Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФС у Полтавській області у листі від 03.02.2017 р. №555/10/16-31-12-01-34 зазначила, що повернення авансу за неотриманий товар і перегляд ціни на товар розглядаються як різні операції цивільним та податковим законодавством. При поверненні авансу у зв’язку з розірванням угоди купівлі-продажу операція з поставки товару не відбувається.
Таким чином, якщо продавцем — платником ПДВ на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг, а аванс повернуто, то він має право скласти розрахунок коригування та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.
У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.
У верхній лівій частині розрахунку коригування, який складеться продавцем при поверненні авансу покупцю — неплатнику ПДВ, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка «X» та зазначається тип причини 02 — Складена на постачання неплатнику податку.
У графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ЩН «100000000000».
При цьому розділи А та Б розрахунку коригування заповнюються у порядку визначеному для складання податкових накладних.
Податківці звертають увагу, що у розрахунках коригування, складених після 01.04.2016 р. до податкових накладних, складених до 01.04.2016 р., мають зазначатись умовні індивідуальні податкові номери покупця, які вказані у податкових накладних, до яких вони складені.
