В ЄРПН зареєстрована зайва податкова накладна: ДПС радить не показувати її у декларації та анулювати через РК

1. У чому суть проблеми?
2. Податківці говорять про пріоритет змісту над формою
3. Яка позиція редакції?
4. Який алгоритм виправлення помилки в ЄРПН?
5. Як зайві ПН впливають на суму реєстраційного ліміту?
6. Рекомендації та висновки для платників податків
7. Де почитати більше про помилки у ПН/РК, їх наслідки та шляхи виправлення?

Коментар до ІПК ДПС від 15.06.2026 №3432/ІПК/99-00-21-03-01

У чому суть проблеми?

У бухгалтерській практиці трапляються випадки, коли податкову накладну складають та реєструють в ЄРПН помилково. І ми зараз говоримо не про дві ПН на одну операцію, не про ПН, складену за датою «другої події», а про взагалі зайву – без фактичного здійснення господарської операції.

Коли цю помилку виявляють, одразу виникає питання, що робити далі? Чи можна не робити нічого і забути про цю помилку, адже оподаткованої операції не було і сплачувати ПДВ не потрібно? Чи факт реєстрації ПН вже означає визнання ПЗ з ПДВ, яке доведеться включити до декларації і сплатити в бюджет?

Ці побоювання зрозумілі, і безпідставними їх можна назвати лише частково.

Ось свіже роз’яснення ДПС з цього приводу – див. розміщене вище ІПК. Проаналізуємо позицію податківців, наведемо власну точку зору на цю ситуацію та наведемо алгоритм дій для бізнесу.

Податківці говорять про пріоритет змісту над формою

Податківці розпочали своє обґрунтування з базового правила податкового обліку – принципу документального підтвердження. Пункт 44.1 ПКУ чітко обмежує можливість відображення у звітності будь-яких «віртуальних» операцій:

• обов'язок документування: платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування чи податкових зобов'язань, виключно на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
• імперативна заборона: формувати показники податкової звітності на підставі даних, які не підтверджені належними первинними документами, суворо заборонено.

Важливо!

Таким чином, якщо господарська операція фактично не відбулася і первинні документи не складалися, ПДВ-накладна не має під собою правового підґрунтя для відображення в обліку та звітності.

Підтверджують цей висновок також наведені у ІПК цитати з Порядку №21. Логіка контролюючого органу базується на взаємозв'язку між внутрішнім обліком платника та його податковою звітністю:

• до декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний період без накопичувального підсумку (п. 1 розділу ІІІ Порядку №21);
• дані, наведені в декларації з ПДВ, повинні суворо відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 6 розділу ІІІ Порядку №21).

Ключовий висновок ДПС:

У звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Обсяги постачання та сума ПДВ, вказані в такій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами), не підлягають відображенню в декларації з ПДВ.

Отже, оскільки в обліку підприємства операція не відображається через відсутність господарської операції, зафіксованої первинними документами, то й у декларації з ПДВ зазначати дані такої накладної не можна.

Яка позиція редакції?

Такий підхід податківців нам подобається, тим більше, що він відповідає чинним нормам ПКУ. Якби не одне «але»: подана декларація з ПДВ буде проходити камеральну перевірку. І її дані звірятимуться з даними ЄРПН. І коли податківці побачать зареєстровану ПН, дані якої не відображені в декларації – ні, вони не застосують одразу штраф, але, скоріш за все, звернуться до платника ПДВ із проханням надати роз’яснення, як так вийшло. Не надавати відповідь на таке запитання – наражатися на позапланову документальну перевірку.

Тому краще не чекати, поки помилку побачать податківці, а швидко її виправити. Тим більше, що ця помилка призвела і до ще одного негативного наслідку – дарма витраченої частини ліміту реєстрації ПН/РК. Але про це ще поговоримо далі.

Який алгоритм виправлення помилки в ЄРПН?

Попри те, що в декларації помилкову накладну не показують, вона все одно залишається зареєстрованою в ЄРПН та впливає на реєстраційну суму. Щоб виправити цю ситуацію, ДПС пропонує стандартний механізм коригування:

для виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, платник податку може скласти РК до неї (п. 192.1 ПКУ);

зареєстрований РК дозволяє нейтралізувати помилково нараховані зобов'язання в системі електронного адміністрування.

Які особливості матиме такий РК до ПН:

У такому розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН без факту здійснення господарських операцій зазначається:

• у полі «Дата складання» – дата, на яку було виявлено помилку;
• у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця, на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;
• у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

Такі поради надавали податківці раніше.

І тут маємо ще одне «але». Податківці наполягають, що такий РК (оскільки він зменшує ПЗ з ПДВ) підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна. У випадку із зайво складеною накладною це може бути незручно – витрачати час контрагента, колишнього контрагента тощо. Але зареєструвати такий РК – обов’язок такої особи. Адже вона отримала непідтверджену первинкою ПН і збільшення ліміту реєстрації ПН/РК. І ось тут вже настав час поговорити про цей самий ліміт.

Як зайві ПН впливають на суму реєстраційного ліміту?

Нагадаємо, що реєстраційний ліміт – це сума ПДВ, на яку платник може зареєструвати ПН/РК. Тому зареєстрована ним ПН зменшує такий ліміт, а «вхідна» – збільшує.

Якщо помилкова ПН та РК, який її обнуляє, оформлені в одному податковому періоді (та своєчасно зареєстровані в ЄРПН), то наслідків невідображення цих документів у ПДВ-звітності не буде. 

А от якщо неправильна ПН оформлена в одному періоді, а обнуляючий її РК – в іншому, й ані ПН, ані РК не будуть відображені в декларації з ПДВ, то підприємство ризикує втратити частину реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ через виникнення показника ∑Перевищ.

Докладніше про це читайте у статті.

Рекомендації та висновки для платників податків

На основі наданої ІПК можна сформулювати три головні принципи для бухгалтерів у разі виявлення зайво зареєстрованої накладної:

1. Не дублюйте помилку в декларації.
2. Нейтралізуйте помилку в ЄРПН шляхом реєстрації РК, який анулює показники такої ПН. Бажано скласти такий РК в тому ж місяці, в якому була складена така зайва ПН. 
3. Пріоритет – за первинкою. В будь-якому випадку, реєстрація зайвої ПН не зобов’язує платника ПДВ сплачувати суму податку, в ній зазначену.

Де почитати більше про помилки у ПН/РК, їх наслідки та шляхи виправлення?

• Розрахунок коригування до податкової накладної: інструкція із складання та практичні приклади
• Помилкова податкова накладна: порядок виправлення помилок та відображення у звітності у 2026 році
• Податкова накладна – 2025: інструкція зі складання та реєстрації (+10 прикладів заповнення ПН)
• Помилилися у даті ПН або РК? ВС розповідає, що за це буде