Бухгалтерська «первинка» - що нового?
Як ми повідомляли Мінфін вніс зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджені наказом від 24.05.1995 р. № 88.
Йдеться про Наказ Мінфіну від 28.12.2022 р. № 467, який вже зареєстрований у Мін'юсті, а чинності набирає з дати його офіційного опублікування. Станом на момент написання цієї статті він ще не опублікований. Проте, статися це може будь-якого дня, тож, варто приготуватися до змін. Тим більше, що вони стосуються правил складання первинних документів.
Зміни , які насправді не зміни, а лише уточнення
Як це часто буває, наказ про зміни в Положення № 88 не маленький, але більшість зазначених змін – це або уточнення вже існуючих у ньому норм, або приведення цього Положення у відповідність до поточної редакції Закону про бухоблік.
Наприклад, у перший пункт Положення № 88 додається визначення того, що таке первинні документи та регістри бухобліку як таке. Але у Положенні вони вже були! Просто не на початку, а у відповідних його розділах (п. 2.1 та 3.1). Тобто, ці визначення не додали у Положення, а лише перемістили на початок.
Або ось у п. 2.4 (у новій редакції це буде п. 2.3) додано, що обов’язкові реквізити первинного документа, встановлені Положенням № 88, не поширюються на первинку, форму якої затвердив НБУ. Саме завдяки цій нормі, наприклад, виписка банку (яка часто не має усіх таких реквізитів) все ж таки визнається первинним документом! Але в ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік така норма вже є. Отже, це приведення Положення № 88 у відповідність до Закону.
Також до додаткових реквізитів первинки (які можуть вважатися обов’язковими лише в тому випадку, якщо це значено в окремому загальному або локальному нормативному акті) потрапила і печатка. Наприклад, підприємство внутрішній наказ/положення про застосування печатки. Хоча таке рішення прийняте добровільно, через наявність такого локального нормативного акту, печатка стає додатковим обов’язковим реквізитом первинних документів, які складає це підприємство. Проте, це теж не новина, адже така норма є в ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.
Зміни, на які варто звернути увагу
По-перше, з Положення № 88 прибрали згадку про можливість застосування при складанні первинних документів «регіональних мов України». Тобто, тепер вже без варіантів – вся українська первинка має складатися виключно українською мовою. Але, якщо первинка надійшла до вас з-за кордону, вона, як і раніше, може бути складена іноземною мовою, проте повинна мати аутентичний переклад (і тепер – тільки на українську мову).
По-друге, уточнили норму про обов’язок підприємств надавати контролерам, судам і контрагентам копії електронних первинних документів. Так, ці копії і надалі треба буде робити на вимогу і за свій рахунок. Але при цьому додається, що такі копії (!) можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
Тобто, роздруківка електронного документа тепер не просто так (хоч і не має юридичної сили оригіналу). Тому будьте уважні щодо роздруківок е-документів – кожна з них тепер має значення. Ні, поки що з вас не вимагають вести облік таких копій, і знищувати їх ще можна, але виносити їх з підприємства вже заборонено.
А ще уточнили порядок виправлень у первинних документах. Ось тут треба бути особливо уважними, адже в новій редакції викладено увесь розділ 4 Положення № 88!
Що не змінилося: підчистки і необумовлені виправлення не допускаються. А у документах, якими оформлені касові і банківські операції та операції з цінними паперами, взагалі не може бути жодних виправлень.
Що змінилося: Мінфін прописав окремо правила для виправлень у паперових та в електронних первинних документах.
Для паперових документів тепер існує три варіанти виправлень:
- способом "червоного сторно",
- або додаткових бухгалтерських проведень,
- або коректурним способом.
Для е-документів варіантів лише два: способом сторно або додаткових бухгалтерських проведень.
Що передбачає кожен з варіантів – давайте розберемося докладно.
Спосіб «червоного сторно»: виправлення здійснюється шляхом внесення неправильного запису (кореспонденції рахунків чи суми) червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо, що означає від'ємні числа, які в підсумку вираховуються. Одночасно під записом червоним кольором чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору здійснюється другий запис із зазначенням правильної кореспонденції рахунків чи суми.
Спосіб додаткових бухгалтерських проведень: виправлення помилок здійснюється шляхом внесення додаткової кореспонденції рахунків на суму, яка є різницею між правильною та відображеною в цих регістрах.
Коректурний спосіб: виправлення здійснюється шляхом закреслення неправильного тексту або цифри і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене.
Зрозуміло, що закреслення тексту можна використовувати лише для паперових документів. А як застосовувати інші два методи для е-документів? Про це в оновленому розділі Положення № 88 не кажуть. Лише зазначається, що у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, що складені в електронній формі, під час виправлення помилок має бути збережена інформація, яка виправляється, та міститися відомості про дату виправлення, посади і прізвища осіб, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які склали виправлений електронний документ.
То як же зробити це виправлення? Спробуємо здогадатися – для цього потрібно скласти бухгалтерську довідку.
Так, в описі методу «червоного сторно» говориться: цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або зі знаком "мінус", а виправлення (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до регістру бухгалтерського обліку у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. Довідка має наводити причину помилки, посилання на документи та регістри бухгалтерського обліку, в яких допущено помилку, і підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки - головним бухгалтером.
