Облік бонусів для дистриб’юторів: абетка для бухгалтера

Коротко про бонуси

Загальна характеристика бонусних програм для дистриб'юторів

Підприємство може використовувати послуги сторонніх дистриб'юторів не лише з метою продажу товару, а й для збільшення обізнаності споживачів про товар і відповідно збільшення частки ринку. Звичайно, така співпраця має передбачати певну вигоду для дистриб'юторів.

Схем для виплат бонусів може бути чимало, адже кожне підприємство виходить із власних можливостей та поставлених цілей. Водночас найпоширенішими є дві основні форми бонусів:

1. щомісячні (щоквартальні, щорічні) бонуси за досягнення певних показників:

• виконання плану закупівель;
• дотримання встановленого асортименту;
• своєчасне погашення кредиторської заборгованості;

2. бонуси за рекламні активності:

• проведення рекламних акцій;
• розміщення зовнішньої реклами;
• організація рекламних кампаній в інтернеті;
• інші заходи з просування товару.

Важливість правильного документального оформлення

Перш ніж перейти до оподаткування операцій з виплати бонусів, наголосимо: порядок їх відображення в бухгалтерському обліку та оподаткування можливо визначити лише після ознайомлення з первинними документами.

Отже, і підприємство, і дистриб'ютор повинні спершу правильно оформити договірні відносини, а потім також правильно оформити первинні документи. Причому первинні документи повинні відображати реальну суть господарської операції. Усе це потрібно для:

• правильного податкового обліку операції;
• уникнення небажаних наслідків під час майбутніх перевірок;
• чіткого розуміння суті конкретної виплати;
• коректного застосування норм ПКУ при оподаткуванні.

Залежно від оформлення виплати бонусів договором та первинними документами такі виплати можна розглядати як:

1. знижку, що надається дистриб'юторам на минулі (ретробонус) чи майбутні постачання товару;
2. плату за маркетингові послуги, що надаються дистриб'юторами.

Від обраного варіанта залежатимуть особливості обліку та оподаткування бонусних виплат, про що йтиметься далі.

Подеколи визначити характер наданих бонусів проблематично. У такому разі доречно брати до уваги визначення маркетингових послуг, наведене в пп. 14.1.108 ПКУ.

Відповідно до пп. 14.1.108 ПКУ, маркетингові послуги (маркетинг) – це, зокрема, стимулювання збуту продукції, політики цін, організації та управління руху продукції до споживача.

Отже, коли підприємство виплачує покупцям винагороду (мотиваційні та стимулюючі виплати) за досягнення відповідних показників, що були узгоджені та прописані у договорі, такі виплати мають ознаки маркетингових. Адже надалі покупці сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулюють просування товарів у каналах дистрибуції. А якщо так, то можна стверджувати, що постачальник фактично оплачує покупцеві надані послуги.

Докладніше про особливості витрат, які належать до маркетингових, включаючи бонуси, можна прочитати в УПК №123. Хоча цей документ розроблявся ще для старих правил оподаткування прибутку, податківці і далі застосовують його висновки у своїх роз'ясненнях, зокрема щодо оподаткування бонусів ПДВ. 

Для уникнення непорозумінь доречно в договорах, первинних документах уточнювати характер бонусів, а саме – характер знижки чи маркетингових послуг.

Документальне оформлення бонусів

Договірне оформлення.

Для правильного відображення бонусних програм в обліку необхідно належним чином оформити договірні відносини. Умови надання бонусів можуть бути передбачені:

• безпосередньо в договорі постачання;
• в окремому додатку до договору постачання;
• в окремому маркетинговому договорі.

У договорі обов'язково слід зафіксувати:

• види бонусів, що надаються;
• умови їх нарахування та виплати;
• порядок розрахунку сум бонусів;
• строки виплати;
• перелік підтвердних документів;
• порядок оподаткування ПДВ.

Первинні документи

Залежно від виду бонусу оформлюються різні первинні документи (див. далі).

При оформленні бонусу як маркетингових послуг:

• акт наданих маркетингових послуг;
• звіт про виконання плану закупівель;
• документи, що підтверджують проведення рекламних заходів;
• акт звірки взаєморозрахунків;
• податкова накладна (для платників ПДВ).

При оформленні бонусу як знижки:

• додаткова угода про зміну ціни;
• розрахунок коригування до податкової накладної (для платників ПДВ);
• бухгалтерська довідка;
• акт про надання знижки.

Особливості оформлення різних видів бонусів

Для маркетингових бонусів:

1. дистриб'ютор надає звіт про проведені заходи з підтвердними документами;
2. складається акт приймання маркетингових послуг;
3. оформляється податкова накладна на суму послуг.

Для бонусів у вигляді знижок:

1. оформляється додаткова угода про надання знижки;
2. складається акт про надання знижки;
3. виписується розрахунок коригування до податкової накладної.

