Наказом №987 скасовується наказ Мінфіну від 16.05.96 р. №99, яким була затверджена Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, а отже, вона також втратить чинність з 01.01.2015 р.
Важливо, що буде скасовано типову форму (бланк довіреності) та журнал їх реєстрації. Не діятимуть з 1 січня 2015 року, зокрема, й такі обмежувальні правила, як строк дії довіреності — не більше 10 днів, а також обмеження щодо видачі довіреності лише працівнику.
Очевидно, багато хто і надалі за традицією використовуватиме бланки довіреності приблизно за такою самою формою, як бачимо на прикладі скасованих подорожніх листів та посвідчень про відрядження.
Проте слід чітко розуміти, що це тепер не обов'язково. Про інший варіант поговоримо трохи нижче, а тут зауважимо, що в разі подальшого використання довіреності треба зважати на такі моменти:
— форма довіреності не є обов'язковою;
— у довіреності не обов'язково зазначати номенклатуру, кількість і ціну цінностей (відповідно номер та дату наряду, рахунка тощо);
— довіреність не обов'язково має бути одноразовою;
— довіреність не обов'язково має бути на представництво перед одним постачальником (це може бути й так звана генеральна довіреність на певний строк);
— дія довіреності не обов'язково обмежується строком (відповідно до ст. 247 ЦКУ, довіреність може бути безстроковою, що діє до її скасування). Довіреність повинна мати дату її видачі (інакше вона визнається нечинною);
— довіреність може бути видана будь-якій особі, в т. ч. непрацівнику;
— довіреність не обов'язково має залишатися в постачальника цінностей, що, однак, є бажаним з огляду на ризик шахрайства та недобросовісної поведінки. У таких випадках варто залишати постачальнику її копію (також бажано, щоб її засвідчив покупець);
— при роботі з довіреностями тепер найважливішим є не їх форма, а їх сутність — підтвердження повноваження представника в цивільних відносинах. Тобто в довіреності мають бути зазначені конкретні повноваження представника (наприклад, одержувати цінності).
Існуватимуть тепер також інші форми підтвердження повноважень представника при отриманні цінностей, однією з яких є договір. Ця форма є досить прийнятною для одноразових випадків одержання цінностей, особливо для малих підприємств, наприклад у тих випадках, коли заздалегідь відомо, хто забирає товар. Проте це може бути і прописаний у договорі порядок установлення повноважень представника.
Таке повноваження для представництва, як акт юридичної особи, як правило, діятиме для випадків, коли йдеться про підтвердження відносин представництва не перед третіми особами, а між представником та довірителем (як правило, це його роботодавець). Проте у договорі купівлі-продажу може бути, наприклад, прописано, що представники діють на підставі службових посвідчень (по суті, це акт про призначення на посаду з видачею службового посвідчення) або з повідомленням постачальника про перелік таких працівників.
Варіанти формулювань у договорі умов щодо повноваження представника див. в прикладах у свіжому номері №ДК 48 (01.12.2014 р.)
Чи можна відпускати товар без довіреності?
Так, відпускати товар без довіреності загалом буде можна. Але треба бути впевненим у тому, що представник діє саме від імені отримувача і що не виникне спору між постачальником та одержувачем цінностей.
Без довіреності може також діяти особа, зазначена в статуті отримувача. Як правило, це директор (ч. 5 ст. 62 Закону про госптовариства). Але в такому разі бажано мати документ (копію), що підтверджує його повноваження як директора, або слід бути переконаними, що це він і є (директор). Наприклад, зробити на певну дату роздрук даних, що містяться в ЄДР та є загальнодоступними (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html). Хоча й нині багато юросіб мають звичку отримувати від контрагентів виписки чи витяги з ЄДР (на певну дату чи періодично). Обережніші госпсуб'єкти можуть скористатися звичною довіреністю.
Зокрема, на наш погляд, довіреність не потрібна, в разі коли передання цінностей відбувається за актом приймання-передачі, що підписується керівниками підприємств, але з відповідним підтвердженням щодо посадової особи підприємства (таке на практиці може мати місце при передачі нерухомості, транспортних засобів, інших цінних предметів).
Детальніше читайте в статті "Скасування довіреностей на одержання цінностей" у ДК №48 (01.12.2014 р.)
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор
