ДФС у м. Києві у листі від 13.10.2016 р. №22230/10/26-15-13-01-12 нагадала, що не включаються до оподатковуваного доходу платника витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням:
- у межах території України - не більш як 0,2 розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2016 р. – 275,60 грн) за кожен день відрядження,
- для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2016 р. – 1033,50 грн) за кожен день відрядження.
Якщо підприємство виплачує працівникові (керівнику установи) суму добових у 2016 році у більшому розмірі, то сума перевищення таких добових над гранично допустимою сумою оподатковуватиметься ПДФО.
Окрім того, податківці наголошують: витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), не відшкодовуються.
Але якщо за рішенням керівника підприємства дані втрати будуть відшкодовані, то сума такого відшкодування буде вважатися додатковим благом та включатися до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Таким чином, витрати, здійснені керівником підприємства у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), або сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.
Згідно із Довідником ознак доходів, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу "126".
Читайте також: Відрядження за кордон: довідник для роботодавця