Коментар до Постанови ВС від 18 жовтня 2022 року у справі №552/1982/16-а
Про те, що одні й ті ж самі послуги, в залежності від місця їх надання та статусу замовника, можуть оподатковуватися ПДВ по-різному, ми писали вже неодноразово. Втім, знають про це не лише платники ПДВ, а і податківці, які дуже погано ставляться до спроб оптимізувати сплату податків в таких випадках. А якщо йдеться про послуги, пов’язані із перевезенням товарів, то до справи долучається ще і митниця.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 485 Митного кодексу України (надалі – МКУ) заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Як це працює зараз на практиці, розглянемо на прикладі свіжої судової справи.
Зміст справи
Декларант подав митниці документи, які підтверджують, що вартість витрат на транспортування вантажу до місця ввезення на митну територію України, які загально склали 141 200,00 грн. без ПДВ. Така вартість була визначена на підставі документів, наданих експедитором (ТОВ).
Попри те, що правильність цих документів Митницею не заперечувалася, у рахунку на оплату транспортно-експедиторських послуг розмежував витрати на ті, які здійснені до митного кордону України (без ПДВ) та після його перетину (ПДВ 20%). При цьому, транспортно-експедиторські послуги включені саме до тих, які оподатковуються ПДВ у розмірі 20% у сумі 6 552,15 грн. (у тому числі ПДВ – 1 310,13 грн), які були оплачені підприємством-декларантом (ПВКП).
Митниця вирішила, що їй були надані недостовірні документи, що митна вартість в результаті була визначена невірно, і застосувала штраф.
А повноважена особа декларанта звернулась до суду з позовом до митниці, у якому просила визнати протиправною та скасувати цю постанову.
Вона вважає, що при декларуванні митної вартості товару зазначена вартість витрат на транспортування вантажу до місця ввезення на митну територію України. Жодного умислу, спрямованого на заявлення в митних деклараціях неправдивих відомостей для досягнення мети у вигляді неправомірного зменшення митних платежів уповноважена особа не мала.
Оформлення документів експедитором
У цій справі варто вказати на оформлені документи, через інформацію у яких митним органом поставлено під сумнів законність дії декларанта та експедитора.
Так, митному органу були надані документи, зокрема, договору на транспортно-експедиторське обслуговування, рахунку на оплату, листа щодо транспортних витрат та акт надання послуг.
Згідно з даними первинних документів, а саме - рахунком на оплату, вартість послуг склала 220 527,72 грн., в тому числі сума ПДВ 1 872,89 грн. Аналогічна сума підтверджена актом надання транспортно-експедиторських послуг.
Але незважаючи на первинні документи, митний орган вважає, що вартість транспортно-експедиційних послуг на суму 6 552,15 грн мала бути включена до митної вартості товару.
Суд першої інстанції став на бік митниці. Оскільки будь-які докази (додаткові документи) щодо виділення із загальної вартості транспортних витрат тих витрат, які були понесені після ввезення товару на митну територію, не надано, як не надано і документального підтвердження таких виділених витрат та можливості їх окремого обчислення.
Хоча, уповноважена особа декларанта звернула увагу суду на те, що підтвердження на отримання транспортно-експедиторських послуг вартістю 6 552,15 грн. саме після перетину митного кордону України, вона не має надавати за відсутності обов'язку надавати додаткові документи стосовно транспортування товару, враховуючи наявність відповідного акту надання послуг.
Апеляційний суд також звернув увагу на те, що зі змісту акту наданих послуг ТОВ стосовно вартості транспортно-експедиторських послуг на суму 6 552, 15 грн., не зрозуміло, які саме послуги оплатив ПВКП-декларант. Тобто чи зазначену суму він сплатив за надання цих послуг на всьому шляху перевезення вантажу від пункту його відправлення до пункту призначення нерозподіленого до та після перетину митного кордону України) чи лише за перевезення товару на митній території України.
Проте апеляційний суд все ж не погодився з висновками суду першої інстанції.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, у тому числі, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Також, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.
Таким чином, митна вартість товарів, вказана декларантом у митній декларації з моменту прийняття декларації, за відсутності коригування, тобто заперечень митного органу, є узгодженою митницею, який є контролюючим органом відносно відомостей у такий декларації.
Розмежування послуг не впливає на ставку ПДВ
ВС наголосив, що вартість послуг з міжнародних перевезень оподатковується за ставкою 0% у разі, якщо платник податку діяв як експедитор в інтересах споживача послуг з міжнародних перевезень вантажу морським транспортом, організовував такого роду перевезення, отримував на свій рахунок грошові кошти від замовників цих послуг, перераховував ці кошти перевізнику. Тобто здійснював операції з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів морським транспортом. Це не змінює ситуацію й тоді, коли експедитор розмежував окремо у документах (зокрема, в у рахунку та в акті наданих послуг з перевезення) послуги з нульовою ставкою ПДВ:
- міжнародні перевезення морським транспортом,
- міжнародні автопослуги до митного кордону України,
- міжнародні автопослуги після митного кордону України,
а також транспортно-експедиційні-послуги, які оподатковуються ПДВ за ставкою 20%.
