Це – дванадцятий з початку року (і шістдесят шостий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на додану вартість. З моменту написання попередньої розсилки минуло майже два тижні, і нам є про що розповісти.
Сьогодні ми:
- проінформуємо, що СМКОР буде працювати по-новому (в алгоритмі знайшли помилку);
- дізнаємося про результати роботи СБУ щодо правомірності включення податкового кредиту з ПДВ окремими платниками;
- визначимося, що з 23 травня є базою для оподаткування ПДВ при експорті товарів;
- нагадаємо, як у декларації з ПДВ відобразити операції з ввезення та постачання товарів для боротьби з COVID-2019;
- розповімо, в які терміни платник ПДВ може зареєструвати ПН та РК.
Гарного вам читання!
***
СМКОР буде працювати по-новому: в алгоритмі знайшли помилку
За інформацією ДПС від 3 липня, схема зловживань з ПДВ, яку ДПС спільно з Службою безпеки України та Міністерством цифрової трансформації зуміли зупинити, коштувала бюджету 2 млрд грн в місяць.
ДПС за допомогою Служби безпеки України та Міністерства цифрової трансформації було встановлено помилку в алгоритмі роботі системи моніторингу ризиків, що використовується в адмініструванні ПДВ. І шахраї могли скористатись цією помилкою та імітувати свою відповідність критеріям безумовної реєстрації. Тобто система сприймала їх сумлінними платниками та їх податкові накладні взагалі не перевірялися на ризики.
Відповідно ДПС планує створити цілісну прозору систему моніторингу економічних процесів, продовжуючи спільну роботу з СБУ та Міністерством цифрової трансформації.
ДПС та СБУ заблокували схему зловживань з ПДВ
CБУ та ДПС провели спецоперацію з викриття і блокування у ДПС протиправного механізму формування сум податкових кредитів з ПДВ для суб’єктів господарювання. Результатом роботи стало надходження за травень та червень додаткових 6,4 млрд грн ПДВ до бюджету.
За повідомленням СБУ, в результаті понад 120 обшуків вилучені документи, комп’ютерна техніка, флешки і печатки приблизно 60 підприємств, які були задіяні у схемі, а також 1,5 млн гривень готівкою. На банківські рахунки цих підприємств накладено арешти у сумі понад 100 млн гривень. Крім того, заблоковані кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ на загальну суму 586,8 млн гривень.
Наразі спільна робота ДПС та СБУ з руйнування схемного ПДВ ґрунтується на комплексному підході:
- виявлення і припинення використання фіктивного податкового кредиту, сформованого з використанням підробних податкових накладних;
- встановлення і притягнення до відповідальності організаторів роботи схем ухилення від оподаткування;
- спільне викриття корумпованих працівників ДПС.
Що з 23 травня є базою для оподаткування ПДВ при експорті товарів?
З 23 травня базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України (п. 189.17 ПКУ).
Для заповнення показників декларації з ПДВ, які відображають обсяги здійснених операцій з вивезення товарів за межі митної території України (рядки 2.1 і 2.2), а також з метою складання податкових накладних за такими операціями обсяг експортної операції (база оподаткування) визначається як договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена в митній декларації, оформленій за такою експортною операцією – а саме у графі 42 «Ціна товару» митної декларації.
У разі, якщо в графі 42 ціна товару зазначена у валюті, відмінній від гривні, то для визначення договірної (контрактної) вартості товару здійснюється перерахунок іноземної валюти у валюту України за курсом валюти, встановленим НБУ, що діє на нуль годин дня подання митної декларації. Про це ми писали тут.
Як у декларації з ПДВ відобразити операції з ввезення та постачання товарів для боротьби з COVID-2019?
В декларації з ПДВ операції з ввезення та постачання на митній території України зазначених товарів, відображаються наступним чином:
- обсяги операцій з постачання на митній території України товарів, звільнених від оподаткування, вказуються у рядках 5 та 5.1 розділу I «Податкові зобов'язання» податкової декларації з ПДВ;
- у разі заповнення рядків 5 та 5.1 розділу I «Податкові зобов'язання» декларації з ПДВ, подається додаток 6 (Д6) «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю».
Про це читайте тут.
В які терміни платник ПДВ може зареєструвати ПН та РК?
Податківці у підкатегорії 101.16 «ЗІР» наголосили, що нормами ПКУ визначено дати, на які платник податку зобов’язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунок коригування до них, та не визначено загального терміну, протягом якого наявна така можливість.
Водночас згідно зі ст. 257 ЦКУ та ст. 102 ПКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Також податківці навели норми п. 198.6 ПКУ. За ними якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК.
На підставі наведеного платник ПДВ, за умови дотримання вищезазначених вимог, може зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН протягом 1095 календарних днів. Про це ми зазначили тут.
***
Наразі це все.
Більше новин, присвячених виключно ПДВ, ви знайдете тут, а консультацій – ось тут
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»