.

Тобто якщо працівник працює з 01.08.2016 р., а заяву на застосування ПСП подав лише 04.08.2016 р.,  то такий працівник має право на застосування ПСП у повному розмірі, а не пропорційно відпрацьованому з дня подачі заяви.

У роз'ясненні Міндоходів «Практика застосування норм Податкового кодексу України: останні зміни» від 01.07.2013 податківці також зазначили: якщо працівника прийнято і звільнено з роботи в одному календарному місяці, до суми заробітної плати, нарахованої йому за відпрацьовані дні, застосовується ПСП за умови дотримання вимог ст. 169 ПКУ.

За загальним правилом згідно з пп. 169.3.4 ПКУ ПСП застосовується:

• або до втрати підстав для застосування ПСП (в т.ч. втрати статусу особи, що має право на ПСП);
• або звільнення з урахуванням останнього місячного податкового періоду.

Тепер розглянемо ситуацію з застосуванням ПСП до зарплати новоприйнятого працівника.

Може виникнути ситуація, коли працівник на попередньому місці роботи мав право на ПСП та при оподаткуванні остаточного розрахунку з ним вже було застосовано ПСП. І протягом цього ж місяця працівник був прийнятий на інше підприємство. Оскільки платник податків має право на отримання ПСП лише від одного працедавця і реалізував це право у звітному місяці на старому місці роботи, то така фізична особа не має права на застосування ПСП в цьому місяці на новому місці роботи (підкатегорія 103.08.04 «ЗІР»).

Тому, приймаючи працівника на роботу, слід запитати його, чи не використовував він право на ПСП в останньому місяці роботи у попереднього роботодавця. Якщо ПСП була застосована, то при дотриманні умов отримання ПСП, така фізична особа має право на отримання ПСП на новому місці роботи з наступного місяця після прийняття на роботу.

Особливості застосування підвищених розмірів ПСП

ПСП у розмірі 100% або так звана пільга на дітей

Ця ПСП надається в розрахунку на кожну дитину одному з батьків, у яких є двоє і більше дітей у віці до 18 років.  При цьому граничний розмір доходу платника податку не може перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн та помноженого на відповідну кількість дітей. Про це ми також писали тут.

Обмеження щодо строків застосування ПСП на дітей

Така ПСП надається до кінця року, в якому дитина досягає 18-річного віку. При цьому якщо на день подання заяви на отримання ПСП, передбаченої пп. 169.1.2 та пп. «а» і «б» пп. 169.1.3 ПКУ, дитині вже виповнилося 18 років, такий платник податків не має права на таку пільгу (лист ДПАУ від 25.02.2011 р. №3891/6/17-0715).

Крім цього, право на отримання такої ПСП втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, береться плата за таке утримання чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.

Приклад 1. У працівника підприємства четверо дітей до 18 років. Відповідно граничний розмір місячної заробітної плати в 2016 році, який дає йому право скористатися ПСП у розмірі 2756 грн (689 грн* 4 дітей) становить 7720 грн (1930,00 грн х 4 дітей).

Приклад 2. Сім'я складається із матері, батька та двох дітей. Для одного з батьків гранична сума доходів встановлюється виходячи з кількості дітей - по 1930 грн на кожного, тобто 1930 грн х 2 = 3860 грн.
Таким чином, один із батьків може скористатися ПСП, якщо його заробітна плата буде не більшою від 3860 грн, а другий - якщо його дохід не перевищує 1930 грн.

Проте якщо платник податку утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів), ПСП, що надається платнику податку як багатодітному батьку, додається до ПСП на дитину-інваліда.

Якщо платник податку має право на ПСП з двох або більше підстав, то застосовується одна пільга з підстави, яка передбачає її найбільший розмір (Роз'яснення Міндоходів «Практика застосування норм Податкового кодексу України: останні зміни» від 01.07.2013).

