«Вісник. Офіційно про податки»
У зв’язку із оновленням у 2018 році редакції Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон про бухоблік) розширено перелік підприємств, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність (далі – ФЗ) разом з аудиторським висновком.
Враховуючи те, що більшість таких підприємств ніколи не проводили обов’язковий аудит фінансової звітності, у керівництва та бухгалтерів виникає низка питань, на які автор спробує відповісти.
Чи повинні товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ), що відносяться до категорії великих/середніх, проводити обов’язковий аудит фінансової звітності за 2019 рік?
Так. Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, середні підприємства мають оприлюднювати річну фінансову звітність (далі – ФЗ) разом із звітом аудитора починаючи із звітності за 2019 рік. Строк оприлюднення ФЗ за 2019 рік для цих категорій – до 01.06.2020 р.
За якою концептуальною основою повинна складатися ФЗ підприємства: Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО) або Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі – МСФЗ)?
В обов’язковому порядку складання ФЗ за МСФЗ визначено для таких підприємств:
- підприємства, що становлять суспільний інтерес: підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, великі підприємства, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств);
- публічні акціонерні товариства;
- підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;
- підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419: надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010); недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010); допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010).
Щодо інших підприємств, то фінансова звітність складається ними за П(С)БО, за винятком підприємств, які добровільно прийняли рішення щодо застосування МСФЗ.
Яка різниця між обов’язковим аудитом для публічних акціонерних товариств (далі – ПАТ), приватних акціонерних товариств (далі – ПрАТ) та ТОВ?
Принципової різниці у самому процесі аудиту, яка б залежала від організаційно-правової форми (далі – ОПФ) товариства, немає. Існують певні вимоги щодо структури звіту аудитора залежно від ОПФ та величини товариства (велике або середнє) відповідно до положень Міжнародних стандартів аудиту, Закону України від 21.12.2017 р. №2258-VIII «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (далі – Закон про аудит), та відповідних вимог регулятора, якому має звітувати товариство (НКЦПФР, Нацкомфінпослуг та інші).
Також строк проведення аудиторської перевірки залежить від розміру товариства, обсягу та складності його операцій, наявності філій або відокремлених підрозділів, їх місця розташування – чим більше підприємство – тим довший період перевірки.
Чи потрібно при виборі аудитора проводити офіційний тендер, розміщувати інформацію про нього на сайті та/або в періодичних виданнях?
Законом про аудит обов’язок з проведення конкурсу з відбору аудитора (тендер) покладено на підприємства, що становлять суспільній інтерес (перелік таких підприємств наведено вище).
Порядок проведення такого конкурсу, однозначні прозорі та недискримінаційні критерії відбору щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності мають бути розроблені та оприлюднені підприємством (ст. 29 Закону про аудит).
Також обов’язок із проведення тендеру мають підприємства, які зобов’язані дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель за Законом України від 25.12.2015 р. №922-VIII «Про публічні закупівлі».
Хто має складати річну консолідовану фінансову звітність?
Стаття 12 Закону про бухоблік вимагає складати консолідовану ФЗ від підприємств, що контролюють інші підприємства (материнські підприємства).
У разі якщо показники такого підприємства разом із показниками контрольованих підприємств на дату складання річної фінансової звітності відповідають показникам малих або мікропідприємств, консолідовану ФЗ можна не подавати.
Нагадаємо, що малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:
- балансова вартість активів – до 4 млн євро (приблизно 120 млн грн);
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 млн євро (приблизно 240 млн грн);
- середня кількість працівників – до 50 осіб.
Чи потрібно оприлюднювати результати обов’язкового аудиту фінансової звітності та у який спосіб?
Підприємства, які зобов’язані проходити обов’язковий аудит, мають оприлюднювати річну ФЗ та річну консолідовану ФЗ разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством:
- підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів); ПАТ; суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях – не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом;
- великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів; середні підприємства та інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств – не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом;
- державні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі якого більше, ніж 50% акцій (часток) належить державі або територіальній громаді – не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом.
Коли буде отримано звіт аудитора?
Терміни, в які аудиторська фірма зобов’язується надати звіт аудитора, визначаються умовами договору на проведення аудиту. Крім цього, аудитор обов’язково надасть письмові повідомлення щодо питань контролю, повідомить про всі встановлені викривлення, акумульовані під час аудиту тощо.
Чи є обов’язковою присутність аудитора при проведенні інвентаризації?
Однією із аудиторських процедур у ході проведення аудиту фінансової звітності є присутність аудитора при проведенні інвентаризації. Це робиться з метою отримання належних аудиторських доказів щодо існування та стану активів, а також дослідження інших питань. У разі коли аудитор не має змоги бути присутнім при проведенні інвентаризації та немає змоги за допомогою альтернативних процедур впевнитися в існуванні та стані активів, звіт аудитора може бути модифікований.
Тому якщо товариство бажає пройти обов’язковий аудит успішно, участь аудитора при проведенні інвентаризації є бажаною.
Як проходить присутність аудитора при проведенні інвентаризації?
Перш за все зазначимо, що аудитор не проводить інвентаризацію замість інвентаризаційної комісії, а лише спостерігає за процесом, і в результаті отриманих висновків коригує стратегію своєї подальшої перевірки. Час проведення інвентаризації для цілей аудиту може бути суміщений з графіком проведення підприємством інвентаризації перед складанням річної фінансової звітності. В рамках проведення аудиту інвентаризація проводиться за вибірковими позиціями оборотних та необоротних активів.
Строки присутності аудитора при проведенні інвентаризації можуть бути різними, бо вони залежать від обсягу складських приміщень підприємства, кількості номенклатурних позицій, місця розташування та віддаленості об’єктів контролю, характеру активів тощо.
Ганна ЗАКАЗНОВА,
Департамент аудиту, МСФЗ та консалтингу (АФ «Аудит-Інвест»)
***
Читайте також: Оприлюднення та аудит фінзвітності-2019