ДПС у Запорізькій області розповідає, якщо придбання товарів (робіт, послуг) на користь роботодавця здійснюється працівником за власні кошти у зв’язку з виконанням дорученої йому роботи (трудової функції), то дохід у вигляді компенсації за придбані товари (роботи, послуги) не є доходом для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, за умови підтвердження роботодавцем доцільності та обґрунтованості здійснених таким працівником витрат.
Водночас якщо придбання товарів (робіт, послуг), яке здійснюється працівником на користь роботодавця за власні кошти, не пов’язано з виконанням трудової функції таким працівником, то дохід, виплачений цьому працівнику за реалізовані (продані) товари (роботи, послуги), включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Відповідно до пп. 14.1.195 ПКУ працівник – це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає КЗпП.
Згідно зі ст. 21 КЗпП особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
До початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника, зокрема, про місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи; права та обов’язки, умови праці (ст. 29 КЗпП).
При цьому працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством (ст. 30 КЗпП).
Водночас ст. 31 КЗпП передбачено, що власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
Отже, у разі якщо придбання товарів (робіт, послуг) здійснюється в межах трудових обов’язків працівника, то незалежно від того, чи видані – кошти під звіт, чи витрачені з такою метою власні кошти працівника, які потім відшкодовуються роботодавцем, такі відносини слід розглядати з урахуванням вимог законодавства про працю.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.
Відповідно до пп. 14.1.54 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 163.1.1 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ПКУ (пп. 165.1.11 ПКУ).
Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:
сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ПКУ (пп. 164.2.11 ПКУ); інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).
Порядок оподаткування суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк, визначено п. 170.9 ПКУ, відповідно до пп. «б» пп. 170.9.1 якого податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого пп. 170.9.3 ПКУ строку, є особа, що видала таку суму під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, – у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.
Від редакції: незважаючи на багато цитат, чіткого і зрозумілого висновку - «так, оподатковується» чи «ні, не оподатковується» - у цій консультації немає. Втім, фраза про те, що був аванс чи ні, а це трудові відносини, з'явилася в тексті невипадково. Адже Мінфін у листі від 26.02.2019 р. №11220-16-63/5675 зазначав: у разі дотримання вимог щодо підтвердження роботодавцем доцільності та обґрунтованості здійснених працівником витрат у зв'язку з виконанням дорученої йому роботи (трудової функції) виплачена сума компенсації за придбані товари (роботи, послуги) за власні кошти на користь роботодавця не є доходом для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. Що це за вимоги і як їх дотриматися, читайте тут і тут. Наскільки нам відомо, позиція Мінфіну з того часу не змінилася.