Це – чотирнадцятий з початку року (і дев’яносто перший загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена перевіркам різних органів влади та їхній діяльності в цілому. З моменту написання попередньої розсилки минуло три тижні, тож нам є про що розповісти. Зокрема:
- розкажемо, що ФСС затвердив плани перевірок Фонду соцстраху на ІV квартал 2021 року;
- зауважимо, що Порядок проведення трудових перевірок Держпраці скасували;
- зазначимо, що Держпраці знайшла вже майже 10,5 тис. неоформлених працівників;
- з’ясуємо, як Держпраці знаходить компанії, в яких працюють без офіційного працевлаштування;
- дізнаємося, що за невиплату зарплати будуть карати жорсткіше;
- підкреслимо, що за недостовірну інформацію про бенефіціарів хочуть штрафувати до 51 тис. грн.
Гарного вам читання!
***
Затверджено плани перевірок Фонду соцстраху на ІV квартал 2021 року
Ще з березня 2019 року було відновлено проведення планових перевірок страхувальників щодо використання ними коштів Фонду. Докладніше про ці перевірки ми писали в окремій аналітиці. З того часу квартальні плани-графіки перевірок розміщуються на вебпорталах Фонду в областях та місті Києві.
А з 10 жовтня 2020 року діє новий порядок перевірок ФСС.
Станом на 20 вересня плани-графіки проведення документальних планових перевірок страхувальників на ІV квартал 2021 року оприлюднили всі регіональні управління Фонду соцстраху. Які саме, ми зазначали у своїй новині.
Порядок проведення трудових перевірок Держпраці скасували. Що далі?
Нагадаємо, що ще 14.05.2019 року Шостим апеляційним адміністративним судом у справі №826/8917/17 скасовано два документи, затверджені Постановою КМУ №295:
- Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю;
- Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Але державні органи не розгубилися. І вже 30.08.2019 р. набрала чинності інша Постанова КМУ №823, яка затверджувала аналогічні порядки практично аналогічного змісту. Тобто замість того, щоби вивчити попередні помилки та виправити їх, Уряд пішов найдовшим і найнебезпечнішим шляхом – продублював ці помилки у наступному нормативному документі.
Звісно, ті, хто з цими помилками і недоліками боровся раніше, цю справу не залишили.
І незважаючи на мораторій з проведення перевірок і зупинки у розгляді судових справ під час карантину, більше ніж через два роки той же Шостий апеляційний адміністративний суд вже в іншій справі №640/17424/19 постановою від 14.09.2021 р. скасовує Постанову №823. Тобто повторно підтверджує незаконність інспектування Держпраці, що затверджені КМУ.
Як бачимо, КМУ у 2019 році не врахував висновки суду, затверджуючи новий Порядок. І не виправив помилки пізніше. Тож йому доведеться зробити це зараз, вже після другого рішення суду, у якому на цю проблему прямо вказується.
І якщо це станеться, то новий Порядок з’явиться вже наступного року. Щоби виконати процедуру, КМУ доведеться включити до 15.12.2021 р. проєкт нового Порядку до планів розгляду нормативних актів на 2022 рік.
А зараз роботодавцям слід врахувати, що:
- постанови про застосування штрафів та приписи, які винесені за результатами інспектування до 13.09.2021 р. включно, є законними;
- усі, хто оскаржує зараз штрафи від Держпраці в судах теж можуть використати скасування Постанови № 823 як аргумент на свою користь;
- якщо перевірка ще триває та акт не складено, то, на жаль, припинити таку перевірку доволі складно.
Про це все ми писали у коментарі до вищенаведеного судового рішення.
Як Держпраці знаходить компанії, в яких працюють без офіційного працевлаштування?
Т.в.о. голови Держпраці Віталій Сажієнко в своєму інтерв'ю розповів, як знаходять порушників, як їх карають, хто допомагає виявляти роботодавців із тіньовим штатом, та розкрив багато інших подробиць роботи свого відомства.