Приклад 3. Працівник має трьох дітей (сина-інваліда семи років і доньок-близнюків до 18 років). 
Відповідно граничний розмір місячної заробітної плати в 2016 році, який дає йому право скористатися пільгою, становить 5790 грн (1930,00 грн х 3 дітей). При цьому він матиме право на ПСП в розмірі 100 % на доньок у розмірі 1378 грн (689 грн*2)  і 150% на сина-інваліда у розмірі 1033,50 грн.

Приклад 4. Працівниця має трьох дітей до 18 років й користується ПСП у розмірі 100%. Нещодавно вона розлучилася з чоловіком.
Оскільки така працівниця після розлучення набула статусу одинокої матері (про це трохи далі), то вона має право на ПСП у розмірі 150% в розрахунку на кожну дитину віком до 18 років. Але за умови, що розмір її нарахованої зарлпати не перевищує 5790 грн (1930 грн*3).

Особливості застосування ПСП у розмірі 100% у певних ситуаціях

Ситуація 1. Самотня мати утримує двох дітей віком до 18 років

Вона має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150%, а не 100 % (підкатегорія 103.08.02 «ЗІР»).

Ситуація 2. Батько, який утримує трьох дітей віком до 18 років, але двоє з яких є його рідними та одна дитина дружини, яка не всиновлена, має право на ПСП у розмірі 100% лише на своїх власних дітей. Оскільки чоловік не усиновив дитину дружини від першого шлюбу, у нього не виникає обов'язку щодо її утримання. Тобто він не має право у такому випадку на застосування ПСП на усиновлену дитину. Тож граничний розмір доходу, що дозволяє отримання ПСП у 2016 році становитиме 3860 грн на місяць (1930 грн х 2 дітей).

Ситуація 3. Батько, який має трьох дітей віком до 18 років, але двоє із них проживають з дружиною від першого шлюбу, бажає скористатися правом на застосування до його доходу ПСП у розмірі 100%

Разом із поданням до підприємства заяви документів, визначених у Порядку №1227, слід подати документи, що підтверджують факт утримання ним дітей. Такими документами може бути довідка органу опіки, рішення суду або нотаріально завірений договір між колишніми чоловіком та дружиною щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, рішення суду про аліменти (підкатегорія 103.08.02 «ЗІР»). Нещодавно з цього приводу було роз’яснення ДФС.

Ситуація 4. Батько має двох дітей. Одному із них цього року виповниться 18 років. Чи має право такий працівник на ПСП, якщо він продовжить фінансово утримувати дитину  і після 18 років? 
ПКУ не містить жодних винятків із загальних норм, які б давали змогу платникам податку, що є багатодітними батьками, одинокими матір'ю (батьком), утримують дитину-інваліда тощо, продовжувати користуватися правом на ПСП на дітей після досягнення дітьми 18 років, наприклад, у разі їх навчання в вищих навчальних закладах.
Звичайно ж, відповідно до пп. 169.3.3 ПКУ ПСП на таку дитину надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років.

Ситуація 5. Чи можуть батьки двох неповнолітніх дітей, окрім підвищеної ПСП на дітей, отримувати й звичайну пільгу на себе?

Ні, адже відповідно до пп. 169.3.1 ПКУ, у разі якщо платник податку має право на застосування ПСП із двох і більше підстав, зазначених у п. 169.1 ПКУ, то застосовується одна ПСП із підстави, що передбачає її найбільший розмір.

ПСП у розмірі 150%

Для одинокої матері (батька), вдови (вдівця) або опікуна, піклувальника; особи, що утримує дитину-інваліда, правила щодо механізму визначення граничного розміру доходу, який дає право на отримання ПСП визначаються так само, як при ПСП на дітей у розмірі 100%: добуток суми прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідної кількості дітей.

