Підприємство із 100% іноземного капіталу: реєстрація, облік, податки, дивіденди та звітність у 2026 році

1. Іноземне підприємство чи підприємство з іноземними інвестиціями?
2. Як відбувається формування статутного капіталу: валюта та курсові різниці?
3. Чи треба подавати відомості про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ)? 
4. Що робити, якщо власником іноземної компанії-засновника є український громадянин?
5. Чи може таке ТОВ бути платником єдиного податку 3 групи?
6. Як підприємству з іноземними інвестиціями сплачувати податок на прибуток?
7. Чи є пов'язаними особами ТОВ і засновник-нерезидент?
8. В яких випадках виникають контрольовані операції між ТОВ і засновником?
9. Чи є виплата дивідендів контрольованою операцією?
10. Як відбувається виплата дивідендів нерезидентам у 2026 році?
11. Як відображати операції нарахування дивідендів нерезиденту в бухобліку?
12. Як здійснюється оподаткування дивідендів, нарахованих на користь нерезидента?
13. Як оподатковуються інші операції із засновником-нерезидентом?
14. Які особливості звітності ТОВ з єдиним учасником-нерезидентом?
15. Де почитати більше про операції із засновником-нерезидентом?

Іноземне підприємство чи підприємство з іноземними інвестиціями?

Раніше створення та діяльність підприємств зі 100% іноземним капіталом регулювалися нормами Господарського кодексу України (зокрема, ст. 117 та 390 – 400 ГКУ), які виділяли їх в окрему організаційно-правову форму – «іноземне підприємство» (код КОПФГ 170).

Проте у зв'язку зі скасуванням ГКУ у серпні 2025 року ця класифікація відійшла в минуле. Згідно з Переліком кодів організаційно-правових форм для статистичних цілей (ПК ОПФ), що діє з 1 січня 2026 року, форма «іноземне підприємство» (код 170) перейшла до категорії тих, створення яких більше не передбачено законодавством.

Про скасування коду 170 для іноземних підприємств у ПК ОПФ читайте тут:

Затверджено новий Перелік кодів організаційно-правових форм для статистичних цілей

Отже, зараз юридична особа з іноземними інвестиціями, як правило, є класичним Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Її створення, організація та діяльність регулюються виключно Цивільним кодексом України та Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Відповідно, код організаційно-правової форми такого підприємства – «240» (Товариство з обмеженою відповідальністю), а не «170».

Водночас, відповідно до ст. 1 Закону України від 19.03.1996 №93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування», підприємство будь-якої організаційно-правової форми, у статутному капіталі якого іноземна інвестиція становить не менше 10 відсотків, визнається підприємством з іноземними інвестиціями.

Якщо нерезиденту належить 100% статутного капіталу, ТОВ має повноцінний статус підприємства з іноземними інвестиціями. Цей статус воно набуває автоматично з дня зарахування іноземної інвестиції на баланс, і жодної додаткової державної реєстрації іноземних інвестицій не потрібно (обов'язкову реєстрацію таких інвестицій було скасовано ще у 2016 році).

Як відбувається формування статутного капіталу: валюта та курсові різниці?

Оскільки ТОВ зареєстроване в Україні, його статутний капітал (СК) має бути зафіксований у статуті виключно в національній валюті – гривні. Проте іноземний засновник, як правило, перераховує свій внесок в іноземній валюті (доларах чи євро).

Тут криється класична бухгалтерська пастка. Між датою державної реєстрації ТОВ (коли виникає заборгованість засновника за внеском: Д-т 46 – К-т 40) та датою фактичного надходження валюти на рахунок (Д-т 312 – К-т 46) курс НБУ неминуче зміниться. Виникне курсова різниця.

Важливо!

Відповідно до п. 8 НП(С)БО 21, курсові різниці, які виникають внаслідок перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу, не включаються до доходів чи витрат підприємства (тобто не впливають на фінансовий результат і податок на прибуток). Вони відображаються у складі додаткового капіталу (субрахунок 425 «Інший додатковий капітал»).

