Це – вже двадцять перший (і сьомий у цьому році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності.
У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за останній місяць.
Сьогодні ми:
- зазначимо, що Кабмін запровадив спецмито на імпорт російського дизпалива та скрапленого газу;
- з'ясуємо деталі розрахунку граничного строку розрахунків у сфері ЗЕД;
- розповімо, як митники будуть боротися з контрабандою;
- проінформуємо про появу проекту щодо застосування штрафів у ЗЕД-діяльності;
- повідомимо, що за ЗЕД-договорами з незначними сумами можна розраховуватися корпоративною карткою.
Гарного вам читання!
***
Кабмін запровадив спецмито на імпорт російського дизпалива та скрапленого газу
23 липня 2019 року набрала чинності постанова КМУ від 17.07.2019 р. №624, якою запроваджено спеціальне мито на товари з походженням з Російської Федерації, незалежно від інших видів мита у відсотках до митної вартості товарів за такими ставками:
1) для важких дистилятів (газойлів) за кодами згідно з УКТЗЕД 2710 19 43 00 — 2710 19 48 00, що ввозяться на митну територію України трубопровідним транспортом та поміщуються у митний режим імпорту:
- з 1 серпня 2019 р. — 3,75%;
- з 1 жовтня 2019 р. — 4%;
2) для скрапленого газу, що використовується як паливо, за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 12 11 00, що ввозиться на митну територію України у митному режимі імпорту:
- з 1 серпня 2019 р. — 1,75%;
- з 1 жовтня 2019 р. – 3%.
Ця постанова діятиме до моменту припинення застосування Російською Федерацією дискримінаційних та/або недружніх дій щодо України.
Відлік граничного строку розрахунків у сфері ЗЕД та нарахування пені
Податківці у підкатегорії 114.02 «ЗІР» зауважили, відлік граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів банк розпочинає з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно з законодавством України не підлягає митному оформленню).
У разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7. Про це ми розповідали тут.
З контрабандою на митниці будуть боротися по-новому
Президент доручив створити інформресурс для митного декларування товарів та звільнити керівників чотирьох митниць західної частини України.
Зокрема, Указ Президента від 09.07.2019 р. №505/2019 передбачає подолання практики «листів щастя» на митниці, коли правоохоронні органи своїми зверненнями вимагають від ДФС повного фізичного огляду всіх вантажів того чи іншого підприємства, блокуючи тим самим проходження митного кордону.
Задля того, щоб товар, який пройшов іноземних митників, не змінював свого найменування та вартості під час проходження вітчизняного митного контролю, Указом передбачено доручення Уряду ввести синхронізацію інформаційних систем України з аналогічними інформаційними системами іноземних держав.
Корпоративна картка і розрахунки з нерезидентами: коли можна застосовувати?
НБУ у листі від 21.06.2019 р. №40-0006/32346 наголосив, що згідно з п. 32 Положення №2 суб'єкти господарювання – резиденти (юридичні особи та фізичні особи – підприємці) мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту (імпорту) товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищуватиме незначний розмір.
Величина незначного розміру встановлена ст. 15 Закону №1702 і становить 150 000 в гривневому еквіваленті.
Тобто працівник підприємства може придбавати для підприємства товари, роботи чи послуги за кордоном (за допомогою інтернету) або ж привозити із закордонного відрядження придбані там для роботодавця ТМЦ. Порушення порядку ЗЕД-розрахунків не буде, якщо вартість придбаного за раз не перевищуватиме 150 тис. грн! Про це ми розповідали ось тут.
Незабаром з'явиться порядок накладання штрафів за порушення ЗЕД-діяльності
ДФСУ розробила та оприлюднила проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку застосування контролюючими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства» (завантажити).
Контролюючі органи за допущення порушень у ЗЕД-діяльності будуть застосовувати до юросіб штрафні санкції у розмірі 25% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення (за повторні дії протягом року – у розмірі 50% суми операції).
Штрафні санкції не застосовуватимуться, якщо:
- сума операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції, буде меншою ніж 150 000 грн;
- якщо проведення таких операцій не спричинило зменшення об’єкта оподаткування у періоді, в якому допущено порушення.
З нашим детальним аналізом згаданого проекту наказу можна ознайомитися тут.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»