Це – тринадцятий з початку року (і сорок четвертий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на прибуток.
З моменту написання попередньої розсилки минуло три тижні, тож нам є про що розповісти.
Сьогодні ми:
- з’ясуємо, як визначають звітний період платники податку - с/г виробники;
- дізнаємося, чи можна врахувати сплачений податок на прибуток за кордоном;
- поговоримо про податкові наслідки використання майна, отриманого у фінлізингу;
- розкажемо, як показати у Звіті про контрольовані операції повернення товарів;
- зазначимо, чи нараховується амортизація за час тимчасового невикористання ОЗ;
- визначимося, чи потрібно збільшувати фінрезультут у разі дарування нерухомості фізособі.
Гарного Вам читання!
***
С/г виробникам з податку на прибуток потрібно звітувати за загальними строками
Податківці у «ЗІР» (підкатегорія 102.23.01) нагадали, що з 01.07.2017 року ПКУ не визначено, яка продукція вважається сільськогосподарською для цілей оподаткування податком на прибуток. Тому виробники с/г продукції визначають податковий (звітний) період за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток підприємств.
Тобто, якщо річний дохід виробників сільськогосподарської продукції від будь-якої діяльності (за вирахування непрямих податків) перевищує 20 мільйонів гривень, то звітними періодами для податку на прибуток є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Якщо такий дохід не перевищує 20 мільйонів гривень, то такі платники застосовують річний звітний період, який починається з 1 січня по 31 грудня поточного звітного року.
Сплатили податок на прибуток за кордоном: чи можна його врахувати?
Дніпропетровські податківці звернули увагу, що суми податку на прибуток, отриманого з іноземних джерел, які сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом звітного періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Проте не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
- податок на капітал/майно та приріст капіталу;
- поштові податки;
- податки на реалізацію (продаж);
- інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно з законодавством іноземних держав.
Використовуєте майно за фінлізингом: які податкові наслідки?
Особливостей податкового обліку операцій з фінансової оренди нормами Податкового кодексу у орендаря не передбачено. Тож основні засоби (нематеріальні активи), отримані у фінансову оренду, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ПКУ.
Відповідно фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації таких основних засобів відповідно до ПСБО та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ.
Детальніше про оподаткування операцій з фінлізингу читайте у нашому коментарі до ІПК від 21.06.2019 р. №2846/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.
Чи нараховується амортизація за час тимчасового невикористання ОЗ?
В ІПК від 02.07.2019 р. №3031/6/99-99-15-02-02-15/ІПК податківці зауважили, що за пп. 14.1.3 ПКУ амортизація визначається як систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Аналогічні за своєю сутністю поняття «амортизація» містяться в П(С)БО 7 та МСБО 16.
Тобто амортизація нараховується лише протягом корисного використання об’єкта. Відповідно на період тимчасового невикористання виробничих основних засобів та відсутності їх експлуатації (корисного використання) амортизація на такі основні засоби не нараховується.
Але у згаданій ІПК податківці не вказали, які строки простою будуть достатніми для припинення нарахування амортизації.
Тож наразі маємо від податківців два трохи різні підходи до нарахування амортизації ОЗ, що не використовуються:
- за одним – амортизація в «податковому» обліку не нараховується, якщо ОЗ не використовується (без яких-небудь інших умов),
- за іншим – нарахування податкової амортизації у разі консервації (або невикористання) ОЗ прив’язане до бухгалтерської амортизації.
Про це докладно ми розповідали у своєму коментарі до згаданої ІПК.
Як повернення товарів відображається у Звіті про контрольовані операції?
Податківці у ІПК від 01.07.2019 р. №3009/6/99-99-15-02-01-15/ІПК наголосили: якщо операція з поставки товару і повернення частини цього товару відбулася протягом одного звітного календарного року, то такі операції відображаються згорнуто шляхом зменшення вартості поставки на вартість поверненого товару.
А от коли експорт і повернення товару здійснювались в різних роках, в такому разі в наступному році вартість частково поверненого товару не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованої операції та не зменшує вартість інших операцій при визначенні такого критерію. Про це читайте тут.
І наостанок – ще одне роз’яснення ДФС
Щодо податкового обліку операцій з дарування нерухомого майна юридичною особою фізичній особі читайте тут («У разі продажу (безоплатної передачі) основних засобів, які використовуються у господарській діяльності, фінансовий результат збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості цих активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
Якщо отримувачем безоплатно наданих товарів (нерухомого майна) виступає фізична особа, яка є платником податку на доходи фізичних осіб на загальних умовах, то різниці відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ не виникають.
У разі якщо отримувачем безоплатно наданих товарів (нерухомого майна) є платник єдиного податку, то фінансовий результат до оподаткування надавача такої допомоги - платника податку на прибуток коригується відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ»).
***
Наразі це все.
Більше новин на тему податку на прибуток ви завжди знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»