При цьому тут також діють правила, що пільга застосовуються у розрахунку на кожну таку дитину, якщо такій дитині немає ще 18 років.
Читайте також >>

Приклад 1. Працівниця має двох дітей-інвалідів до 18 років. Який граничний дохід вона має мати, аби отримати підвищену  ПСП?
Граничний розмір місячної заробітної плати в 2016 році, який дає їй право скористатися ПСП, становить 3860 грн (1930,00 грн х 2 дітей). При цьому вона матиме право на ПСП в розмірі 150% від загальної ПСП на кожну дитину-інваліда, тобто  у розмірі 1033,50 грн на кожну дитину-інваліда.

Приклад 2
Мати застосовує ПСП у розмірі 150% на дитину-інваліда. Чи має така працівника й надали право на таку ПСП, якщо у серпні 2016 року дитині виповнилося 18 років?
Ні, ПСП у розмірі 150% можна застосовувати до кінця 2016 року, тобто року, в якому дитина досягає 18 років.

Хто належить до категорії «одинока мати» із метою застосування ПСП?

Згідно із п. 5 Порядку №1227, із метою застосування пільги одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником уважається особа, яка на момент застосування працедавцем пільги, прописаної в пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ, має дитину (дітей) віком до 18 років і не перебуває в шлюбі, зареєстрованому згідно із законодавством.

Приклад 3. Працівниця — одинока мати, яка користується підвищеною ПСП на дитину, у серпні 2016 року одружилася. Чоловік за новим шлюбом не оформлював батьківства над дитиною. Чи має право працівниця надалі користуватися цією пільгою? 
Оскільки одинока мати - це особа, що не перебуває у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом, то факт оформлення батьківства над дитиною для застосування ПСП не має значення.
Тому працівниця, яка офіційно перебуває у шлюбі, втрачає статус одинокої матері, і право на ПСП у розмірі 150%, починаючи з податкового місяця, у якому відбулася така подія. Проте вона має право на ПСП у розмірі 100% при дотримані умов, встановлених для отримання такої пільги.

На кого ще поширюється ПСП у розмірі 150%?
Відповідно до п. 169.1 ПКУ ПСП у розмірі 150% може скористатися особа, яка є інвалідом I або II групи, у т. ч. з дитинства. А чи має таке право інвалід ІІІ групи з дитинства? Податківці у підкатегорії 103.08.01  ресурсу «ЗІР» прийшли до висновку, що на такий розмір ПСП він не має права, оскільки в ПКУ інвалід ІІІ групи не зазначений як окрема пільгова категорія. Однак при дотриманні загальних вимог щодо отримання звичайної ПСП у розмірі 100% він має право на неї.

Також на ПСП у розмірі 150% мають право працюючі студенти. У разі, якщо студент, який не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію та одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, то він має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 % (у 2016 році -1033,50 грн), при умові, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2016 році – 1930 гривень. При цьому він повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету (підкатегорія 103.08.02  «ЗІР»).

Так, якщо студент, отримує стипендію з бюджету, то ПСП до заробітної плати такого платника податку не застосовується.

Зауважуємо, що відповідно до пп. 169.1.3 ПКУ на ПСП у розмірі 150% має право й учасник бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім учасників бойових дій під час Другої світової війни або осіб, які у той час працювала в тилу.
Але особи, які мають статус учасників бойових дій, які брали участь у АТО, не зазначені у пп. 169.1.3 ПКУ  як окрема пільгова категорія платників, що мають право на збільшений розмір ПСП. Однак такі платники мають право на застосування ПСП на загальних підставах за умови дотримання вимог ст. 169 ПКУ (лист ДФСУ від 21.01.2016 р №1091/6/99-99-17-03-03-15). Ця думка податківців була розглянута й в іншому роз’ясненні >>> 

Відмітимо, що виправити це має зареєстрований у ВРУ законопроект №2096а, яким пропонується вилучити слова «на території інших країн»  із пп. «е» пп. 169.1.3, пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ. Але цей проект навіть не розглядався ще у першому читанні.