Якщо бухгалтер помилково віднесе позитивну курсову різницю від внеску до доходів (на рахунок 714), підприємство безпідставно переплатить податок на прибуток.

Чи треба подавати відомості про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ)? 

Зараз такі відомості подають усі юрособи, про що ми докладно розповідали у цій статті.  

Оскільки єдиним засновником ТОВ є іноземна юридична особа, до підприємства прикута підвищена увага суб'єктів первинного фінмоніторингу (банків) та держорганів. ТОВ зобов'язане підтримувати структуру власності в актуальному стані та розкривати фізичних осіб – кінцевих бенефіціарів іноземної компанії-засновника.

Для підтвердження відомостей про КБВ держреєстратору та банку необхідно регулярно надавати легалізований (апостильований) витяг з торговельного, банківського чи судового реєстру країни, де зареєстрована іноземна юрособа-засновник.

За неподання або приховування інформації про КБВ станом на 2026 рік діють суворі штрафи (від 17 000 до 51 000 грн згідно зі ст. 166-11 КУпАП), а банки мають право заблокувати рахунки такого підприємства.

Що робити, якщо власником іноземної компанії-засновника є український громадянин?

На практиці нерідко трапляються ситуації, коли іноземна компанія-засновник (наприклад, кіпрська чи польська) фактично належить громадянину України (резиденту). 

Якщо це ваш випадок, пам'ятайте про правила для контрольованих іноземних компаній (КІК), що регулюються ст. 39-2 ПКУ. Самому українському ТОВ додатково звітувати не потрібно (воно подає лише відомості про кінцевого бенефіціарного власника і ним буде цей український громадянин), але фізична особа – громадянин України, яка є кінцевим власником іноземної компанії-інвестора, зобов'язана:

1. Подати до ДПС Повідомлення про набуття частки в іноземній компанії.
2. Щороку подавати Звіт про КІК разом зі своєю декларацією про майновий стан і доходи.

За ігнорування цих правил станом на 2026 рік передбачені великі штрафи за п. 120.7 ПКУ. Щоправда, на час воєнного стану ці штрафи не застосовуються згідно з п. 72 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Чи може таке ТОВ бути платником єдиного податку 3 групи?

У ситуації, що розглядається, юрособі-нерезиденту належить 100% статутного капіталу. Тому відповідь однозначна: ні, не може. Згідно з нормами пп. 291.5.5 ПКУ, не можуть бути платниками ЄП групи 3 суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками ЄП, дорівнює або перевищує 25%.

Оскільки іноземна компанія (нерезидент) за визначенням не може бути платником українського єдиного податку, володіння нею часткою у 25% і більше автоматично закриває для новоствореного ТОВ шлях до спрощеної системи оподаткування.

Отже, таке ТОВ зобов'язане перебувати виключно на загальній системі оподаткування (бути платником податку на прибуток на загальних підставах або резидентом Дія Сіті на особливих умовах).

Важливо!

Обмеження, встановлене пп. 291.5.5 ПКУ, стосується виключно засновників – юридичних осіб.

Якби єдиним засновником цього ТОВ (зі 100% часткою) був іноземець – фізична особа, ця заборона б не діяла. У такому разі ТОВ мало б повне право обрати 3 групу єдиного податку (за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо видів діяльності та ліміту доходу). 

Як підприємству з іноземними інвестиціями сплачувати податок на прибуток?

Згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Мінфіну від 14.01.2011 №11, для сплати податку на прибуток підприємствами з іноземними інвестиціями застосовується окремий код доходу бюджету – 11020300 «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів».

Тому, на думку автора, ТОВ, створене за рахунок іноземних інвестицій, не може платити податок на прибуток на стандартний рахунок для приватних підприємств (код 11021000). Бухгалтеру необхідно обирати рахунок у Держказначействі саме з кодом класифікації 11020300. Втім, щоб із цим не вийшло спорів з податківцями, краще отримати консультацію з цього питання в них. 