Зрозуміло, що колір чорнил для е-документа не має жодного сенсу. Тому метод сторно для них передбачає складання е-довідки, у якій є, як мінімум, два рядки:
- спочатку невірна інформація відображається зі знаком «мінус»,
- а потім із позитивним значенням наводиться вірна інформація про господарську операцію.
Аналогічно, на наш погляд, треба скласти бухдовідку і для методу додаткових бухпроведень. Але розгорнуто коригувати операцію в такому випадку не треба – коригуюче проведення робиться на різницю між невірною та вірною інформацією.
І який метод використовувати для яких помилок, це теж має вирішувати саме підприємство. Хоча у змінах зазначено, що метод сторно призначається для виправлень помилок у первинці за минулий звітний період.
Фінансова звітність – що нового?
Як ми повідомляли раніше, Мінфін Наказом від 12.01.2023 №18 (зареєстрований у Мін'юсті 26.01.2023 за №171/39227) вніс зміни до цілої низки бухгалтерських стандартів.
17 лютого цей наказ було опубліковано в "Офіційному віснику". Отже, він вже діє з 17.02.2023 р. Що саме змінилося у складанні фінзвітності? Здебільшого, це приведення національних бухгалтерських стандартів у відповідність до Закону про бухоблік.
Консолідована фінансова звітність
Внесено зміни до НП(С)БО 2 щодо складання консолідованої фінзвітності.
Норми НП(С)БО 2 застосовуються підприємствами, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім материнських підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності. Після об’єднання підприємств материнським підприємством складається консолідована фінансова звітність за групу підприємств, які входять до складу такого об’єднання, у порядку, визначеному цим Національним положенням (стандартом).
Підприємства, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансової звітності про власні господарські операції, теж складають консолідовану фінансову звітність групи у порядку, визначеному НП(С)БО 2.
Але, по суті, це не новина, і зміни до НП(С)БО 2 викликані змінами, внесеними Законом № 2435 до Закону про бухоблік.
Для груп підприємств, за які материнські підприємства подають консолідовану фінзвітність, визначені критерії для розподілу на три групи – малі, середні або великі (див. ч. 1 ст. 12 Закону про бухоблік).
Критерії розподілу за новими групами наведено у п. 6 НП(С)БО 2.
Причому відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік, яка викладена у новій редакції, малі та середні групи (крім груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес) звільняються від обов’язкового складання та подання консолідованої фінансової звітності та консолідованого звіту про управління.
Група - група юридичних осіб, що складається з підприємства, яке контролює інші підприємства (материнське підприємство), та всіх підприємств, які ним контролюються (дочірніх підприємств) (див. ст. 1 Закону про бухоблік, п. 4 розд. І НП(С)БО 2).
Малими групами вважаються групи, показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
- балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро включно;
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 8 мільйонів євро включно;
- середня кількість працівників - до 50 осіб включно.
Середніми групами вважаються групи, які не відповідають критеріям для малих груп та показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
- балансова вартість активів - до 20 мільйонів євро включно;
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 40 мільйонів євро включно;
- середня кількість працівників - до 250 осіб включно.
Великими групами вважаються групи, показники річної консолідованої фінансової звітності яких на дату складання річної консолідованої фінансової звітності відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
- балансова вартість активів - понад 20 мільйонів євро;
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - понад 40 мільйонів євро;
- середня кількість працівників - понад 250 осіб.
Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовують офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі офіційних валютних курсів Національного банку України, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.
Якщо на дату складання річної консолідованої фінансової звітності група, показники річної консолідованої фінансової звітності якої протягом двох років поспіль (за звітний рік та рік, що передує звітному) не відповідають критеріям групи, до якої її віднесено, таку групу відносять до відповідної групи, критеріям якої відповідають показники річної консолідованої фінансової звітності за результатами звітного періоду.
Малі та середні групи (крім груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес) звільняються від обов'язкового складання консолідованої фінансової звітності.
Відповідно до оновленого п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 2 консолідовану фінансову звітність складають з фінансової звітності групи з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо у складі групи є підприємство, яке застосовує облікову політику, відмінну від прийнятої в консолідованій фінансовій звітності для подібних операцій та подій за схожих обставин, то при складанні консолідованої фінансової звітності у його фінансовій звітності робиться відповідне коригування.
Розкриття інформації щодо пов’язаних осіб
У примітках до фінансової звітності за наявності операцій пов'язаних сторін наводиться інформація, наведена у п. 11 НП(С)БО 23.
Водночас у п. 13 цього НП(С)БО наведено перелік випадків, коли зазначену інформацію в примітках можна не наводити. Але п. 13 виключено з НП(С)БО 23.
Тому з 17.02.2023 р. наведена у п. 11 НП(С)БО 23 інформація завжди наводиться у примітках до фінзвітності, без винятків.
Скорочена фінзвітність – хто її подаватиме?
З 17.02.2023 р. з переліку осіб, які складають фінзвітність для мікропідприємств, викреслено тих, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства. Тобто, платників єдиного податку.
Проте, із переліком тих, хто складає скорочену фінзвітність, форми якої затверджені НП(С)БО 25, взагалі існує невизначеність. Про що ми докладно розповідали тут.
Отже, за якою формою спрощенці звітуватимуть за 2023 рік?
Більшість фахівців пропонує їм обирати форму залежно від розміру: мікро – Фінзвіт мікропідприємства, малі – Фінзвіт малого підприємства, решта – «велику» фінзвітність. Але наразі це питання, яке потребує роз’яснень від Мінфіну.