У цьому напрямку Держпраці тісно співпрацює з податковою службою та Пенсійним фондом. Завдяки доступу до їхніх інформаційних баз вони мають змогу співставляти та аналізувати дані. Таким чином виявляються роботодавці, які з високою ймовірністю використовують незадекларованих працівників, і вносить їх до плану перевірок.
На практиці це виглядає приблизно так. У звітах податкової Держпраці знаходить компанію зі значними обсягами виробництва і мільйонними оборотами. А от згідно з даними Пенсійного фонду у ній працює тільки, наприклад, троє співробітників. Такі невідповідності, зрозуміло, самі собою наштовхують на підозри.
Червоним сигналом для інспекторів також є ситуація, коли на підприємстві більшість співробітників працюють за цивільними договорами.
Держпраці знайшла вже майже 10,5 тис. неоформлених працівників
З 1 липня в Україні триває інспекційна кампанія з легалізації праці. За цей час було розпочато 2868 інспекційних відвідувань та виявлено 10489 працівників, допущених до роботи без трудових договорів.
Середня кількість виявлених незадекларованих працівників становить майже 5 осіб на одного перевіреного роботодавця. Найбільшу кількість неоформлених працівників виявлено у таких сферах:
- сільське господарство (2311 незадекларованих працівників у 119 роботодавців);
- організація харчування (2242 незадекларованих працівники у 508 роботодавців):
- торгівля (2160 незадекларованих працівників у 867 роботодавців).
У регіональному розрізі найбільше незадекларованих працівників виявлено у Харківській (940), Одеській (865), Київській (864), Херсонській (722) та Хмельницькій (704) областях.
Про це читайте у нашій новині ось тут.
За невиплату зарплати будуть карати жорсткіше: аж до 20400 грн штрафу за кожного працівника!
Наприкінці серпня на сайті Профспілок з'явився ще один законопроєкт щодо посилення захисту прав працівників у разі порушення строків виплати зарплати. Текст законопроєкту можна переглянути тут.
Ним пропонується:
- Зобов'язати роботодавця сплачувати працівнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день затримки.
- Надати право працівнику тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати зарплати, належної працівникові, на термін понад 15 днів, але для деяких випадків будуть діяти винятки.
- Змінити принципи визначення кримінальної відповідальності за порушення строків виплати заробітної плати. На сьогодні розмір штрафів не залежить від кількості працівників та становить від 500 до 1000 нмдг. У разі прийняття законопроєкту за безпідставну невиплату зарплати або її частини більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства чи ФОПом, пропонується встановити штраф у розмірі від 400 до 800 нмдг (від 6800 грн до 13600 грн), за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, або виправні роботи на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. А якщо затримка сталася внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати зарплати, штраф становитиме від 800 до 1200 н.м.д.г. (від 13600 грн до 20400 грн), за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Змінити строки виплати відпускних. За законопроєктом відпускні слід буде виплачувати до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором.
- Змінити правила нарахування оплати праці за дні відрядження.
За недостовірну інформацію про бенефіціарів хочуть штрафувати до 51 тис. грн
На початку вересня з'явився на сайті ВРУ законопроєкт №6003 щодо вдосконалення механізмів валідації інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичних осіб. Його авторами є депутати партії «Слуга народу» Василевська-Смаглюк О. М. та Кінзбурська В.О.
Законопроєкт присвячений відповідальності за недостовірність даних про бенефіціарів. Так, пропонується встановити механізм внесення до ЄДР інформації про можливу недостовірність інформації та наступну перевірку достовірності інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності суб’єкта господарювання-клієнта суб’єкта первинного фінансового моніторингу у разі виявлення таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки розбіжностей між даними про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності клієнта, зібраними таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу, та такими даними у ЄДР.
Законопроєкт також пропонує запровадити відповідальність юридичних осіб за внесення до ЄДР завідомо неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціарного власника таких юридичних осіб або про його відсутність. Зокрема, штраф за недостовірність даних про бенефіціарів буде накладатися на юрособу у розмірі від 17000 до 51000 грн.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему перевірок ви знайдете тут, а консультацій – тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»