Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Коментар до ІПК ДПС від 08.05.2020 р. №1941/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
Нагадаємо, що суб’єкт господарювання, який є організатором культурно-видовищного заходу, визначає свої податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості наданих ним послуг, тобто виходячи з вартості проданих квитків (незалежно від того, чи реалізація квитків здійснюється ним самостійно, чи з залученням агентів – розповсюджувачів квитків).
Таким чином, якщо згідно з відповідним договором продаж квитків на захід здійснюється агентом – розповсюджувачем квитків, то ПЗ з ПДВ виникають на дату зарахування коштів, отриманих таким агентом від продажу квитків, на банківський рахунок організатора заходу (за умови, що це є дата першої події) виходячи з повної вартості квитків (без вирахування з неї агентської винагороди, яка залишається у агента). А податкова накладна за такими зобов’язаннями складається і реєструється в ЄРПН на неплатника ПДВ, оскільки послуга з організації культурно-видовищного заходу надається особам, які придбали квитки на відвідування такого заходу (глядачам), особою, яка є організатором такого культурно-видовищного заходу.
І, як роз’яснюють податківці у коментованій ІПК, якщо в подальшому відбувається повернення квитків глядачами, то на дату такого повернення організатором заходу складається розрахунок коригування до податкової накладної, складеної ним на дату отримання від агента коштів від продажу таких квитків.
При цьому, оскільки розрахунок коригування складається до податкової накладної, яка не підлягали наданню отримувачу (покупцю) – платнику податку, то такі РК підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) – самим організатором заходу.
Як організатор заходу відображає коригування у декларації з ПДВ?
Податківці зазначають, що коригування податкових зобов’язань у постачальника послуг з організації культурно-видовищного заходу має бути відображене у рядку 7 декларації та деталізовано у додатку 1 (Д1) до декларації за той звітний (податковий) період, у якому розрахунок коригування, складений при поверненні квитків отримувачам послуг (глядачам), буде зареєстровано в ЄРПН.
Однак зауважимо, що в даному випадку податківці висловились не зовсім правильно щодо дати відображення зменшення ПЗ у декларації. Зокрема, у попередніх роз’ясненнях (які ми наводили тут та тут) зазначалось, що постачальник має право зменшити ПЗ з ПДВ на підставі РК:
- у декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому РК було складено за умови його своєчасної реєстрації в ЄРПН;
- у декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому зареєстровано РК в ЄРПН, якщо такий РК зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації.
Своєю чергою, п. 201.10 ПКУ для РК, які складені до ПН, що не надаються отримувачу (тобто ті, реєстрація яких здійснюється самим постачальником) встановлено наступні строки реєстрації:
- для складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Отже, вважаємо, що РК, який було складено у другій половині місяця (з 16 числа по останній день місяця) і який зареєстровано до 15 числа місяця, наступного за місяцем його складання, може бути включений до декларації з ПДВ за місяць, в якому його складено (без прив’язки до дати реєстрації).
А от якщо постачальник порушить цей термін (хоч на один день), то РК зможе потрапити до декларації лише у місяці, в якому його фактично буде зареєстровано.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
