Головне управління ДПС у м. Києві повідомляє, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ПКУ.
Відповідно до пп. 138.3.1 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 ПКУ, пп. 138.3.2 – 138.3.4 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з пп. 138.3.2 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
- вартість гудвілу;
- витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
- витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 ЦКУ житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Згідно зі ст. 8 Житлового кодексу України переведення придатних для проживання житлових будинків і житлових приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду у нежитлові, як правило, не допускається.
Цією ж статтею визначено особливості переведення у нежитлові житлові будинки різної належності та осіб, які можуть здійснювати таке переведення.
Отже, приміщеннями, які використовуються для виробничих потреб, є спеціально призначені будинки та споруди, тому виробниче використання житлових будинків зумовлює переведення їх до нежитлових фондів.
Водночас необоротний актив житлового фонду підпадає під визначення «невиробничого основного засобу» згідно з пп. 138.3.2 ПКУ, амортизація на такий основний засіб у податковому обліку відповідно до п. 138.3 ПКУ не нараховується.
