Київські податківці розповіли, як складати РК до ПН за новими правилами. Та ще більше новин з їх останнього семінару

Чого ми взагалі пішли на цей семінар? 

Наприкінці березня 2018 р. бізнес зіштовхнувся з поверненням старої проблеми – блокуванням ПН/РК і з новою – без жодних оголошень ДФС змінила правила складання РК. Скільки негативу в зв’язку з цим отримали бухгалтери, які відповідають за реєстрацію ПН/РК, важко переоцінити. Про це свідчить кількість та емоційність коментарів, наприклад, тут>> 

Ми, у свою чергу, намагаємося допомагати не лише порадами, а і пошуком свіжої інформації. А її наразі замало, тому, як тільки ми почули про проведення цього семінару, одразу прийняли рішення: треба йти!

Найголовніше з почутого:  наразі чинний Порядок №1307 «не зовсім» відповідає алгоритму перевірки ПН та РК на правильність заповнення.  Про це податківці знають і обіцяють, що ця проблема в найближчому майбутньому буде вирішена. 

Нижче - докладніше про те, що ще говорили податківці на семінарі. Щоправда, це лише усні роз’яснення, на які неможливо буде посилатись у випадку суперечок при перевірці. Але, враховуючи дефіцит інформації, це хоч щось. 

Причини складання РК і правила їх складання

Нещодавно платники податків почали отримувати квитанції при реєстрації розрахунків коригування, у яких було зазначено новий перелік причин для коригування. Ми про це писали тут>>

На семінарі податківці заявили, що наразі є алгоритм роботи тільки таких причин складання РК:

• "Зміна кількості";
• "Зміна ціни";
• "Зміна номенклатури";
• "Усунення неоднозначностей"

При тому, що у Порядку №1307 їх немає жодної!  Та, хоч за законом платник може зазначати причину складання РК в довільній формі, на практиці система реєстрації РК відхиляє ті, у яких причина зазначена не дослівно, як встановили податківці! 

Коли застосовуються дані причини:

1) Зміна кількості - застосовується при поверненні частини товару (накладна 1, РК1);

2) Зміна ціни - застосовується виключно, якщо відбувається лише коригування вартості товару (накладна 1, РК 2).

Зміна номенклатури

Зі слів податківців причина «зміна номенклатури» застосовується у таких випадках:

• отримано аванс за один товар, а відвантажується інший (коли фактично і відбувається зміна номенклатури товару);
• відбувається одночасне коригування кількості та вартості товару;
• зміна частини вартості товару (накладна 2, РК 3);
• сторнування помилкової податкової (але на практиці це не працює, адже зміна номенклатури вимагає більше ніж 1 рядка).

Тип причини «Усунення неоднозначностей» - що воно таке? 

За словами податківців, ця причина застосовується в тому випадку, якщо до ПН вже було виписано РК, у якому було зменшено ціну на частину товару (за старими правилами), і до якої виникає необхідність складання ще одного РК (вже за новими правилами).

Алгоритм використання такої причини такий:

• У першому рядку у графі 1 зазначається номер рядка податкової, що потрібно відкоригувати. Графи 2-6 заповнюються аналогічно даним у податковій накладній. У графі 7 зазначається кількість зазначена в податковій накладній із знаком «-». Графи 8-10 не заповнюються;
• У другому рядку у графі 1 зазначається наступний вільний номер рядка податкової накладної. Графи 2-6 заповнюються аналогічно попередньому рядку. У графі 7 вказується кількість товару, а у графі 8 його правильна ціна. Графи 9-10 не заповнюються.

Приклад. Накладна 3, РК 4, РК 5>>

Тип причини «Повернення товару або авансових платежів»

Наразі алгоритму застосування даної причини від ДФСУ немає. Але, за словами податківців, така причина коригування застосовується, якщо відбувається повне повернення передоплати або повне повернення товару (тобто повністю сторнується виписана податкова накладна).

Окрім цього з такою причиною може бути складено РК для анулювання помилково складеної податкової накладної (з неправильним ІПН, датою тощо).

Строки реєстрації РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику

З 01.01.2018 р. п. 201.10 ПКУ встановлено спеціальний граничний строк реєстрації в ЄРПН РК, складеного для зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику. Це 15 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем).

А яким чином визначається (зокрема, ДФС) дата отримання РК покупцем? 

Ноу-хау від київськіх податківців: наразі ними така дата технічно не може бути визначена. А тому дана норма ПКУ фактично не діє! І відштовхуватись при накладанні штрафів за порушення строків реєстрації, вони будуть, як і раніше, від дати складання такого РК!

