Коментар до ІПК від 03.06.2019 р. №2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Почали податківці, як і зазвичай, з роз’яснення термінів.
Визначення понять «шведський стіл», «харчування за принципом «шведського столу» та «громадське харчування» не передбачено положеннями ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України.
А от визначення поняття доходу з джерелом походження з України наведено у пп. 14.1.54 ПКУ – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Також ст. 7 Закону №2464 визначено базу нарахування єдиного внеску. Водночас ч. 7 ст. 7 Закону №2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується КМУ (Постанова №1170). І от цей перелік не включає витрати на безоплатне харчування.
І от спираючись на це ДФСУ зазначає, що оскільки безоплатним харчуванням («громадським харчуванням», «харчуванням за принципом «шведський стіл») забезпечуються виключно працівники товариства і продукти харчування закуповуються товариством відповідно до кількості працівників, то дохід у вигляді вартості такого харчування є об’єктом оподаткування ПДФО і військовим збором. А ще вартість такого доходу є базою нарахування ЄСВ.
При цьому, оскільки у п. 164.2 ПКУ саме такого виду доходу не передбачено, податківці класифікували його як інші оподатковані доходи (пп. 164.2.20 ПКУ).
Нагадаємо, що раніше податківці класифікували такий дохід як додаткове благо. Однак Харківський апеляційний адміністративний суд у Постанові у справі №820/764/18 з ними не погодився і скасував консультацію фіскалів (про це ми писали тут). Після такого рішення суду податківці змінили свій підхід до питання і почали класифікувати такий дохід як інші доходи.
А як же бути з персоніфікацією доходу?
Та навіть якщо погодитись із тим, що дохід у вигляді безоплатного харчування (якщо воно не передбачено законодавством з охорони праці) є оподаткованим – а це так, залишається проблема відсутності механізму його оподаткування.
Адже, щоб утримати ПДФО та ВЗ, або нарахувати ЄСВ, потрібно, щоб одночасно виконувалось дві умови:
- було чітко визначено, хто такий дохід отримав;
- було чітко визначено, в якій сумі було надано такий дохід.
Адже «шведський стіл» виставляється для певної групи працівників, а податки рахуються за кожним з них окремо. І тут вже груповий підхід не працює.
У коментованій консультації податківці зазначили, що неможливість підприємства персоніфікувати отриманий дохід не може слугувати підставою для звільнення працівника від сплати відповідних податків та зборів. На їх думку положення колективного договору (зокрема в частині відсутності персоніфікації харчування яке надається), укладеного між підприємством та трудовим колективом, не можуть встановлювати або змінювати норми ПКУ щодо оподаткування доходів фізичних осіб.
Окрім цього податківці зазначили, що:
Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ПКУ (до яких відноситься і надання доходу з якого утримується податок), які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України.
З таких роз’яснень можна зробити лише один висновок: якщо вам треба персоніфікувати дохід, то оформляйте первинні документи з його надання персоніфіковано. Як саме буде ділитися загальна вартість спожитого харчування на кожного працівника, залишається, по суті, на розсуд самого роботодавця.
Яке харчування не підлягає оподаткуванню?
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно пп. 165.1.9 ПКУ не включається, зокрема:
- вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів;
- газованої солоної води, яким роботодавець забезпечує такого платника податку відповідно до Закону України «Про охорону праці».
Також таке харчування не є об’єктом нарахування ЄСВ (п. 5 розділу ІІ Переліку №1170).
Що ж до обмежень у вартості такого спецхарчування, то тут існує цікава дилема, про яку ми писали тут. На сьогодні норму видачі цього спецхарчування підприємство може визначити і саме, в межах укладеного із працівниками колективного договору. От тільки, нажаль, згадані вище норми ПКУ та Переліку №1170 про це не згадують. Тому з цього приводу все ще треба отримувати ІПК від податківців.
***
Читайте також: Організація виїзної наради: чи оподатковуються ПДФО та ЄСВ забезпечення учасників?