Це – вже шістнадцятий (і другий у цьому році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності.
У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за останній місяць.
Сьогодні ми:
- розповімо про додаткові валютні послаблення для бізнесу від Нацбанку;
- поговоримо про появу переліку ЗЕД-операцій, на які не поширюється граничний строк розрахунків;
- дізнаємося, чи застосовуються спецсанкції після 7 лютого;
- визначимося, на які операції поширюється строк розрахунків у 365 к.дн, а на які – 180 к.дн.;
- проінформуємо, що декларацію про валютні цінності у 2019 році вже подавати не потрібно;
- з’ясуємо, як та кому будуть продовжувати строки розрахунків за ЗЕД-операціями.
Гарного вам читання!
***
Декларацію про валютні цінності у 2019 році подавати не потрібно!
Податківці у підкатегорії 114.04 «ЗІР» нагадали, що 7 лютого 2019 року введено в дію Закон про валюту. Відповідно з цієї дати втратив чинність Декрет КМУ від 19.02.1993 р. №15-93.
Крім того, згідно з ч. 1 п. 3 ст. 16 Закону про валюту припинено дію Указу Президента №319/94.
Вимоги щодо декларування наявних у резидентів валютних цінностей та майна, яке знаходяться за межами України, передбачалися ст. 9 Декрету №15-93 та ст. 1 Указу №319.
Положення Закону про валюту вже не містять вимог щодо такого декларування. Тому суб’єкти ЗЕД-діяльності декларацію про валютні цінності за звітні періоди, починаючи з 1 кварталу 2019 року, не подають.
Останнім періодом, за який необхідно було подавати декларацію, є 2018 рік (станом на 01.01.2019 року). Про це ми писали тут.
Нацбанк ввів додаткові валютні послаблення
Нацбанк розширив перелік валютних послаблень для бізнесу, які введені в дію 7 лютого. Зміни затверджені постановами НБУ від 05.02.2019 р. №33 та від 06.02.2019 р. №35. Зокрема, НБУ вирішив:
- дозволити бізнесу репатріацію дивідендів в іноземній валюті за 2018 рік. Такі операції здійснюватимуться в межах загального ліміту на повернення дивідендів, нарахованих за періоди до 2018 року включно, у межах 7 млн євро на місяць;
- скасувати для бізнесу вимогу щодо попереднього резервування коштів у гривні для подальшої купівлі валюти (режим Т+1) з 7 лютого;
- знизити норму обов'язкового продажу валютних надходжень – з 50% до 30%, починаючи з 1 березня;
- надати можливість населенню проводити операції з онлайн-купівлі іноземної валюти та банківських металів на суму до 150 тис. грн не в операційний, а в календарний день.
За якими ЗЕД-операціями діє строк розрахунків у 365 календарних днів?
Податківці на ресурсі «ЗІР» пояснюють, що з 7 лютого граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Новий строк поширюється також і на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів на цю дату. Але це стосується випадків, коли до 7 лютого не було встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків.
Зверніть увагу! Нові граничні строки розрахунків не поширюються, зокрема, на операцію з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою 150 000 грн. Але це не стосується випадків дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Кабмін затвердив перелік «виняткових» ЗЕД-операцій
Кабмін своїм розпорядженням №76-р затвердив перелік товарів та (або) галузей економіки, на які не поширюється строк розрахунку у 365 к.дн. До них належать:
- авіакосмічні товари відповідно до ст. 1 Закону «Про космічну діяльність» та ст. 2 Закону «Про розвиток літакобудівної промисловості»;
- товари, які експортуються та (або) імпортуються для потреб угоди про розподіл продукції та передбачені такою угодою;
- товари, що імпортуються в межах виконання державних контрактів відповідно до Закону «Про державне оборонне замовлення»;
- товари і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод щодо закупівлі, що укладаються МОЗ;
- послуги, роботи (крім транспортних і страхових), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються;
- медпослуги, що імпортуються для забезпечення лікування (у т. ч. обстеження та діагностики) за кордоном громадян України із захворюваннями згідно із затвердженим МОЗ переліком рідкісних (орфанних) захворювань.
Розпорядження №76-р набрало чинності 13 лютого 2019 року. Тож саме з цієї дати на наведені операції не діє граничний строк розрахунків. Про це читайте у новині.
Як та кому будуть продовжувати строки розрахунків за ЗЕД-операціями?
Постановою від 13.02.2019 р. №104 Кабмін затвердив порядок видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених НБУ.Зокрема:
- встановлені підстави для одержання висновку, перелік документів, що подаються суб’єктами господарювання для його отримання, строки розгляду, виключні підстави для відмови у його видачі;
- визначено правила подання суб’єктами господарювання документів для отримання висновку у паперовій та в електронній формі (через Єдиний державний портал адміністративних послуг);
- зазначено, що оприлюднення інформації щодо виданих висновків відбуватиметься на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.
Доля спецсанкцій щодо ЗЕД, застосованих до введення в дію Закону про валюту
Мінекономрозвитку відповіло у своєму листі від 04.02.2019 р. №4102-17/4808-05 на запитання, що буде зі спецсанкціями, які були застосовані до суб’єктів ЗЕД до введення в дію Закону про валюту (тобто до 7 лютого 2019 року).
За ним для суб'єктів ЗЕД, до яких було застосовано спеціальні санкції до 7 лютого, до моменту усунення порушень, яке діяло до дня введення в дію нового Закону, спецсанкція продовжує діяти. Отже, відповідальність не відміняється.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»