Визначення господарської діяльності
За пп. 14.1.36 ПКУ господарська діяльність – це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно всі види діяльності, які не відповідають цьому визначенню, мають статус негосподарської.
Водночас П(С)БО 16 та Закон про бухоблік не мають визначення негосподарської діяльності. Пов’язано це з тим, що в бухобліку мають відображатися усі документально підтверджені господарські операції.
За НП(С)БО 1 витратами є зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
Тому вести бухоблік витрат, які не пов’язані із господарською діяльністю, можна лише умовно та аналітично.
Наразі до негосподарських витрат належать багато сум. Зокрема, на:
- придбання води, продуктів харчування та побутової техніками для своїх працівників;
- проведення благодійної діяльності;
- переведення поворотної фіндопомоги у безповоротну;
- надання безповоротної фіндопомоги;
- заохочувальні виплати працівникам, які не відносяться до ФОП;
- проведення корпоративу;
- представницькі витрати;
- надання подарунків працівникам, які не відносяться до ФОП, та не працівникам, тощо.
Облік негосподарських витрат
Зверніть увагу: за п. 17 П(С)БО 16 витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Про це детальніше ми писали тут. От саме в цих інших витратах і «ховаються» витрати, не пов’язані із господарською діяльністю. Бухгалтери такі витрати обліковують або за субрахунком 949, або 977, хоча деякі з них можна було при оформленні належних підтвердних документів віднести й до адміністративних та витрат на збут.
Наприклад, витрати на придбання питної води у офіс податківці, як правило, вважають негосподарськими. Проте, якщо таке придбання пов’язано із організацією прийому контрагентів, можна оформити так звані представницькі витрати. Докладно про це тут.
А якщо у вашому офісі раптом відсутнє або тимчасово не працює централізоване водопостачання, витрати на придбання води для задоволення санітарно-гігієнічних потреб можна спробувати віднести на витрати з охорони праці. Хоча є роз’яснення, що питна вода до таких витрат не потрапляє, її ж, так само, як і воду, яка надходить від водоканалу, не обов'язково саме пити (можна використовувати для прибирання приміщень тощо).
Для відображення в бухобліку будь-яких витрат, в т.ч. й невиробничих, потрібно мати всі необхідні підтвердні документи та правильно оформлені первинні документи. Якщо цього не буде виконано, то негосподарські витрати при перевірці податківці знімуть. А це відповідно призведе до появи податкового боргу з податку на прибуток. Тож ретельно стежте за наявністю всіх необхідних документів для відображення витрат, аби не сплачувати штрафи при переверці.
Як документально підтверджувати витрати на корпоратив ми писали тут. Про надання благодійної допомоги фізособам дивіться тут, а про правила надання подарунків ми розповідали ось тут. Коли поворотна перетворюється у безповоротну читайте ось тут.
Тепер дізнаємося, які негосподарські витрати призводять до збільшення фінрезультату на податкові різниці, а які – ні.
Податок на прибуток
За п. 134.1 ПКУ об’єкт оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінрезультату за фінзвітністю підприємства на податкові різниці.
Але коригувати на податкові різниці мають тільки підприємства, які отримали за останній рік доходів у 20 млн грн та більше. Інші платники податку на прибуток податкові різниці мають застосовувати тільки за самостійним рішенням. Тим, хто застосовує податкові різниці для коригування фінрезультату, потрібно пам’ятати про наявність видів різниць, встановлених пп. 140.5.9, 140.5.10 та 140.5.14 ПКУ.
Якщо ж підприємство в обов’язковому порядку чи за самостійним рішенням не застосовує податкових різниць, то всі відображені в бухобліку негосподарські витрати впливають на визначення фінрезультату й відповідно впливають на розмір податку на прибуток. Розділом ІІІ ПКУ не встановлено обмежень щодо їх включення до складу витрат.
Усі зміни з податку на прибуток –
у вашій поштовій скриньці!
Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите
ПідписатисьХочете подивитись, як це виглядає?
З цим вже згодилися й податківці у своїй ІПК від 07.03.18 р. №909/6/99-99-15-02-02-15/ІПК. Їх висновок такий: «оскільки ПКУ не передбачено різниць для коригування фінрезультату на витрати невиробничого характеру, вони потраплять до витрат під час розрахунку податку на прибуток за бухправилами».
За пп. 140.5.10 ПКУ фінансовий результат звітного періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг):
- особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб);
- платникам податку на прибуток, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX ПКУ;
- неприбутковим організаціям, яких не внесено до Реєстру неприбуткових організацій.
