Це – третій з початку року (і тридцять четвертий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на додану вартість.
З моменту написання попередньої розсилки минуло майже два тижні, і нам є про що розповісти.
Цього разу ми:
- зупинимося на правилах виправлення помилок в графах 3.2, 4, 5, 9, 12 ПН;
- дізнаємося, як слід заповнювати показник «група коригування» розділу «Б» РК;
- проінфомуємо про можливість отримувати в Електронному кабінеті доступ до всіх квитанцій щодо ПН та РК;
- визначимося, які наслідки виникають при округленні ПДВ у ПН;
- розповімо, що відбувається з реєстраційною сумою СЕА ПДВ у разі несвоєчасної реєстрації ПН в ЄРПН;
- з’ясуємо, як правильно нараховувати ПДВ у разі постачання самостійно виготовленої продукції.
Гарного вам читання!
***
Доступ до всіх квитанцій щодо ПН та РК: новий сервіс від ДФС
За повідомленням ДФС, користувачам Електронного кабінету надано доступ до всіх квитанцій за результатами обробки податкових накладних та розрахунків коригування до них незалежно від способу подання їх на реєстрацію в ЄРПН.
Платники мають можливість в режимі «ЄРПН» особистого кабінету переглянути та завантажити квитанції за результатами їх обробки незалежно від програмного забезпечення, яким такі податкові накладні надсилались на реєстрацію в ЄРПН.
Виправляємо помилки ПН, які не вплинули на кількісні/вартісні показники
Тернопільські податківці зауважили, що виправлення помилок у графах ПН, які не вплинули на кількісні/вартісні показники, здійснюється методом «сторно». Тобто зазначаються зі знаком «–» показники рядка ПН, що містять помилкове значення, та новим рядком зі знаком «+» показники, які містять правильні значення.
Це стосується помилок у:
- графі 3.2 (ознака імпортованого товару),
- графі 4 (одиниця виміру, умовне позначення (українське),
- графі 5 (одиниця виміру код),
- графі 9 (код пільги),
- графі 12 (код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника) розділу Б ПН.
При цьому в обох рядках РК зазначається причина коригування 104 та однакова група коригування.
Несвоєчасно зареєстрували ПН: що з сумою в СЕА ПДВ?
Дніпропетровські податківці наголосили, що після подання звітності з ПДВ за період, в який задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ з незареєстрованої ПН, реєстраційна сума платника ПДВ зменшується на суму ПДВ такої ПН.
Після реєстрації таких ПН в ЄРПН в системі електронного адміністрування ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника ∑Перевищ за звітний період, в якому було складено таку ПН, та розрахункової суми (∑Накл) з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких ПН.
Як заповнювати графи 2.1 та 2.2 розділу Б розрахунку коригування до ПН?
ДФС у Дніпропетровській області у своєму роз’ясненні зупинилися на правилах заповнення граф 2.1 та 2.2 РК.
В усіх рядках РК, пов’язаних з коригуванням одного рядка податкової накладної (рядок, в якому зі знаком «–» зазначено відповідні показники податкової накладної, що коригується, та за наявності новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками, що його замінює(ють)), у графі 2.1 зазначається однаковий код причини коригування. Водночас усім таким рядкам присвоюється один номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 розділу «Б» РК «№з/п групи коригування».
Кількість груп коригування у РК обмежується лише кількістю рядків у розділі «Б» РК (загальна кількість рядків у розділі «Б» РК не може перевищувати 9999).
У РК одночасно може бути зазначено кілька різних причин коригування (наприклад, одночасна зміна кількості одного товару, повернення другого товару та перегляд ціни на третій товар тощо) у межах першого типу причин коригування (коди причин 101 – 104).
У такому випадку в одному РК кожній наступній групі коригування присвоюється окремий наступний порядковий номер. Це стосується і випадків, коли причини коригування співпадають (наприклад, змінюється кількість двох різних товарів).
Округлили ПДВ у ПН, але в «первинці» інша сума: які наслідки?
За роз'ясненням податківців з підкатегорії 101.15 «ЗІР», обрахунок у податковій накладній/розрахунку коригування здійснюється з урахуванням вимог ПКУ та з можливістю зазначення в показниках, які беруть участь у обрахунку суми ПДВ, належної кількості знаків після коми, що забезпечує можливість точного визначення суми ПДВ у податковій накладній (графа 11)/розрахунку коригування (графа 14).
При цьому дані податкового обліку платника податку повинні відповідати даним первинного (бухгалтерського) обліку.
Тобто податківці вважають, що суми ПДВ у ПН та у первинних документах мають співпадати.
Від себе додамо, що податкові наслідки у разі невідповідності сум ПДВ у ПН та «первинці» насамперед будуть виникати у покупця, адже відповідності між ПН та «первинкою» у такому випадку не буде. А у постачальника можуть бути наслідки у разі проведення ДФС за скаргою від покупця перевірки.
І наостанок – роз’яснення від ДФС
Про порядок визначення бази оподаткування ПДВ для операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг читайте тут («У розумінні норм Кодексу звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка у свою чергу повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг)»).
Дізнайтесь ONLINE все про ПДВ або станьте глядачем у залі!
Приєднуйтесь до семінару «Все про ПДВ у 2019 році» вже 6 березня! Лектор Вікторія Величко розкаже про:
- ПДВ: об’єкт і базу оподаткування, визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту, реєстрацію ПН/РК;
- відновлення реєстрації ПН/РК, планування реєстраційного ліміту та звітування з ПДВ.
Зараз діють знижки на квитки до залу та online-трансляцію, а ще подарунки всім. Встигніть замовити!
Більше про семінар за посиланням >>>
***
Наразі це все.
Більше новин, присвячених виключно ПДВ, ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»