Це – вже чотирнадцятий з початку року (і двадцять третій загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на додану вартість. З моменту написання попередньої розсилки минуло два тижні, і нам є про що розповісти.
Цього разу:
- розповімо про створення нового сервісу в Електронному кабінеті щодо автозаповнення додатка 5 до декларації з ПДВ;
- поговоримо про впровадження ДФС технічної можливості зареєструвати ПН/РК на суму перевищення;
- визначимося, яка доля чекає на податковий кредит з ПДВ при списанні дебіторської заборгованості за авансом;
- з’ясуємо, коли можна складати зведені податкові накладні;
- проаналізуємо чотири нові узагальнюючі податкові консультації щодо оподаткування ПДВ, видані Мінфіном;
- …а також зазначимо, яку причину коригування слід вказати у РК для анулювання зайвої ПН.
Гарного вам читання!
***
Відтепер можна зареєструвати ПН/РК на суму перевищення
З 01.08.2018 року доопрацьовано СЕА ПДВ в частині обрахунку реєстраційної суми. Завдяки доопрацюванню на суму перевищення СЕА ПДВ можна зареєструвати ПН та РК. При цьому дані таблиць 1.1 та 1.2 додатків 1 та 5 декларації з ПДВ за червень 2018 року стали підставою для зміни формули СЕА ПДВ.
Звертаємо увагу: платники ПДВ мають право зареєструвати на суму перевищення тільки ПН та РК за звітні періоди, в яких виникло таке перевищення (ƩПеревищ).
Автозаповнення додатка 5 до декларації з ПДВ – новий сервіс від ДФСУ
Додаток 5 до декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» тепер буде заповнюватися автоматично (на підставі даних ЄРПН в Електронному кабінеті).
Для цього необхідно при створенні документа звітності в приватній частині Електронного кабінету у верхній панелі навігації обрати пункт «додатково/заповнити на основі даних ДФС». Після цього заповнюються дані відповідних таблиць Розділів І та ІІ.
Наразі цей сервіс працює в тестовому режимі. Про це ми розповідали ось тут.
Чотири нові УПК від Мінфіну щодо оподаткування ПДВ
Міністерство фінансів наказом від 03.08.2018 р. №673 затвердило чотири узагальнюючі податкові консультації (УПК) щодо:
- особливостей оподаткування ПДВ від’ємної різниці між ціною придбання (звичайною ціною) товару та ціною реалізації такого товару на експорт;
- документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів;
- оподаткування ПДВ операцій з отримання постійним представництвом нерезидента фінансування від головної компанії – нерезидента;
- оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ з передачі у фінансовий лізинг майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно.
Про що йдеться у кожній з цих консультацій ми розповідали у новині та докладній аналітиці від редакції.
А коментар від авторів УПК з Мінфіну – за посиланням.
Незабаром отримаємо оновлені критерії блокування ПН/РК: проект Мінфіну на погодженні в ДРСУ
3 липня 2018 року Міністерство фінансів направило на погодження до ДРСУ проект наказу «Про затвердження Критеріїв ризиковості платника податку, Критеріїв ризиковості здійснення операцій та Переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку».
Ознайомитися з проектом наказу Мінфіну можна, завантаживши PDF-файл, а про його появу ми повідомляли ще у червні.
Цікавий факт: Міністерство фінансів зазначає, що загалом з моменту набрання чинності Постанови №117 (з 23.03.2018 року) зупинено реєстрацію 143,5 тис. ПН/РК на суму 2 657,0 млн грн. Тобто близько 18,5 тис грн на одну ПН/РК.
Яку причину коригування слід вказати у РК для анулювання зайвої ПН?
Податківці у підкатегорії 101.15 ресурсу «ЗІР» зазначили, що платник податку має право скласти РК до зайво складеної ПН. У ньому слід зазначити зі знаком «-» показники розділу «Б» табличної частини такої податкової накладної.
У графі 2 розділу Б РК тимчасово (до внесення змін до порядку заповнення та форми податкової накладної) доцільно використовувати причину коригування «Повернення товару або авансових платежів». Такий РК складається на дату виявлення факту складання зайвої податкової накладної.
Докладніше про це – за посиланням.
Коли потрібно коригувати податковий кредит з ПДВ при списанні дебіторської заборгованості за авансом
Прямого обов’язку відкоригувати податковий кредит з ПДВ у такому разі ПКУ не встановлено. Проте податківці у своїй індивідуальній консультації від 23.07.2018 р. №3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ґрунтуються на нормах п. 198.3 ПКУ. На їх підставі вони доводять, що у разі попередньої оплати товарів/послуг, які у межах терміну позовної давності не були поставлені, факт придбання таких товарів/послуг відсутній.
Тому такий платник втрачає право на податковий кредит, сформований на дату здійснення передоплати за такі товари/послуги. Відповідно платник податку зобов’язаний відкоригувати таку суму податкового кредиту.
Алгоритм коригування раніше відображеного ПК такий:
- якщо ПК був сформований на підставі ПН до 01.07.2015 р. – податковий кредит коригується на підстав бухгалтерської довідки;
- якщо ПК був сформований на підставі ПН після 01.07.2015 р. – податковий кредит коригується шляхом нарахування ПДВ за нормою п. 198.5 ПКУ зі складанням відповідної ПН.
Про це читайте в нашій аналітиці.
Наостанок – ще одна аналітика від редакції
Що таке зведені податкові накладні? В яких випадках їх можна складати і які вони мають переваги порівняно зі звичайними податковими накладними? Про це все читайте у статті.
***
Наразі це все.
Більше новин, присвячених виключно ПДВ, ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»