Це – вже шістдесят третій (девʼятий цього року та шістнадцятий з початку війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності. У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за більше ніж місяць. А саме:
- розкажемо, що буде юрособі за проведення розрахунку з нерезидентом без участі банку;
- проінформуємо про появу методрекомендацій щодо організації ввезення гуманітарних вантажів в умовах війни;
- підкреслимо, що Держмитслужба відклала перехід на нову транзитну декларацію;
- нагадаємо, в якій валюті проводиться перерахування виручки резиденту-комітенту;
- зʼясуємо, чи засвідчує ТПП форс-мажор через страйк на польському кордоні;
- зауважимо, що з 2024 року впроваджують криміналізацію контрабанди товарів та підакцизних товарів.
Гарного вам читання!
Що буде юрособі за проведення розрахунку з нерезидентом без участі банку?
Житомирські податківці підкреслили, що за здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торговельних операцій без участі банку до юридичних осіб (крім уповноважених установ) застосовується штраф у розмірі до 100% cуми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
Крім того, порушення порядку здійснення валютних операцій тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від 17000 до 51000 грн.
Зʼявилися методрекомендації щодо організації ввезення гуманітарних вантажів в умовах війни
Мінсоцполітики наказом від 30.11.2023 №467-Н затверджено Методичні рекомендації щодо організації ввезення транспортних засобів, товарів військового призначення та подвійного використання в умовах воєнного стану.
За ними отримувач гуманітарної допомоги, ввезеної без використання автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги, до 31 березня 2024 завантажує до зазначеної системи копію паперового звіту про розподіл та використання гуманітарної допомоги за формою.
Держмитслужба відклала перехід на нову транзитну декларацію
На початку грудня представники бізнесу висловили занепокоєння щодо переходу на застосування NCTS Фаза 5 з 1 грудня 2023 року, обумовлене тим, що потрібен додатковий час на тестування брокерського програмного забезпечення та, власне, підготовку самих компаній до нових підходів.
Тому Держмитслужба взяла на себе зобов’язання здійснити перехід на застосування NCTS Фаза 5 не пізніше 1 травня 2024 року з урахуванням готовності нового Порталу трейдера та/або брокерського програмного забезпечення до повноцінної взаємодії відповідно до вимог NCTS Фаза 5.
Форс-мажор через страйк на польському кордоні: ТПП засвідчує його
Фахівці київської ТПП вказали: якщо на виконання зобов’язань вплинуло ускладнення руху на кордоні з боку Польщі, фахівці Київської ТПП проводять консультації для СГ та надають послуги зі засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за цими обставинами.
В якій валюті проводиться перерахування виручки резиденту-комітенту?
Харківські податківці підкреслили, що операція з перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті, не є поточною торговельною операцією, а лише операцією з перерахування за належністю іноземної валюти, перерахованої з-за кордону нерезидентом як оплата за експортовані товари на поточні рахунки резидентів – комітентів.
Тому перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті, здійснюється в тій валюті, в якій вона надійшла.
З 2024 року впроваджують криміналізацію контрабанди товарів та підакцизних товарів
Прийнятим Законом запроваджено з 1 липня 2024 року кримінальну відповідальність за товарну контрабанду:
вартістю від 7,57 до 15,14 млн грн - у вигляді штрафу від 170 до 425 тис. грн,
вартістю понад 15,14 млн грн – у вигляді штрафу від 850 тис. грн до позбавлення волі на 11 років з конфіскацією майна.
А для підакцизних товарів діють окремі види відповідальності. Так, щодо контрабанди:
вартістю від 1,136 до 2,271 млн грн діятиме санкція від 340 тис. грн штрафу до 6 років позбавлення волі;
вартістю понад 2,271 млн грн - від 1,275 млн грн штрафу до 12 років в’язниці з конфіскацією майна.
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»