Зверніть увагу:

Реквізити бюджетних рахунків у форматі IBAN періодично оновлюються, тому перед сплатою у 2026 році обов'язково перевірте актуальні рахунки на сайті вашого регіонального управління ДПС.

Чи є пов'язаними особами ТОВ і засновник-нерезидент?

Звернемось до пп. «а» пп. 14.1.159 ПКУ, де наведено такий критерій, як володіння корпоративними правами іншої юрособи у розмірі 25 і більше відсотків. У ситуації, що розглядається, маємо 100%. Отже, ТОВ та його іноземний засновник є пов'язаними особами.

Зверніть увагу!

З 1 січня 2025 року до пп. 14.1.159 ПКУ додано нові критерії «економічної» пов'язаності. Тепер навіть якби частка нерезидента була меншою за 25%, особи могли б визнаватися пов'язаними, якщо, наприклад, 75% і більше доходів ТОВ формується за рахунок реалізації продукції саме цьому нерезиденту.

Оскільки ТОВ і засновник-нерезидент – пов’язані особи, то за певних умов господарські операції між ними можуть визнаватися контрольованими та підпадати під правила трансфертного ціноутворення (ТЦУ) згідно зі ст. 39 ПКУ.

В яких випадках виникають контрольовані операції між ТОВ і засновником?

Контрольовані операції можуть виникнути, якщо між ТОВ і засновником-нерезидентом будуть інші, ніж виплата дивідендів, господарські операції (наприклад, придбання чи продаж товарів, надання послуг, виплата роялті, отримання позик тощо).

Для того щоб ці операції стали контрольованими, станом на 2026 рік мають одночасно виконуватися два вартісні критерії (пп. 39.2.1.7 ПКУ):

1. Річний дохід ТОВ від будь-якої діяльності (за правилами бухобліку) перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків)
2. Обсяг господарських операцій ТОВ із цим нерезидентом за рік перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків).

У такому разі ТОВ підпадатиме під процедуру трансфертного ціноутворення, що вимагає подання Звіту про контрольовані операції (до 1 жовтня наступного року) та підготовки відповідної документації з ТЦУ.

Чи є виплата дивідендів контрольованою операцією?

Податківці стабільно дотримуються позиції (приміром, див. відповідь ДПС на запитання в «ЗІР», 131.03:

«Чи враховуються при визначенні критеріїв контрольованої операції для цілей застосування ст. 39 ПКУ суми наданого (отриманого) кредиту, депозиту, позики, поворотної (безповоротної) фінансової допомоги, дивідендів, вартість інвестицій?»), що операції з нарахування та виплати дивідендів у грошовій формі на користь нерезидентів не є контрольованими.

Логіка тут проста: виплата грошових дивідендів є розподілом вже оподаткованого чистого прибутку. Вона не впливає на фінансовий результат до оподаткування, а отже, до неї неможливо (і не має сенсу) застосовувати методи встановлення відповідності принципу «витягнутої руки».

Однак якщо дивіденди на користь нерезидента виплачуються у формі, відмінній від грошової (товарами, необоротними активами тощо), такі операції прирівнюються до їх продажу. Такі операції потрапляють до розрахунку критеріїв визнання операцій з цим нерезидентом контрольованими. 

Як відбувається виплата дивідендів нерезидентам у 2026 році?

Плануючи виплату дивідендів нерезиденту, бухгалтер та керівник повинні пам'ятати про валютні обмеження НБУ, діючі станом на 2026 рік. Вони встановлені постановою Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова №18) у чинній на дату виплати редакції.

Станом на 2026 рік окремі операції з репатріації дивідендів за кордон можуть здійснюватися, але лише за умов і в межах лімітів, передбачених Постановою №18 (зокрема, її п. 14 та 17-2):

1. Обмеження за періодами: як правило, НБУ дозволяє виплату дивідендів за певні «нові» періоди діяльності (наприклад, починаючи з прибутку, сформованого після визначеної у Постанові №18 дати), тоді як розподіл нерозподіленого прибутку за попередні роки може залишатися обмеженим.
2. Сумові ліміти: репатріація дивідендів здійснюється в межах встановлених Постановою №18 місячних лімітів на валютні операції на користь нерезидентів (конкретний розмір ліміту необхідно щоразу уточнювати за чинною редакцією відповідних пунктів).
3. Форма виплати: виплата дивідендів нерезиденту здійснюється у формі безготівкового переказу в іноземній валюті на рахунок іноземного інвестора за кордоном через уповноважений банк.

Увага!

Оскільки НБУ регулярно переглядає валютні обмеження, перед кожною фактичною виплатою дивідендів в іноземній валюті бухгалтеру та керівнику необхідно перевіряти поточну редакцію Постанови №18 та, за потреби, додаткові роз’яснення НБУ щодо можливості та порядку репатріації дивідендів. Зокрема, зараз ці обмеження (за певними виключеннями) встановлені пп. 46 п. 14 Постанови №18.

Серед них такі умови:

• не більше 1 млн. євро на місяць,
• не менше 12 місяців від дати заснування підприємства,
• і не менше 6 місяців володіння іноземним інвестором корпоративними правами. 

Як відображати операції нарахування дивідендів нерезиденту в бухобліку?

Оскільки статутний капітал ТОВ та його фінансовий результат визначаються в національній валюті, рішення про виплату та саме нарахування дивідендів нерезиденту в обліку також відображається виключно в гривні (Д-т 443 – К-т 671).

Але позаяк нерезидентові дивіденди зазвичай перераховуються в іноземній валюті, підприємству необхідно придбати таку валюту на міжбанку (або використати наявну). При обліку цих операцій потрібно обов'язково застосовувати норми НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Оскільки курс НБУ на дату нарахування дивідендів, дату купівлі валюти та дату її фактичного перерахування нерезиденту відрізнятиметься, в обліку виникатимуть курсові різниці (операційні або неопераційні, залежно від облікової політики).

Приклади бухгалтерського обліку таких курсових різниць можна побачити тут і тут.  

Як здійснюється оподаткування дивідендів, нарахованих на користь нерезидента?

Нагадаємо ключові правила, актуальні станом на 2026 рік.

Під час виплати дивідендів за загальним правилом утримується авансовий внесок з податку на прибуток (див. п. 57.1-1 ПКУ). Але не сплачують авансовий внесок:

• платники єдиного податку (див. пп. 57.1-1.2 ПКУ);
• особи, зазначені в пп. 57.1-1.3 ПКУ;
• резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах (пп. 57.1-1.8 ПКУ).

Під час виплати дивідендів нерезиденту сплачується податок на доходи нерезидента в розмірі 15% від суми нарахованих дивідендів, за їх рахунок (п. «б» пп. 141.4.1, пп. 141.4.2 ПКУ).

Цей податок можна не утримувати (або утримувати за зниженою ставкою), якщо між Україною та країною нерезидента діє міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування. Для застосування пільгових умов нерезидент має бути бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу та надати резидентові легалізовану довідку, яка підтверджує його податкове резидентство у відповідній країні (ст. 103 ПКУ).

Нюанс для ІТ-сектору (Дія Сіті). Оскільки значна частина ТОВ з іноземним капіталом створюється в ІТ-сфері, варто врахувати специфіку режиму «Дія Сіті». Якщо таке ТОВ є резидентом Дія Сіті та сплачує податок на прибуток на особливих умовах (податок на виведений капітал – ПнВК), то виплата дивідендів нерезиденту є об'єктом оподаткування ПнВК за ставкою 9% (пп. 135.2.1.1, 137.10.1 ПКУ).

При цьому податок на репатріацію (15% або знижена ставка за міжнародним договором) утримується на загальних підставах. Проте сума сплаченого податку на репатріацію зараховується у зменшення суми ПнВК за цією операцією (але не більше суми нарахованого ПнВК, згідно з пп. 137.10.1 ПКУ).