РК до незареєстрованої ПН

Щодо цього позиція податківців не змінилась. РК можна зареєструвати лише в тому випадку, якщо була зареєстрована і податкова накладна. 

Якщо податкова накладна, до якої потрібно зареєструвати РК була складена ще до обов’язкової реєстрації – то платнику податків необхідно зареєструвати таку ПН та РК до неї в один день, при цьому штрафи за порушення строків реєстрації ПН за такою накладною не буде. 

Однак право зареєструвати податкову накладну є у платника податків лише протягом 1095 днів з дня її виписки. А що ж робити у випадку, якщо ПН була виписана більше ніж три роки тому і не була зареєстрована? 

Податківці кажуть, що РК до такої ПН зареєстрований не може бути, відповідно продавець не може зменшити свої податкові зобов’язання (оскільки немає факту реєстрації РК), а от покупець податковий кредит повинен зменшити (на підставі бухгалтерської довідки). За фактом суб’єкт господарювання «дарує» державі цей ПДВ.

Ще одне ноу-хау від податківців: платник податків має право звернутись до суду, з вимогою зареєструвати таку податкову накладну, і після того як така ПН буде зареєстрована за рішенням суду, зареєструвати РК до неї. Зі слів представників ДФС наразі маються на увазі позитивні рішення суду на користь платників податків. 

Але від себе додамо, що після того, як все це буде зроблено, у платника ПДВ виникне інша проблема - зі штрафом за прострочення терміну реєстрації такого РК. 

Таблиця даних платника податків

Коли ми лише аналізували Порядок блокування ПН/РК, то сподівалися, що правила подання Таблиці в ДФС будуть минулорічними. Сподівалися, бо у самому Порядку про це було замало інформації. 

Та сталося не так, як гадалося. За словами податківців, Таблиця даних платника податків подається виключно при наявності факту блокування податкової накладної і тільки за тими кодами УКТ ЗЕД, що були вказані у квитанції до такої заблокованої накладної. 

Зверніть увагу! У квитанції до заблокованої податкової накладної вказується коди УКТ ЗЕД, через які податкова накладна була заблокована (зі слів податківців їх повинно бути не більше 5 штук), тож, Таблиця платника податків повинна містити саме ці коди і у кількості не більше 5 штук (таблиці, що містять більше кодів розглядатись податківцями не будуть).

Тобто тепер подати таку таблицю наперед не вийде – лише за фактом блокування. 

Хоча ці Таблиці, що були прийняті та внесені в систему в 2017 році, враховуватимуться (аж до прийняття комісією ДФС про їх виключення з даних платника ПДВ). 

Таблиця, що була погоджена податковим органом строку давності не має. Однак у випадку надходження до податківців інформації щодо того, що така операція була фіктивною, дані Таблиці можуть бути виключені із системи моніторингу (про що платника податків повинні повідомити в особистому електронному кабінеті). Та подальші ПН/РК з відповідними кодами УКТ ЗЕД будуть знову підлягати блокування. І щоб їх розблокувати доведеться наново подавати Таблиці та Пояснення із підтвердними документами.  

Які підтвердні документи подавати для розблокування ПН/РК

За словами податківців, документами, які підтверджують реальність господарської операції для розблокування ПН, є:

• Договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти з додатками до них;
• Договори, довіреності, акти керівного органу платника податків якими оформлені повноваження осіб які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
• Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг), з урахування наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
• Розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
• Документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Такі документи слід подавати разом із Поясненням або із Таблицею.

Хвилинка гумору від податківців: якщо ДФС було відмовлено у реєстрації ПН/РК або не враховано данні таблиці, платник податків може направити заяву про проведення податкової документальної перевірки і таким чином надати конкретні докази реальності здійсненних операцій. 

Які плани у ДФС у м. Києві?

Перш за все, було сказано, що в найближчому майбутньому (можливо після 20 квітня), запрацює пілотна версія онлайн консультування платників податків.

По-друге, київські податківці не виключають можливості введення мораторію на штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН чи РК, які не було зареєстровано через невідповідність Порядку №1307 та фактичного алгоритму їх реєстрації.

І по-трете, ДФС у місті Києві планує ініціювати проведення подібних конференцій вже за участю представників ДФС України.

Також до 10 квітня у платників податків буде можливість ознайомитись з власною позитивною податковою історією у кабінеті платника податків.

***

Читайте також:    Заповнення РК за новими правилами: інфографіка та приклади від ДФС