Важливо! Первинні документи повинні:

• відображати реальну економічну суть операції;
• містити всі обов'язкові реквізити;
• бути оформлені своєчасно.

Належне документальне оформлення бонусних програм є запорукою їх коректного відображення в обліку та захистом від претензій контролюючих органів.

Облік та оподаткування бонусів як плати за маркетингові послуги

Облік у постачальника товарів

Якщо бонус трактується як плата за маркетингові послуги, підприємство-постачальник відображає:

1. Нарахування бонусу на підставі акта наданих послуг – Дт 93 Кт 631;
2. Відображення податкового кредиту з ПДВ (за наявності зареєстрованої податкової накладної) – Дт 641 Кт 631;
3. Виплата бонусу – Дт 631 Кт 311.

Облік у дистриб'ютора

Дистриб'ютор при отриманні бонусу як плати за маркетингові послуги відображає:

1. визнання доходу від надання послуг – Дт 361 Кт 703;
2. нарахування ПЗ з ПДВ – Дт 703 Кт 641;
3. отримання оплати (бонусу) – Дт 311 Кт 361.

ПДВ при наданні бонусів

Дивимося відповідь ДПС на запитання у «ЗІР» (101.04): «Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція з надання продавцем винагороди (бонусу) покупцю у зв’язку з досягненням таким покупцем певних обсягів постачання товарів, придбаних у такого продавця?».

ДПС відповідає, що так.

Таким чином, такі послуги в загальному порядку оподатковуються ПДВ:

1. у дистриб'ютора – платника ПДВ у загальному порядку виникають ПЗ з ПДВ на дату першої події – отримання оплати бонусу чи підписання акта наданих послуг;
2. постачальник має право на податковий кредит за умови наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН, використання послуг в оподатковуваних операціях, наявності підтвердних документів.

Податок на прибуток

Податкових різниць для ситуації, яку ми розглядаємо, ПКУ не встановлює (див. ІПК ДФСУ від 09.11.2018 №4771/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Приклад 1. Постачальник нараховує дистриб'ютору квартальний маркетинговий бонус у розмірі 2% від суми закупівель за квартал (240 000 грн з ПДВ). Розмір бонусу – 4 800 грн (у т.ч. ПДВ – 800 грн). Сторони складають та підписують акт, за яким дистриб’ютор надав постачальнику маркетингові послуги на зазначену суму. 

Бухгалтерський облік сторін наведено у таблиці 1.

Таблиця 1. Бухоблік бонусів як плати за маркетингові послуги

Облік та оподаткування бонусів у вигляді знижок

Розглянемо два основні варіанти надання знижок:

1. знижка на майбутні постачання;
2. ретроспективна знижка (зменшення вартості вже поставлених товарів).

Знижка на майбутні постачання

При такому варіанті після виконання дистриб'ютором встановлених умов (обсяг закупівель, платіжна дисципліна тощо) йому надається знижка на наступні партії товару. 

В обліку постачальника:

• дохід від реалізації відображається одразу з урахуванням знижки;
• ПЗ з ПДВ нараховуються на вартість з урахуванням знижки.

В обліку дистриб'ютора:

• оприбуткування товару здійснюється за ціною з урахуванням знижки;
• ПК з ПДВ формується виходячи з вартості придбання зі знижкою.

Ретроспективна знижка (зменшення вартості вже поставлених товарів)

У бухгалтерському обліку постачальника:

1. коригування доходу Дт 704 Кт 361;
2. коригування ПЗ з ПДВ на підставі РК до початкової ПН: Дт 704 – Кт 641 (способом «сторно»). ПН складає постачальник – платник ПДВ у загальному порядку, згідно з нормами ст. 199 ПКУ. Такий РК реєструється покупцем (дистриб'ютором). Причому постачальник зменшує ПЗ з ПДВ у періоді складання РК у разі своєчасної реєстрації РК покупцем. Якщо ж РК зареєстровано покупцем несвоєчасно, він зменшує ПЗ з ПДВ у періоді такої реєстрації. 

У бухгалтерському обліку дистриб'ютора:

1. якщо товар ще не реалізований – Дт 281 Кт 631 (способом «сторно»);
2. якщо товар вже реалізований у поточному періоді – Дт 902 Кт 631 (способом «сторно»);
3. якщо товар реалізований у минулих періодах – Дт 631 Кт 719. 
4. коригування ПК з ПДВ на підставі розрахунку коригування – Дт 641 Кт 631 (способом «сторно»). ПК коригується в періоді складання РК, незалежно від його реєстрації.

Приклад 2. Дистриб'ютору надано знижку 5% на партію товару вартістю 120 000 грн, у т.ч. ПДВ 20 000 грн. Таким чином, сума ретрознижки становить 6 000 грн, у т.ч. ПДВ 1 000 грн. Товар дистриб'ютором реалізовано в поточному році.

Відображення операцій наведено у таблиці 2.

Таблиця 2. Бухоблік бонусів як ретрознижки за товари