Головна Усі новини Право і відповідальність Договірні відносини

Монополію адвокатури обмежили: хто може представляти юрособу в суді?

Законом №390 з 29.12.2019 року монополія адвокатури в судах обмежена представництвом керівника чи уповноваженої особи, в т.ч. з трудовими договорами. Тим самим розширено поняття самопредставництва юросіб та держави в судах загальної юрисдикції, адміністративних та господарських судах всіх інстанцій

Нагадаємо, що введення монополії адвокатури (ст. 131-2 Коституції) на представництво інтересів в судах виключно адвокатами, за винятком трудових спорів, спорів щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом  недієздатними чи дієздатність яких обмежена, мала ропочатись в судах усіх інстанцій з 01.01.2019 р.

А з 01.01.2020 р – також у разі представництва в судах усіх інстанцій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Така монополія вводилася поступово. Для судів касаційних інстанцій (Верховний Суд) представництво юросіб виключно прокурорами та адвокатами було введене з 01.01.2017 р., в апеляційних судах – з 01.01.2018 р., а в судах першої інстанції – з 01.01.2019 р.

Водночас цього року жваво обговорювалося питання скасування адвокатської монополії. Для цього був внесений до ВРУ відповідний законопроект №1013. КСУ зі своєї сторони визнав його таким, що відповідає Конституції.

Крім того, виникли інші запитання, зокрема,

  • чи може держава забезпечити державним органам юридичну допомогу шляхом закупівлі адвокатських послуг на ProZorro, чи готові до цього й органи місцевого самоврядування?
  • щодо самих адвокатів, які на сьогодні працюють не лише як самозайняті особи та ФОП, а й за трудовими договорами?

Не дочекавшись відповідних змін до Конституції щодо скасування адвокатської монополії, ВРУ був прийнятий Закон від 18.12.2019 р. №390-ІХ. Ним внесені зміни до чинних процесуальних кодексів, зокрема, до ч. 3, 4 ст. 56 ГПКУ, до ч. 3, 4 ст. 58 ЦПКУ та до ч. 3, 4 ст. 55 КАСУ.

На перший погляд, зміни незначні. Але вони значно розширюють самопредставництво юросіб та суб’єктів владних повноважень, які не є юрособами, а особливо – передбачають право брати участь в судах через свого керівника/представника не лише за законом чи статутом, а й користуватися послугами юристів (не адвокатів!) за трудовими договорами (контрактами).

Так, зміни торкаються представництва в судах:

  • юросіб, незалежно від порядку створення. Тобто йдеться про всіх юросіб приватного права, у т.ч. ПП, ТОВ, АТ, кооперативів, громадсьих організацій, всіх інших юросіб, внесених до ЄДР,
  • суб’єктів владних повноважень, які не є юрособою, – у разі представництва в адміністративних судах,
  • держави, АР Крим, територіальних громад, які беруть участь в судах через органи державної влади, орган влади РА Крим, місцевого самоврядування тощо.

Наведені юрособи, суб’єкти владних повноважень, які не є юрособами, та органи державної влади та місцевого самоврядування з 29.12.2019 р. отримали право представляти свої інтереси в судах через:

  1. керівника (для юросіб приватного права – також через члена виконавчого органу), 
  2. через уповноважену особу – відповідно до закону (в т.ч. за довіреністю), статуту, положення, трудового договору/контракту (самопредставництво юрособи, органу державної влади, місцевого самоврядування),
  3. через представника (в т.ч. адвоката, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання).

Такі розширені можливості вирішують питання й щодо представництва адвокатами юросіб, де вони працюють за трудовими договорами. Адже таке представництво в судах в межах трудових відносин прирівнювалось до конфлікту інтересів та визнавалося таким, що суперечить Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Рішення НААУ від 16.11.2017 р. №254).

Відповідно адвокат, який працює за трудовим договором для представництва інтересів свого роботодавця в суді, мав укладати окремо від трудового договору (контракту) договір про надання правової допомоги на виконання вимог Закону про адвокатуру, виписувати ордер, що призводило до оподаткування таких доходів як самозайнятою особою1.

1 Про те, як адвокат може здійснювати свою діяльність та як при цьому сплачується ЄСВ, читайте тут.

Щодо документів, які мають надаватись на сьогодні судам представниками юросіб, суб’єктів владних повноважень, що не є юрособами, органами державної влади та місцевого самоврядування, то ними можуть бути:

  1. для керівників, членів виконавчого органу – наказ/рішення загальних зборів про вступ/обрання на посаду, витяг/виписка з ЄДР (статут, на нашу думку, не є необхідним), 
  2. для уповноважених осіб – довіреність у простій письмовій формі за підписом керівника (не є обов’язковим надання копії трудового договору (контракту) навіть у разі, якщо у його тексті прямо передбачені повноваження працівника на представництво інтересів роботодавця),
  3. для адвоката – ордер.

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Канарьова Наталія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Договірні відносини
Теги:
Статутний капітал , Договір

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Новини від Дт-Кт «Дебету-Кредиту» – тепер у Viber!

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі