Квитанція №2 отримана після граничного строку — штрафів не буде!

Коментар до Постанови ВС від 15.05.2018 р., справа №820/656/17

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435.

Одним із способів подання страхувальником звітності щодо ЄСВ до фіскальних органів є його подання засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством. У разі подання електронного звіту він надсилається не пізніше закінчення останньої години дня, у якій спливає граничний строк подання звіту, передбаченого Законом про ЄСВ.

Відомості зі Звітів страхувальників передаються до ПФУ згідно з Порядком обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міндоходів від 19.09.2013 р. №494.

Підтвердженням поданої звітності є квитанція №1 та квитанція №2.

Квитанція №1 свідчить про те, що Звіт страхувальника успішно прийнято для подальшого опрацювання. Також, зазначена квитанція містить інформацію, що за результатами приймання та обробки електронного Звіту в ПФУ буде сформовано другу квитанцію, що буде надіслана на електронну адресу, з якої було відправлено Звіт (або посереднику).

Квитанція №2 містить інформацію про результат обробки Звіту і повідомляє про внесення чи невнесення відомостей зі звітності страхувальника до Реєстру застрахованих осіб. 

Строк подання звітності, у т.ч. в електронній формі, передбачений у п. 49.5 ПКУ та прив'язаний до дати відправлення звітності платником податків, а не до дати її отримання чи обробки органами ДФС.

Відповідно, й у п. 14 Розділу ІІ Порядку №557 визначено, що у разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа, датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Відтак, навіть, якщо друга квитанція вчасно не отримана (до закінчення граничного строку подання звітності), то для визначення дати та часу її подання береться до уваги дані квитанції №1. Однак, наявність самої квитанції №2 є обов’язковою.

Якщо звітність з ЄСВ подана з помилкою

За справою, за якою було прийнято коментоване судове рішення, страхувальником звітність з ЄСВ була подана вчасно, але вона не була прийнята через помилку, яку двічі виправляли. 

Так, після самостійного виявлення помилки в звітності за червень 2016 р., направленої 18.07.2016 р., страхувальник повторно направив виправлений звіт за червень 2016 р.- 20.07.2016 р. Це був останній день для подання такого звіту. 

Вказана звітність була доставлена до податкового органу 20.07.2016 р. о 14:39 год. (про це свідчить квитанція №1). Квитанція №2 надійшла вже 21.07.2016 р. о 15:38 год., і в ній зазначено виявлені помилки.

Але ці помилки страхувальник знайшов сам, того ж 20.07.2016 р. І в той ж день о 14:51 год. виправив таку звітність (з виправленими показниками) заново. Що підтверджується наступною квитанцією №1. Та й тут помилився  - про що дізнався вже на наступний день. Згідно з квитанцією №2, 21.07.2016 р. о 15:38 год. контролюючим органом повідомлено про виявлені помилки і в цій, повторно поданій звітності з ЄСВ. 

Що далі? 21.07.2016 р. позивач направив шляхом електронного зв'язку третій виправлений звіт, який було отримано контролюючим органом 21.07.2016 р., що підтверджується квитанцією №1 о 16.16. Він був без помилок. Проте, тільки 25.07.2016 р. квитанцією №2 контролюючим органом повідомлено, що пакет прийнято.

Відтак,  звіт з ЄСВ був поданий та прийнятий, але подання звіту відбулося несвоєчасно із запізненням на один день. Податківці застосували до страхувальника штраф - 170 грн. 

Звісно, за таку суму штрафу зараз мало хто піде до суду, тим більше, доведе справу до Верховного суду. Але в даному випадку, важливою є не сама сума штрафу, а факт його застосування. Адже за повторне несвоєчасне неподання звіту з ЄСВ протягом року (коли вже був застосований штраф) — санкція значно більша та складає вже 1020 грн за кожен виявлений факт пропуску строку (п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ). 

Позиція ДФСУ: Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі із зазначенням причин.

Таким чином, часом та датою подання платником податків електронного документа є час та дата надсилання органом ДФС першої квитанції, якщо в ній зазначено інформацію про збереження документа на центральному рівні.

Додатково зазначено, що відправником других квитанцій з інформацією щодо реєстрації звітів з ЄСВ в реєстрі застрахованих осіб є ДФСУ.

Позиція судів та ВС — вина за ДФС! 

Суди першої та апеляційної інстанції нагадали фіскалам про те, що у разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня (передбачено п. 1.4 Розділу ІІІ Інструкції №233 , яка діяла у  2016 р., і вже є нечинною). 

Відповідно, вказане прострочення з подачі звіту за червень 2016 року (з  пропуском строку на 1 день — 21.07.2016 р.), фактично викликано невиконанням органом ДФС вимоги Інструкції №233, оскільки платником ЄСВ направлено відповідний звіт 20.07.2016 р. о 14:51 год., і, відповідно, контролюючий орган мав повідомити його про виявлені помилки протягом 2-х годин. У такому разі платник ЄСВ мав би можливість вчасно виправити помилку та вчасно подати звіт без помилок. 

І Верховний Суд теж став на бік страхувальника, та вказав на те, що електронна квитанція №2 з відомостями про неприйняття звіту та виявлені помилки в його заповненні надійшла платнику ЄСВ після закінчення граничного строку для подання такого звіту, що позбавило його можливості своєчасно відкоригувати подану звітність та надіслати її до контролюючого органу в межах граничних строків подання такої звітності, що не може бути підставою для застосування штрафних санкцій. 

Замість висновків: а що ж зараз?  

Дійсно, Інструкція №233, за нормами якої страхувальнику вдалося виграти справу, втратила чинність з 15.11.2017 р. -  з дати набрання чинності Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. №557. 

І зараз бажаючі можуть скористатися на захист своїх прав цим Порядком №557. 

У п. 8, 9 Розділу ІІ цього Порядку встановлено, що у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. 

Під терміном "операційний день" розуміється частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. 

Правила "двох годин" для надсилання квитанції №1 також не змінилися — у п. 11 Розділу ІІ Порядку встановлено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. 

Тобто, враховуючи, що робочий день працівників органу ДФС триває до 18.00 год (операційни день), подавати електронну звітність для вчасної обробки бажано до 16.00 год. Для тих, хто цього принципу дотримується, висновки, наведені у коментованому судовому рішенні є актуальними й щодо подання електронної звітності й зараз (за Порядком №557, замість скасованої Інструкції №233).