Коментар до листа ДФСУ від 12.10.2018 р. №4423/6/99-99-12-02-01-15/ІПК
Погашення боргу з ПДВ за рахунок продажу майна платника податків
ДФС в коментованій ІПК розглянуло питання щодо реалізації (продажу) контролюючим органом об’єктів нерухомого майна підприємства для погашення його податкового боргу з ПДВ.
Нагадаємо, що відповідно до пп. 14.1.175 ПКУ податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Звісно, що держава зацікавлена в погашенні такого боргу. Для цього застосовуються різні механізми, зокрема, і розстрочення/відстрочення податкового боргу (ст. 100 ПКУ). Але якщо домовленість про перенесення строків погашення грошового зобов’язання не була досягнута, податківці звертаються до суду і виконавчої служби.
Якщо у платника податків є грошові кошти на рахунках в банках або готівка, то погашення податкового боргу відбувається за рахунок таких коштів (п. 95.3 ПКУ та п. 95.4 ПКУ).
А що, як грошових коштів у платника податків немає або їх недостатньо для погашення боргу? В цьому випадку починається процедура погашення за рахунок іншого майна платника податків. Наприклад, за рахунок дебіторської заборгованості, яка належить платнику – в порядку, встановленому наказом Мінфіну від 16.06.2017 р. №585. Або ж, як у випадку, що розглядається в коментованій ІПК, шляхом продажу його нерухомості на аукціоні (торгах).
У разі коли сума коштів, отримана за результатами продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов’язання та податкового боргу, різниця перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.
Зверніть увагу: платники податків повинні не лише погасити податковий борг, а і компенсувати витрати, пов’язані із проведенням торгів з продажу їх майна, та із оплатою банківських послуг за перерахування коштів до відповідного бюджету. Порядок такої компенсації затверджено постановою Кабміну від 29.12.2010 р. №1244 (далі – Порядок №1244). Така компенсація здійснюється за рахунок коштів, отриманих від реалізації такого майна, та за рахунок стягнутих коштів. При цьому сума компенсації не може перевищувати 15% вартості зазначеного майна.
Відповідно до Порядку №1244 організатор аукціону (торгів) перераховує кошти, отримані від такого продажу (крім сум, використаних на покриття витрат), на рахунок, відкритий в органах Казначейства за балансовим рах. 3412 «Інші кошти, тимчасово віднесені на доходи державного бюджету» (далі – рахунок 3412) за місцем обліку платника податків, не пізніше наступного робочого дня після дати зарахування коштів на рахунок організації організатора аукціону (торгів).
Усі останні зміни з ПДВ –
у вашій поштовій скриньці!
Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите
ПідписатисьХочете подивитись, як це виглядає?
Наступного робочого дня після зарахування коштів на зазначений у п. 3 Порядку №1244 рахунок органи Казначейства передають відповідним контролюючим органам в установленому порядку виписку з рах. 3412 у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.
Контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після надходження виписки з рах. 3412 подає до відповідного органу Казначейства довідку про розподіл коштів, що надійшли на рахунок 3412, за формою згідно з додатком.
У довідці, зокрема, зазначаються:
- суми боргу за видами податків, зборів (обов'язкових платежів);
- суми пені, штрафних (фінансових) санкцій.
На підставі даних зазначеної довідки орган Казначейства не пізніше наступного робочого дня після її надходження формує в установленому порядку платіжні доручення та перераховує розподілені кошти за призначенням.
Після того, як Казначейство здійснює всі зазначені перерахування, податківці не пізніше наступного робочого дня після надходження виписки з рахунка 3412 здійснюють дві дії:
- вносять до даних інтегрованої картки платника податку інформацію про зменшення податкового боргу (в нашому випадку – з ПДВ);
- надсилають платнику податків повідомлення про погашення (або часткове погашення боргу).
Облік продажу майна та погашення податкового боргу в платника податків
Під час аукціону (торгів) ведеться протокол, до якого заносяться відомості, передбачені п. 1 розд. V Порядку №518, зокрема початкова та остаточна ціна продажу лота.
Протокол складається в 4-х примірниках (по одному примірнику для контролюючого органу, переможця аукціону, організатора аукціону та власника майна), підписується ліцитатором, переможцем аукціону (його представником) та погоджується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу. Організатор аукціону затверджує протокол у день проведення цільового аукціону (п. 2 розд. V Порядку №518).
Отримані від організатора аукціону (торгів) договір купівлі-продажу майна, що укладається за результатами проведених торгів, та примірник протоколу є підставою для відображення в обліку підприємства – боржника списання вартості проданого майна в загальному порядку. Внаслідок чого в обліку боржника виникає і дебіторська заборгованість – в сумі виручки, одержаної на цьому аукціоні.
Її долю, як ми зазначали вище, вирішують податківці, а перерахування в її сумі – здійснює Казначейство. Про використання виручки податківці надсилають боржнику відповідне повідомлення.
Таке повідомлення для платника податків буде підставою для відображення у власному бухгалтерському обліку операцій з визнання витрат на проведення торгів, погашення (навіть часткове) боргу з ПДВ. А виписка банку з поточного рахунку буде підставою для відображення в обліку отримання частини виручки, що перевищувала суму боргу, яка має бути зарахована на поточний банківський рахунок.
Та ось чи вплинуть зазначені операції на ліміт реєстрації ПН/РК платника ПДВ? Питання це логічне, адже СЕА ПДВ побудована так, щоб сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, більш-менш співпадала з сумою ПДВ, яку він має сплатити до бюджету. Сплата ПДВ до бюджету відбулась шляхом погашення податкового боргу за рахунок майна платника. Так що ж там з лімітом?
Функціонування СЕА ПДВ та складові формули
Як пояснюють податківці в коментованій ІПК, ліміт реєстрації ПН/РК платника в цій ситуації не зміниться. Тому що суми ПДВ, отриманої від реалізації його майна, були зараховані до бюджету без використання електронного рахунку платника податку в СЕА ПДВ. На жаль, таке роз’яснення відповідає чинному законодавству. Пояснимо докладно чому.
Правові основи функціонування ЄЕА ПДВ регулюються ст. 200-1 ПКУ та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабміну від 16.10.2014 р. №569 (далі – Порядок №569).
Сума ПДВ (ΣНакл), на яку платник цього податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, обчислюється автоматично за формулою, визначеною п. 200-1.3 ПКУ.
Одним зі складових вказаної формули є показник ΣПопРах, який є загальною сумою поповнення ПДВ-рахунку. На цей рахунок зараховуються кошти, визначені в п. 200-1.4 ПКУ:
а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200-1.3 ПКУ;
б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах Казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання тощо по тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону про Держбюджет;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4-1 ПКУ.
Інших джерел поповнення ПДВ-рахунку ПКУ не передбачає.
Отже, кошти, отримані від реалізації майна та які спрямовуються в порядку, визначеному ст. 95 ПКУ, в погашення податкового боргу платника податку, не потрапляють на електронний рахунок в СЕА ПДВ та не впливають на значення реєстраційної суми такого платника податку.
Від себе нагадаємо також, що, з огляду на норму п. 200-1.3 ПКУ, до розрахунку ліміту реєстрації враховують не будь-які поповнення ПДВ-рахунку, а ті, які здійснив сам платник податку зі свого поточного рахунку (пункти «а» і «б», зазначені вище) і кошти, зазначені у п. «в». Надміру сплачені кошти, повернені з бюджету на ПДВ-рахунок, до показника ΣПопРах не враховуються і ліміт реєстрації не змінюють. Про це ми докладно писали тут.