Оплачені товари знищені під час доставки: ДПС роз'яснила, чи буде у покупця податковий кредит з ПДВ

1. Хронологія однієї ДТП: від товару до компенсації
2. Відповідь ДПС для продавця: підстав складати РК і зменшувати ПЗ немає
3. Відповідь ДПС для покупця: треба коригувати податковий кредит
4. Коли відбувається перехід права власності на товари?
5. Де почитати більше про податкові наслідки знищення товарів?

Коментар до ІПК ДПС від 18.08.2026 р. №4919/ІПК/99-00-21-03-01

За договорами купівлі-продажу товарів ПДВ-наслідки у продавця і покупця, як правило, дзеркальні: коли у продавця виникає податкове зобов’язання і він реєструє відповідну ПН, у покупця на підставі цієї ж ПН виникає право на податковий кредит. 

Однак, на практиці трапляється різне. Ви замовляєте партію товару, сплачуєте постачальнику аванс. А далі — форс-мажор: вантажівка продавця (перевізника) потрапляє в ДТП, і товар повністю знищено.

Грошове питання вирішено - продавець повернув аванс. А що із ПДВ-наслідками? Особливо в ситуації, якщо партія товарів була не одна, мова йде про регулярні (ритмічні) постачання і на них зазвичай складається зведена ПН? 

Розглянемо, що з цього приводу говорить ДПС.

Хронологія однієї ДТП: від товару до компенсації

Ситуація розгорталася наступним чином:

• Травень: продавець відвантажує передплачений товар через перевізника. У дорозі відбувається ДТП — оплачена продукція знищується.
• Червень: покупець виставляє продавцю претензію, і той перераховує гроші за зіпсовані товари назад.

Крім того, у травні  продавець, як і передбачено для ритмічних постачань, сформував під кінець місяця зведену податкову накладну з кодом ознаки «4» (п. 201.4 ПКУ, п. 19 Порядку №1307). Покупець, відповідно, збільшив податковий кредит (п. 198.3 ПКУ). При цьому в обсязі постачання, зазначеному в цій ПН, були і товари, які постачальник відвантажив, але так і не довіз через ДТП. 

У сторін договору виникає одразу декілька версій щодо ПДВ-наслідків. Наприклад, що ПН була складена неправильно – обсяг постачання був завищений (а значить, покупець не міг скористатися ПН в травні на підставі такої ПН). Або ж ПН була складена вірно (адже постачальник отримав аванс за такі товари), і постачальник міг зменшити ПЗ з ПДВ, а покупець мав зменшити ПК лише у червні (коли відбулося повернення авансу). 

Щоб розібратися в цій плутанині, був складений запит на ІПК до ДПС. Але податківці видали третю версію того, як мають діяти продавець і покупець! 

Відповідь ДПС для продавця: підстав складати РК і зменшувати ПЗ немає

Податківці в коментованій ІПК наполягають: у даній ситуації підстав для складання РК немає.

Скоріш за все, що логіка ДПС така:

• факт відвантаження відбувся, перехід права власності від продавця до покупця теж відбувся – отже, є постачання товару;
• оскільки знищений товар фізично не повертається постачальнику (його вже не існує), то підстав коригувати ПЗ з ПДВ згідно з п. 192.1 ПКУ немає;
• гроші, повернуті покупцю, у даному випадку вважаються компенсацією збитків (не об’єкт оподаткування ПДВ за п. 188.1 ПКУ) за претензією (це лише припущення автора, адже у ІПК з цього приводу нічого не говориться), а не поверненням передоплати за нездійснене постачання.

Важливо! 

Треба взяти до уваги, що сторони вважають постачання товарів за договором регулярними (ритмічними) і домовились про складання зведених ПН за місяць. А у цих ПН є спеціальні правила складання (п. 201.4 ПКУ). Вони не складаються за правилом «першої події» і факт здійснення чи нездійснення оплати за ці товари впливає на обсяг товарів, зазначених в такій ПН досить опосередковано. 