ПСП у розмірі 200%

На жаль, скористатися нею зможуть небагато працівників. Адже більшість осіб, зазначених у пп. 169.1.4 ПКУ, вже не працюють за віком або за станом здоров'я.
Певних особливостей надання ПСП у такому максимальному розмірі немає, а відтак всі вищезазначені загальні правила застосовуються для такої ПСП.

Штрафи за порушення норм щодо застосування ПСП

Відповідно до пп. 169.2.4 ПКУ, якщо платник податку (а це фізособа) порушує норми п. 169.2 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, ПСП застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП відновлюється.
Платник податку може відновити право на застосування ПСП, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 % суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат.

Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування ПСП відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.
Втім, у ситуації, коли працедавець застосовував ПСП без отримання від працівника заяви про її застосування, відповідальним за сплату ПДФО є такий працедавець (підкатегорія 103.26 «ЗІР»).

На замітку!
Інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування ПСП та повідомлення про наявність зазначених порушень контролюючий орган здійснює на підставі Порядку інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування ПСП, позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу та форми Повідомлення про наявність порушень, затвердженого наказом Міндоходів від 27.01.2014 р. №86.

Річний перерахунок

Відповідно до пп. 169.4.2 ПКУ роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, з урахуванням положень абз. 2 п. 167.1 ПКУ перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП.

Детальніше про це можна прочитати у аналітиці на тему>>>

Якщо ж роботодавець не здійснить річний перерахунок, то чинним законодавством не передбачено відповідальності за нездійснення перерахунку сум доходів і сум ПСП, якщо у результаті цього не виникло недоплати ПДФО та відсутні помилки в звітності.

Однак, якщо під час проведення перевірки контролюючий орган виявляє недоплату, яка виникла у результаті нездійснення податковим агентом перерахунку сум доходів і сум ПСП, такий контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, яку повинен сплатити податковий агент та застосовує до такого податкового агента штрафні санкції, передбачені п. 119.2 ПКУ.

Відображення в формі №1ДФ

У формі №1ДФ, затвердженій наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4, наявність у працівника ПСП вказується в окремій графі 8 «Ознака податкової соціальної пільги».

У  графі 8 відображається ознака ПСП (Ознаки ПСП наведено у Таблиці 2).

Ця графа заповнюється тільки для фізичних осіб, які мали пільги щодо ПДФО у звітному періоді згідно із законодавством за місцем отримання основного доходу. За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді у графі 8 проставляється прочерк.

При заповненні графи 8 слід враховувати ту ознаку пільги, яка відповідає нарахованому доходу. Допускається наявність кількох рядків з однією ознакою доходу тільки у разі наявності у фізичної особи кількох ознак пільг за такою ознакою доходу (наявність різних пільг у кожному з трьох місяців кварталу).

Якщо ж в одному з місяців кварталу працівник не мав права на отримання ПСП, то в податковому розрахунку за формою №1ДФ заповнюють лише один рядок, в якому зазначають відповідну ознаку пільги (підкатегорія 103.25  «ЗІР»).

Таблиця 2

Довідник ознак ПСП

Якщо працівник має право одночасно на дві різні пільги у звітному періоді, то при заповненні форми №1ДФ слід ураховувати можливі варіанти їх поєднування, які наведені в таблиці 2 наказу №4.

Приклад
Якщо працівник користується ПСП за двома підставами в одному місяці (100% на дитину до 18 років, та 150% на дитину-інваліда до 18 років), то в графі 8 форми №1ДФ за доходом з ознакою доходу 101 «Зарплата» будуть вказані відразу дві ознаки ПСП: 02, 04.

Що стосується відображення в формі №1ДФ штрафних санкцій, нарахованих платнику податку в результаті неправомірного застосування платником податку ПСП, то відмітимо, що це не передбачено законодавством (підкатегорія 103.25 «ЗІР»).