Тож у разі надання безповоротної допомоги «єдинникам» (фізособам та юрособам) або неприбутковим організаціям поза Реєстром, та платникам податку на прибуток зі ставкою 0%, потрібно буде збільшувати свій фінрезультат на суму такої допомоги.
Переведення поворотної фіндопомоги, наданої вищенаведеним особам, у безповоротну також призводить до появи такої податкової різниці.
У разі перерахування коштів на користь неприбуткової організації, яку внесено до Реєстру неприбуткових організацій, формується різниця відповідно до положень пп. 140.5.9 ПКУ.
За нею фінансовий результат звітного періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Тож податкова різниця буде виникати, якщо розмір допомоги буде перевищувати 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Та є ще одна податкова різниця. За пп. 140.5.14 ПКУ фінрезультат потрібно збільшити на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного року дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту інвалідів, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Тож ці дві податкові різниці будуть виникати тільки у разі перевищення граничного розміру оподатковуваного прибутку попереднього звітного року та у разі надання благодійної допомоги у разі отримання збитку за минулий рік у всій сумі наданої допомоги неприбутковим організаціям.
Наявність в обліку невиробничих основних засобів також впливає на податок на прибуток. Як саме, ми розповідали у нашій окремій аналітиці.
Але у разі переведення невиробничого основного засобу (нематеріального активу) до виробничого з метою нарахування податкової амортизації згідно їх балансова вартість визначається на дату такого переведення за правилами бухгалтерського обліку. Про це вказували податківці 102.05 ЗІР.
Тепер зупинимося на наслідках з ПДВ.
ПДВ
У всіх своїх роз’ясненнях ДФС податківці зазначають: якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов'язані з отриманням доходів, такі товари/послуги визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ, не здійснюється.
Але як це має доказувати платник ПДВ та які документи будуть підтверджувати включення вартості води та миючих засобів до вартості виготовлених товарів чи послуг, що постачаються цим платником ПДВ, податківці не навели.
З огляду на це, можна вказати, що наслідків щодо нарахування ПДВ не буде за використанням перелічених товарів працівниками, які безпосередньо пов’язані з процесом виробництва на підприємстві або наданням послуг. В інших випадках використання товарів платникам ПДВ доведеться нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ.
А от якщо товари придбавалися без ПДВ, то при їх використанні у негосподарській діяльності нараховувати ПДВ за п. 198.5 ПКУ не потрібно. Про це ми розповідали ось тут.
Раніше у випадках безоплатного передання товарів чи виконання робіт, в т.ч. в рамках благодійної діяльності, підприємству потрібно було нараховувати ПДВ за двома підставами. Окремо потрібно нараховувати ПДВ за п. 198.5 ПКУ. До того ж безоплатна передача відноситься до постачання товарів. Тому потрібно було нараховувати ПДВ відповідно до п. 185.1 та 188.1 ПКУ не нижче вартості придбання товарів, та на рівні звичайної ціни у разі передачі власної продукції та безоплатного виконання робіт. Про це ми вказували детальніше тут.
Але у 2018 році їх думка змінилася. Зокрема, ДФСУ в індивідуальній консультації від 22.03.2018 р. №1179/5/99-99-15-03-02-15/ІПК роз’яснює, що операції з безоплатного постачання товарів/послуг є об'єктом оподаткування ПДВ. І база оподаткування за ними визначається один раз - згідно з п. 188.1 ПКУ. А податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ в такому випадку не нараховуються. Докладно про це тут>>
Але безоплатне надання товарів благодійним організаціям в деяких випадках звільняється від ПДВ. Це встановлено пп. 197.1.15 ПКУ.
За ним звільняються від оподаткування ПДВ безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у р. IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.
При звільненні від оподаткування ПДВ доведеться тільки нараховувати ПДВ тільки за п. 198.5 ПКУ та складати окрему ПН на постачання товарів в межах звільнених операцій.
А от надання благодійної допомоги у вигляді коштів, а також надання безповоротної фіндопомоги незалежно від статусу отримувача, не приводить до наслідків з ПДВ. Пов’язано це з тим, що згідно з пп. «а» та «б» п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Визначення постачання послуг та постачання товарів встановлені пп. 14.1.185 та 14.1.191 ПКУ відповідно.
З огляду на них, операції, пов’язані з наданням фіндопомоги та благодійної фіндопомоги не можуть розглядатися, як постачання товарів або послуг. Тому вони не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Як складати ПН на суму перевищення та для нарахування ПДВ за п. 198.5 ПКУ читайте тут.