На думку Верховного суду (постанова від 16 червня 2015 року №21-377а15), здiйснення помилки пiд час перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до державного бюджету в установлений ПКУ строк має квалiфiкуватися як дiя, хоча й помилкова.
Вiдтак дiї, якi не мiстять ознак бездiяльностi платника податкiв при сплатi узгодженої суми грошового зобов’язання, не можуть бути пiдставою для застосування штрафiв, передбачених пунктом 126.1 ПКУ.
Для пiдтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов’язання необхiдно встановити, що у визначений строк платник податкiв не вчинював дiї, спрямованi на перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до державного бюджету. А оскiльки такi суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифiкацiї у платiжному дорученнi пiд час сплати суми податкового зобов’язання не є достатньою правовою пiдставою для висновку про несвоєчасну сплату необхiдної суми грошового зобов’язання, а вiдтак i для застосування штрафних (фiнансових) санкцiй.