Це – п’ятий з початку року (сто сімдесят шостий загалом і сімдесят сьомий під час війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на додану вартість. З моменту написання попередньої розсилки минуло три тижні, і нам є про що розповісти. А саме:
- проінформуємо, що Уряд ухвалив податковий пакет змін - 2026;
- розкажемо, що ДПС вимагає нарахування ПЗ з ПДВ за неслужбові телефонні розмови працівників службовим телефоном;
- з’ясуємо, як поскаржитись на контрагента за незареєстровану ПН та РК до неї;
- нагадаємо дати реєстрації ПН/РК за березень у квітні;
- наведемо зразок заповнення уточнюючого розрахунку до спрощеної декларації з ПДВ;
- розповімо про перевірки ДПС щодо бюджетного відшкодування з ПДВ у 2026 році;
- прокоментуємо свіжу УПК Мінфіну щодо оподаткування операцій з ПЗ та цифровим контентом.
Гарного вам читання!
Податковий пакет змін-2026: Уряд ухвалив три законопроєкти замість одного
Нагадаємо, що 19 березня Мінфін оприлюднив законопроєкт щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі і забезпечення рівності платників в оподаткуванні ПДВ. Одна з новацій – це запровадження ПДВ для «єдинників». Кого ця зміна стосуватиметься найближчим часом? Читайте тут.
Проте 30 березня Кабінет Міністрів України схвалив пакет із трьох законопроєктів. Вони передбачають зміни до Податкового кодексу України та Закону «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі, а також продовження сплати військового збору в діючих на сьогодні розмірах. Докладніше про них читайте у новині.
Неслужбові телефонні розмови працівників службовим телефоном: ДПС вимагає нарахування ПЗ з ПДВ
Львівські податківці зазначили: якщо платник не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів або телефонні переговори проводилися працівниками в особистих цілях, то згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання. При цьому при отриманні від працівника платника податків компенсації вартості послуг зв’язку додаткового об’єкта оподаткування податком на додану вартість не виникає.
Як бачимо, податківці знову взялися за старе. При цьому в цій консультації вони не говорять чітко, як саме роботодавець має підтвердити виробничий, тобто службовий характер телефонних розмов працівників.
Раніше їхні вимоги стосувалися в основному мобільного зв'язку (звичайний стаціонарний телефонний зв'язок їх мало цікавив, очевидно, через малу вартість). В цій же консультації вони говорять про телефонні переговори в цілому. Чи означає це нову хвилю питань при документальних перевірок тепер і щодо службового характеру усіх видів зв'язку?
У такій ситуації ми можемо надати лише ті самі поради, що і раніше:
- Укласти договір із операторами зв'язку на користування мобільними та стаціонарними телефонами.
- Скласти наказ (або затвердити ним положення) про користування телефонним зв'язком на підприємстві. В ньому визначити, хто користується таким зв'язком і окремо наголосити, що користуватися службовими телефонами можна лише зі службовими цілями.
- Отримувати від операторів зв'язку первинні документи про надані послуги. Таким документом може бути акт або рахунок-фактура, в якому наведено обсяг та види наданих послуг. Такий первинний документ слід ретельно вивчити, щоб виявити, чи не було працівником отримано відверто неслужбових послуг. Зокрема, якщо у підприємства немає працівників або партнерів за кордоном, послуги з роумінгу означатимуть, що працівник скористався таким зв'язком у особистих цілях. Те саме стосується оплати всілякого розважального контенту. Не можна користуватися службовим телефоном в неробочий час, зокрема, під час відпустки. Вартість неслужбових послуг працівник має відшкодувати, інакше вони стануть його оподаткованим доходом у вигляді додаткового блага з оподаткуванням 18% ПДФО та 5% ВЗ.
- Колись давно податківці вимагали отримання від операторів повного переліку телефонних дзвінків та перевірки, кому саме телефонували працівники. Були і пропозиції з ведення журналу телефонних дзвінків. Але останні роки такого анахронізму у вимогах податківців не було, тож, сподіваємось, вони до цього й не повернуться, а трьох кроків, які ми навели вище, буде достатньо для підтвердження використання зв'язку у господарській діяльності.
Як поскаржитись на контрагента за незареєстровану ПН та РК до неї: заповнюємо додаток 6 до декларації з ПДВ
Відповідно до п. 201.10 ПКУ у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім заблокованих ПН та РК) ПН та РК до них покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до декларації за звітний місяць заяву із скаргою на такого продавця/покупця (далі – заява із скаргою).
Тобто, якщо:
- ви покупець-платник ПДВ, а ваш продавець-платник ПДВ не зареєстрував на вас податкову накладну або склав її з помилками та не виправляє їх, відповідно, у вас немає права на податковий кредит;
- або ви продавець-платник ПДВ, ви склали розрахунок коригування до податкової накладної на зменшення суми ПДВ, надіслали її покупцю-платнику ПДВ, але той не зареєстрував цей РК і у вас немає права зменшити податкове зобов'язання,
в обох цих випадках ви маєте право подати скаргу на такого контрагента.
В які строки подається скарга за незареєстровану ПН/РК? В якій формі це треба робити та які документи додавати? Що чекає на постачальників товарів після подання скарги? Який алгоритм заповнення додатка 6 та подання додатків до нього? Про це читайте у статті від редакції.
Реєстрація ПН/РК за березень у вихідні 5 та 18 квітня 2026 р.: календар від редакції
Граничними днями для реєстрації ПН та РК за І половину місяця є 5 число наступного місяця, а за ІІ половину – 18 число наступного місяця.
При цьому починаючи з 08.02.2023 тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платник ПДВ може зареєструвати в ЄРПН податкову накладну/розрахунок коригування у вихідний день, на який припадає граничний строк реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування. Про це податківці повідомляють тут.
Тож виходить, що 5 квітня (неділя) та 18 квітня (субота) 2026 року протягом усього дня (з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин) можна реєструвати ПН/РК за І та ІІ половину березня 2026 року.
Уточнюючий розрахунок до спрощеної декларації з ПДВ: правила виправлення помилок у 2026 р. і зразок заповнення
Нерезиденти, які надають фізособам електронні послуги на митній території України, повинні подавати декларацію з ПДВ. Але при її складанні вони подекуди роблять помилки. Виправити їх можна за допомогою уточнюючого розрахунку до декларації.
Хто має складати Уточнюючий розрахунок? В який строк подавати? Які правила заповнення? Про це читайте у статті від редакції.
Перевірки ДПС щодо бюджетного відшкодування з ПДВ у 2026 році: в яких випадках вони відбуваються
Одним з етапів відшкодування ПДВ є проведення камеральної перевірки протягом 20 к.дн. У цей час податківці можуть призначити позапланову документальну перевірку, яка проводиться протягом 40 к.дн., що настають за граничним строком подання податкової декларації.
Згідно з пп. 78.1.8 ПКУ позапланова документальна перевірка призначається, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ:
- за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу,
- та/або з від'ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка в такому випадку проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень.
Докладніше читайте у статті від редакції.
Оподаткування операцій з ПЗ та цифровим контентом: податкова консультація від Мінфіну №133 і коментар редакції
Міністерство фінансів наказом від 04.03.2026 №133 затвердило Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій, пов’язаних із комп’ютерними програмами, цифровим контентом.
Ця УПК формує єдиний підхід до визначення порядку оподаткування ПДВ операцій із програмним забезпеченням і цифровим контентом з урахуванням їх природи як об’єктів права інтелектуальної власності.
Наразі це все.
Більше новин, присвячених виключно ПДВ, ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
