Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Перед прийняттям ПКУ досить поширеною була практика анулювання свідоцтв платників ПДВ за рішенням суду разом із визнанням недійсними установчих документів. Причому свідоцтва платника ПДВ суд анульовував з дати реєстрації, про що і зазначав у резолютивній частині рішення.
Сподіваємося, завдяки згаданій постанові ця практика припинилась, адже ВСУ робить такі висновки.
За змістом пп. 7.2.4 та ст. 9 Закону про ПДВ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за умови фактичного здійснення господарської операції наявність в особи права складати податкові накладні пов'язана з фактом її реєстрації як платника ПДВ. При цьому зазначеним Законом не була передбачена можливість анулювання свідоцтва платника ПДВ з моменту його видачі.
Помилковим є висновок про те, що позивач не підтвердив своє право на ПК з огляду на визнання судом недійсними установчих документів його контрагента, який видав податкові накладні за цими господарськими операціями, у зв'язку з тим, що ухвалене судове рішення та пов'язане з ним подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ не призвели до недійсності всіх договорів, укладених із моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавили правового значення податкові накладні за такими господарськими операціями.
Проте навіть з огляду на такі висновки ВСУ слід розуміти, що приписи ПКУ вказують на інший порядок анулювання реєстрації платником податку, яке не потребує відповідного судового рішення про таке анулювання:
- Реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації, яке проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку, яке відбувається у разі, якщо установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник ПДВ, визнані рішенням суду недійсними (пп. ґ ч. 1 п. 184.1 ПКУ).
- Анулювання в такому разі може здійснюватися за самостійним рішенням відповідного органу ДПС на дату, зазначену в судовому рішенні (п. 184.2 ПКУ).
Тож, якщо у майбутньому платник податків таки матиме подібний спір в суді щодо визнання недійсними установчих документів, йому слід подбати про те, щоб саме рішення не містило у резолютивній частині висновку суду про анулювання свідоцтва платника ПДВ. Це здійснює податковий орган за наявності рішення суду про визнання недійсними установчих документів.
