Вочевидь, податківці ретельно взялися за оподаткування доходів фізичних осіб. Так, раніше ми вже наводили їх позицію щодо необхідності включення до оподатковуваного доходу працівників вартості харчування за принципом шведського столу, безкоштовного відвідування спортзалу на підприємстві, а також вартості перевезення працівників до роботи і назад.
Тепер же в консультації від 21.03.2019 р. №1142/6/99-99-13-02-03-15/ІПК ДФСУ розглянуло питання оподаткування ПДФО та військовим збором безоплатних корпоративних заходів для працівників. І, на жаль, висновки фіскалів не на користь платників податку.
В коментованій консультації зазначено, що норми пп. 164.2.17 ПКУ не містять посилань на те, що доходи, одержані платником податку у вигляді безоплатного відвідування культурно-розважальних (корпоративних) заходів не оподатковуються ПДФО. При цьому, на їхню думку, це може вказувати на те, що такі доходи не є додатковим благом (вочевидь, податківці вирішили відразу підстрахуватися від судових рішень, в яких оспорюється віднесення певних доходів до додаткового блага і відповідно їх оподаткування).
Разом з цим зазначається, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених ст. 165 ПКУ.
Відповідно, на думку ДФСУ, вартість безоплатного відвідування культурно-розважальних (корпоративних) заходів включається до загального місячного (річного) доходу такого працівника, як інший дохід та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах (за ставками 18% та 1.5%).
При цьому, оскільки такий дохід надається в негрошовій формі (зокрема, як безоплатне відвідування), то виникає необхідність застосування «натурального» коефіцієнта для обрахунку бази оподаткування ПДФО (згідно з п. 164.5 ПКУ). Зараз він становить 1,21951.
Від себе додамо, що згідно з Довідником ознак доходів для відображення суми інших доходів в розділі І форми №1ДФ передбачено ознаку доходу із кодом 127 «Інші доходи». А ще, згідно із попередніми роз’ясненнями податківців, негрошовий дохід у розділі І треба показувати із урахуванням «натурального» коефіцієнта.
ЄСВ
Податківці також нагадали, що базою нарахування єдиного соцвнеску роботодавцем є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці».
Таким чином, вартість відвідування культурно-розважальних (корпоративних) заходів не є виплатою, яка включається до заробітної плати. А отже, зазначений дохід не є базою нарахування єдиного соцвнеску.
Позиція редакції
На жаль, податківці не уточнили, про які саме розважальні (корпоративні) заходи йдеться. Тому обережним платникам податку варто отримати власну ІПК від податківців з описом саме їх конкретної ситуації. А загалом вважаємо, що необхідно відштовхуватися від можливості персоніфікації такого доходу.
Наприклад, якщо підприємство оплачує відвідування якогось заходу для неконкретного кола осіб, без їх персоніфікації (зазначення ПІБ та вартості відвідування на кожну особу), то про жодне оподаткування тут не може йтися. Адже в такому випадку підрахувати, яку частину вартості такого заходу фактично спожив кожен співробітник, неможливо.
А от у випадку придбання іменних квитків, які видаються конкретним особам, або квитків, що видаються працівникам під підпис, вже існує великий ризик донарахування податківцями податку.
Тому, оскільки пільг в оподаткуванні до цього доходу в ПКУ немає, радимо нарахувати ПДФО та ВЗ, утримати його з решта доходів працівників, і сплатити до бюджету під час надання цього доходу (передоплати за участь – якщо організацію заходу здійснює інша особа, видачі квитків – якщо корпоративний захід проводиться силами самого підприємства).