Якщо дуже спрощено, то складаються ці ПН так: 

1. вони складаються щодо одного покупця; 
2. беруться усі накладні про постачання, обсяг зазначених в них товарів сумується і відображається в одній зведеній ПН, яка складається не пізніше останнього числа місяця. Як правило, це саме одна ПН за місяць. Хоча ПКУ не забороняє створювати їх декілька, з будь-якою періодичністю – аони складаються за однаковим правилом. Кожна зведена ПН відображає не одну господарську операцію, а усі за певний період її складання;
3. беруться усі оплати, які надійшли протягом місяця, сумуються і порівнюються з обсягом постачання. І тільки якщо сума оплат більша за суму постачання, складається одна ПН на передплату. Теж останнім числом місяця.  Тобто, те, що оплата надійшла раніше, ніж відбулося постачання оплаченого товару, на дату ПН не вливає.  

Відповідь ДПС для покупця: треба коригувати податковий кредит

Оскільки товар фізично втрачено, покупець не має жодної змоги використати його у власній господарській діяльності (пп. 14.1.36 ПКУ). З іншого боку, податковий кредит за цим товаром покупець уже відобразив. Тому, за таких обставин і на думку ДПС, обов’язок коригування ПДВ повністю лягає на покупця.

Алгоритм дій для покупця:

1. Нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ. Покупець зобов'язаний вирівняти свій податковий стан відповідно до вимог п. 198.5 ПКУ, адже майно не використане в господарській діяльності.
2. Скласти зведену податкову накладну:
   • не пізніше останнього дня звітного місяця, в якому встановлено факт знищення товарів (тобто місяця знищення — травень 2026 р.);
   • у графі «Зведена податкова накладна» зазначити код ознаки «1»;
   • у графі «Тип причини» вказати «13» (використання товарів/послуг не в господарській діяльності);
   • покупець вказує власні дані в полі отримувача, а в рядку ІПН — умовний номер «600000000000» (пп. 8, 11 Порядку №1307).
3. Підтвердити факт первинкою. Період нарахування зобов'язань прив'язується до дати первинних документів, які офіційно фіксують факт ДТП та знищення майна (матеріали розслідування ДТП, акт на списання товарів тощо).
4. Зареєструвати зведену ПН в ЄРПН.

Коли відбувається перехід права власності на товари?

Як ми вже зазначили вище, така позиція ДПС ґрунтується на одному припущенні: при відвантаженні товару вже відбувся перехід права власності на товар від постачальника до покупця. Але наскільки це припущення відповідає фактам? Що каже з цього приводу закон, зокрема ст. 334 ЦКУ?

1. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Оскільки у запиті на ІПК не було зазначено, що сторони домовились відтермінувати перехід права власності, наприклад, на дату отримання товару від перевізника безпосередньо покупцем на його складі, податківці праві в своїй консультації. Цей товар вже належав покупцю. Тому у продавця відбулося постачання і він правильно склав ПН. Тому у покупця є право на ПК за такою ПН. Але, оскільки товари були знищені під час перевезення, то покупець має визнати ПЗ за п. 198.5 ПКУ. 

Втім, слід зазначити, що і в ситуації, коли сторони за договором визначили, що на момент відвантаження право власності на товар ще залишається у продавця, ДПС, буває, що не звертає на це уваги. Приклад такої ІПК ми розбирали в статті «Товар знищено під час перевезення: податкові наслідки з ПДВ для постачальника».  

Де почитати більше про податкові наслідки знищення товарів?

• Нарахування ПДВ за негосподарськими операціями: правила застосування п. 198.5 ПКУ 
• Облік відшкодування за втрачений перевізником товар
• ПДВ-наслідки списання ТМЦ: нестачі, крадіжки, псування та знищення під час війни 
• Включення до бази оподаткування ПДВ коштів, що надходять платнику як відшкодування збитків за пошкоджене майно 
• Сплата ПДВ і податку на прибуток з відшкодування шкоди: оформлення претензії та відображення в обліку – 2026 
• Розрахунок коригування до податкової накладної: інструкція із складання та практичні приклади