Наприклад: якщо ви утримали стандартні 15% податку на репатріацію, додатково платити 9% ПнВК не доведеться (9% перекриється репатріацією, а решта 6% піде до бюджету як податок нерезидента). Якщо ж за міжнародним договором ставка репатріації становить, скажімо, 5%, то ці 5% зменшать ПнВК, і до бюджету доведеться доплатити ще 4% ПнВК.

Як оподатковуються інші операції із засновником-нерезидентом?

Навіть якщо ваше ТОВ не досягає мільйонних лімітів для визнання операцій контрольованими (ТЦУ), розслаблятися зарано. Платникам податку на прибуток (які застосовують податкові різниці) слід пам'ятати про два критичні обмеження при роботі з іноземним засновником:

1. Коригування фінансового результату на 30%. Якщо країна реєстрації вашого засновника-нерезидента входить до переліку «низькоподаткових» юрисдикцій (Перелік КМУ №1045) або його організаційно-правова форма включена до спеціального переліку (Перелік КМУ №480), діють жорсткі правила пп. 140.5.4 та пп. 140.5.5-1 ПКУ.

У разі придбання товарів, робіт чи послуг у такого засновника (або продажу йому) ТОВ зобов'язане збільшити свій фінансовий результат до оподаткування на 30% від вартості цих товарів/послуг.

Як уникнути цього штрафного коригування? ТОВ має право не застосовувати ці 30%, якщо самостійно підготує документацію, яка підтверджує, що ціни в цих операціях відповідають принципу «витягнутої руки» (за правилами ст. 39 ПКУ), навіть якщо операції не є контрольованими.

2. Позики від засновника та «тонка капіталізація». Часто іноземний засновник надає своєму українському ТОВ процентну позику для розвитку бізнесу. Оскільки вони є пов'язаними особами, вмикається правило «тонкої капіталізації» (п. 140.2 ПКУ).

Якщо сума боргових зобов'язань ТОВ перед нерезидентами перевищує суму власного капіталу ТОВ більш ніж у 3,5 раза, підприємство не зможе повністю включити нараховані відсотки до своїх витрат. Фінансовий результат доведеться збільшити на суму перевищення нарахованих відсотків над 30% показника EBITDA (обчисленого за спеціальною формулою ПКУ).

Увага!

При виплаті відсотків за позикою на користь нерезидента також необхідно утримувати податок на доходи нерезидентів згідно з п. 141.4 ПКУ (15% або за зниженою ставкою згідно з міжнародним договором), аналогічно до виплати дивідендів.

Які особливості звітності ТОВ з єдиним учасником-нерезидентом?

Податкова та фінансова звітність подається в загальному порядку, як і будь-якими іншими юридичними особами. Специфічних нюансів щодо декларацій немає.

Але є одна спеціальна статистична звітність. Відповідно до ст. 15 Закону №93/96, підприємства з іноземними інвестиціями зобов'язані подавати статистичну звітність про здійснення іноземних інвестицій.

Станом на 2026 рік актуальною є форма №10-зез (квартальна) «Звіт підприємства з іноземними інвестиціями», яка затверджена наказом Держстату від 24.04.2024 №136. Цей звіт складають і подають юридичні особи (резиденти), які одержали прямі інвестиції від нерезидентів (тобто частка нерезидента у статутному капіталі становить 10% і більше).

Звіт №10-зез подається до територіального органу Держстату не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом. А офіційне роз’яснення Держстату із заповнення цього бланку завантажуйте за посиланням.

Увага!

Відповідно до Закону України «Про офіційну статистику» статистична звітність нині подається виключно в електронному вигляді (наприклад, через безкоштовний державний сервіс «Кабінет респондента» або програми для подання звітності, такі як M.E.Doc, СОТА тощо).

Де почитати більше про операції із засновником-нерезидентом?

• Облік курсових різниць при формуванні статного капіталу підприємства
• Як виплатити дивіденди при припиненні юрособи (у т.ч. з засновниками-нерезидентами): поради від юриста
• Довідка про резидентство для дивідендів: коли її отримувати?
• Відомості про кінцевих бенефіціарних власників у 2026 р.: кому потрібно їх подавати та за якою формою?