.png)
На кому лежить відповідальність?
Хоча покупець і не повідомив про зміну свого податкового статусу, відповідальність за правильне складання та своєчасну реєстрацію податкових накладних в такій ситуації все рівно лежить на постачальнику. Пункт 201.1 ПКУ визначає, що платник податку на дату виникнення податкових зобов’язань повинен скласти та зареєструвати податкову накладну із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів (серед яких, зокрема, є й індивідуальний податковий номер покупця).
Інформація про статус платників ПДВ знаходиться у вільному відкритому доступі на сторінці «Електронного кабінету платника» і відповідно постачальник має всі можливості, для контролю статусу своїх покупців.
Звичайно, вищенаведена відповідальність постачальника не знімає людського фактору, що покупець, своєчасно повідомивши про отримання статусу платника ПДВ, міг уникнути проблем як для себе так і для свого постачальника.
Вирішення ситуації
Вихід з такої ситуації лише один. Продавець на дату виявлення такого факту складає розрахунки коригування до відповідних податкових накладних, що складені на неплатника ПДВ, і складає та реєструє нові податкові накладні (звичайно ж дата складання буде датою виникнення ПЗ) на покупця вже із зазначенням його ІПН. Фактично така податкова накладна розглядається як та, що складена з допущенням помилки у ІПН покупця. Відповідно у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком "-" обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній.
Також потрібно зазначити тип причини 02. В одному зі своїх роз'яснень з приводу анулювання помилково складених ПН податківці вказували, що в РК у полі «Дата складання» зазначається дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН. Детально про це тут.
Проте на запитання щодо того, якою датою необхідно складати РК при виправленні помилки в ІПН, податківці заявляли, що такою датою буде поточна дата, на яку було виявлено помилку.
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН продавцем.
«Нова» податкова накладна складається вже з правильними реквізитами заголовної частини та даними покупця. При цьому обсяг номенклатура, обсяг та ціна постачання зазначаються аналогічно тим, що зазначені у «помилковій» накладній (детально про такі РК читайте тут).
Виправлення ІПН покупця можливо лише у випадку, коли з дати складання податкової накладної із «неправильним» ІПН покупця не минуло 365 календарних днів. Тобто друга податкова накладна (з правильним ІПН) може бути зареєстрована не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання, яка зазначена в такій податковій накладній.
Якщо з дати складання податкової накладної, в якій зазначено «неправильний» ІПН покупця, минуло 365 календарних днів, можлива лише реєстрація розрахунку коригування (за умови якщо з дати його складання також не минуло 365 календарних днів) з «неправильним» ІПН. При цьому друга податкова накладна (з правильним ІПН) не може бути зареєстрована в ЄРПН, оскільки в такій накладній зазначається дата складання податкової накладної із «неправильним» ІПН, тобто дата виникнення податкових зобов’язань продавця. На такому алгоритмі наголошували податківці у відповідному роз’ясненні.
Наслідки для продавця
Якщо така помилка була виявлена до закінчення граничного строку реєстрації помилково складених податкових накладних, то продавець немає жодних наслідків від такої помилки. Однак, якщо така помилка виявляється в наступних періодах, правильно складена податкова накладна буде зареєстрована з порушенням строків (зазначених у п. 201.10 ПКУ) і відповідно до такого платника будуть застосовані штрафні санкції передбачені п. 120-1.2 ПКУ (все про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних читайте тут).
Наслідки для покупця
Оскільки суми сплаченого ПДВ при придбані товарів/послуг не підтвердженні зареєстрованою у ЄРПН податковою накладною, покупець у даній ситуації має право на податковий кредит до періоду складання та реєстрації правильної ПН.
Але у покупця є право відобразити у декларації податковий кредит за правильно складеними та зареєстрованими ПН протягом 365 к.д. з дня їх складання.
Якщо постачальник складе правильну ПН після спливу 365 к.д. з дня її складання, то у покупця не буде права на податковий кредит, оскільки таку ПН постачальник не зможе зареєструвати.
Також покупець має право подати скаргу на постачальника за період нескладання або нереєстрації правильної ПН. Детально про це тут.
Нюанси коригування
Може виникнути ситуація, коли до виявлення такої помилки, до раніше складеної податкової накладної на неплатника вже було складено розрахунок коригування в зв’язку з частковим поверненням товару чи передоплати. В такому випадку, податківці кажуть, що податкова накладна з правильним ІПН складається на повну суму податкових зобов’язань, що були на момент її складання. А вже потім до неї складається відповідно і новий розрахунок коригування відповідно до змін.
Відображення наслідків у звітності
У декларації з ПДВ продавця ані помилкова податкова накладна, ані розрахунок коригування, який її анулює, не відображаються! Про це ми розповідали тут.
Але, якщо постачальник вже відобразив такі ПЗ з ПДВ, оскільки вважав покупця неплатником ПДВ, то за період реєстрації в ЄРПН складеного РК до такої ПН, він має право подати уточнюючий розрахунок до декларації.
Фактично такий розрахунок коригування не призводить до зміни суми податкового зобов’язання і відповідно не виникає необхідності відображати його у додатку 1 декларації з ПДВ.
Постачальник складає лише уточнюючий розрахунок до декларації за період складання неправильної податкової накладної, в якому робить коригування додатку 5, зазначаючи зі знаком «мінус» суми постачання на неплатника ПДВ і із знаком «плюс» суми зобов’язань з ІПН покупця.
На прикладах відображення такої ситуації у звітності дивіться тут.