Це – четвертий з початку року (сто сімдесят перший загалом, сімдесят шостий під час війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на прибуток. З моменту написання попередньої розсилки минуло три тижні, тож нам є про що розповісти. А саме:
- розкажемо про законопроєкт від Мінфіну щодо масштабних змін в контрольованих операціях платників податків;
- проінформуємо про новий законопроєкт щодо протидії ухиленню від сплати податків через зміни до ПКУ;
- роз’яснимо, чи коригувати фінрезультат на податкову різницю при сплаті внеску за непрацевлаштування осіб з інвалідністю;
- розповімо, що декларацію з податку на прибуток, а також додатки МПЗ-З і ПП до неї хочуть змінити;
- поговоримо про бухгалтерський облік та оподаткування інших господарських та негосподарських витрат на субрахунках 949 та 977.
Гарного вам читання!
Масштабні зміни щодо контрольованих операцій платників податків: законопроєкт від Мінфіну
Мінфін оприлюднив на своєму сайті проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення.
Проєктом Закону запропоновано внесення змін до Податкового кодексу України в частині трансфертного ціноутворення, зокрема:
- перегляд вартісних критеріїв визнання операцій контрольованими операціями;
- розширення застосування принципу «витягнутої руки» на внутрішні операції, а саме на операції із збитковими підприємствами та підприємствами, що користуються пільговими режимами оподаткування;
- спрощення документації з трансфертного ціноутворення: запровадження скороченої документації з трансфертного ціноутворення для платників податків, у яких обсяг річного доходу становить менше 150 млн грн;
- подання інформації щодо контрольованих операцій обсягом до 10 млн грн лише на додатковий запит контролюючого органу;
- уточнення етапів ідентифікації та точного визначення умов операцій для цілей подальшого аналізу (алгоритм визначення фактичних обставин здійснення контрольованої операції з метою проведення аналізу зіставності);
- уточнення застосування методів трансфертного ціноутворення, зокрема методів ціни перепродажу, «витрати плюс», чистого прибутку та розподілення прибутку;
- уточнення концепції DEMPE-аналізу (аналіз операцій з нематеріальними активами з урахуванням функцій розвитку, вдосконалення, обслуговування, захисту та експлуатації нематеріальних активів та розподіл прибутку відповідно до виконаних функцій);
- запровадження оновленої моделі штрафів, яка стимулює платників податків до здійснення самостійного коригування;
- уточнення спростованих презумпцій щодо обраного методу та джерел інформації.
Протидія ухиленню від сплати податків через зміни до ПКУ: новий законопроєкт від Мінфіну
Мінфін оприлюднив на своєму сайті законопроєкт про внесення змін до ПКУ щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України.
Проєктом Закону передбачено, зокрема:
- доповнити статтю 14 ПКУ новими термінами;
- встановити правила оподаткування витрат на запозичення,
- уточнити визначення термінів «розумна економічна причина» та «резидент» для фізичнихі юридичних осіб;
- встановити умови (випадків), внаслідок яких застосовується оподаткування приросту капіталу при виведенні активів;
- внести зміни до статті 30 ПКУ щодо податкових пільг;
- доповнити ПКУ новою статтею 39⁴ «Гібридні розбіжності»;
- визначити поняття, пов’язані з урегулюванням нейтралізації наслідків застосування гібридних розбіжностей;
- доповнити статтю 140 ПКУ щодо різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій новим пунктом.
Сплата внеску за непрацевлаштування осіб з інвалідністю-2026: чи коригувати фінрезультат на податкову різницю?
Податківці у листі від 24.02.2026 №197/2/99-00-21-01-01-02 вказали, що внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю є внеском цільового призначення, збір якого здійснюється в обов’язковому порядку з метою фінансового забезпечення соціального захисту осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю.
Вони зазначили, що оскільки внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю не є штрафом, а обов’язковим внеском цільового призначення, який сплачується до територіального органу ПФУ, різниця для коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 140.5.11 ПКУ у підприємства не виникає.
Декларацію з податку на прибуток, а також додатки МПЗ-З і ПП до неї хочуть змінити
ДПСУ оприлюднила проєкт наказу Мінфіну «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».
Його підготовлено з метою реалізації положень Закону від 03.12.2025 №4698-ІХ. Нагадаємо, що ПКУ доповнено положеннями, зокрема щодо установлення для податкових (звітних) періодів 2026 року базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств 50 відсотків для цілей оподаткування прибутку банків, а також для застосування щодо банків положень пункту 57.1-1 ПКУ. Більше читайте у статті від редакції.
У зв’язку із цими змінами у формі Податкової декларації передбачено, що під час визначення податкового зобов’язання банки вказують базову (основну) ставку податку на прибуток у відсотках, встановлену в пункті 136.1-1 ПКУ, з урахуванням, зокрема, пункту 73 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Крім цього, уточнено редакції окремих показників додатків до Податкової декларації:
- додатка МПЗ-З щодо граничного розміру МПЗ, встановленого у пункті 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, який підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння / коригування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми мінімального податкового зобов’язання відповідно до статті 38-1 Кодексу;
- додатка ПП щодо посилання на відповідний пункт нормативно-правового акта.
І наостанок - аналітика від редакції
Які витрати і чому ми відображаємо на субрахунках 949 «Інші операційні витрати» та 977 «Інші витрати»? Як їх визначити та відділити від решти витрат підприємства? Які податкові наслідки має наявність у підприємства негосподарських витрат? Читайте тут.
