Податковим кодексом введені критерії визначення певної операції контрольованою. За якими ознаками ми маємо з’ясувати для себе, чи ми повинні виконувати норми, правила та порядок ст. 39 ПКУ які встановлено для трансфертного ціноутворення?
Для цього нам потрібно:
1. Співпраця з контрагентами, які є нерезидентами. Тобто однозначно стаття 39 ПКУ і всі інші правила ПКУ щодо трансфертного ціноутворення не розповсюджуються на внутрішньо українські операції, які здійснюються між резидентами України.
2. З’ясувати, за якими критеріями, зазначеними у ПКУ, ми визначимо, що конкретна операція, яку ми здійснюємо, наша українська компанія з нашим контрагентом-нерезидетом, все ж таки є контрольованою і підпадає під ознаки контрольованої операції і правила трансфертного ціноутворення.
Ми можемо згрупувати ці критерії, за якими визначається операція контрольованою, за певними ознаками:
- суб’єктним складом,
- типом господарських операцій,
- об’ємом операцій (так звані вартісні ознаки з окремим контрагентом);
- об’ємом доходу від всієї діяльності, які зазначаються в бухгалтерському обліку.
Щодо першого критерію (за суб’єктним складом), то опис суб’єктного складу наведений у пп. 39.2.1.1 ПКУ і першою ознакою є робота з пов’язаними особами. Тут треба зазначити, що пов’язані особи визначені у пп. 14.1.159 ПКУ. Саме за ознаками пов’язаних осіб ми маємо визначити, чи є контрагент-нерезидент пов’язаною особою до нас.
Другий критерій - це господарські операції, які ми здійснюємо з нашими нерезидентами але через комісіонерів або посередників. Тобто операції посередницькі із придбання або продажу товарів, робіт, послуг через нерезидента комісіонера.
Третя група суб’єктного складу визначається Постановою №1045. Цією постановою визначений Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України. І якщо наш контрагент працює на цій території, то ми маємо для себе все ж таки задуматися, замислитися над тим, чи є трансфертна операція.
Ця група операцій визначається ще й за іншим переліком, визначеним у пп. 39.2.1.1 ПКУ. За цим переліком, який є у ПКУ, ми визначаємо контрагентів, які мають особливу організаційно-правову форму, що вказує на те, що такі наші контрагенти можуть не сплачувати податок на прибуток або корпоративний податок. За переліком таких країн, а важливо організаційно-правових форм, ми звертаємося до Постанови №480.
І четверта група суб’єктного складу - це достатньо нова група, введена в дію з 1 січня 2018 року — це господарські операції, які здійснюють постійні представництва зі своїми материнськими компаніями. До речі, з 1 січня 2019 року дуже важливе уточнення: не просто господарські операції, а й внутрішньогосподарські розрахунки також підпадають під дію трансфертного ціноутворення, під правила які ми маємо, якщо інші вартісні критерії виконуються.
Тут також важливо звернути увагу на типи господарських операцій. Пп. 39.2.1.1 і 39.2.1.4 ПКУ вказують, що такі операції мають впливати на об’єкт оподаткування. Звичайно, нам важливі тенденції і розуміння нашої ДФС, як вона бачить, за якими ознаками вона визначає контрольовані операції. Про це йдеться у листі ДФС від 05.02.2019 р. з посиланням на лист Мінфіну від 01.02.2019 р. №11420-08-63/2874.
І ви бачите, що навіть зарплата, яка виплачується на користь нерезидента (він має бути не просто фізичною особою, а ще й пов’язаною особою з підприємством) підпадає також під ознаки контрольованої операції. Але тільки якщо будуть виконуватися інші вартісні ознаки.
З 2013 року в певні періоди вартісні ознаки контрольованих операцій змінювались. Ми з вами сконцентруємо увагу на тих критеріях, які діють з 2017 року і вони актуальні для підготовки Звіту про контрольовані операції за 2018 рік. І так це:
- сукупний об’єм з конкретним контрагентом має перевищувати 10 млн грн,
- сукупний об’єм доходів за бухгалтерським обліком має перевищувати 150 млн грн.
Таким чином, ми визначили, які операції є контрольованими. І якщо в нашій діяльності ми таки їх відокремили, то ми маємо:
1) готуватися до складання документації, яка не має строків подання, але за запитом надається 30 днів;
2) готувати Звіт про контрольовані операції, який надається в граничний строк до 1 жовтня 2019 року. І якщо на підставі двох попередніх документів виникають трансфертні коригування, ми маємо скласти додаток ТЦ до декларації з податку на прибуток за 2018 рік. І тут важливо також пам'ятати, що якщо трансфертне коригування додатку ТЦ зазначаються і надаються до податкових органів до 1 жовтня 2019 року, за підсумками звітного періоду 2018 року, то ПКУ звільняє від самоштрафів.
Важливі висновки
1. Контрольовані операції визначаються за такими критеріями: за суб'єктним складом, за типом господарських операцій, за об'ємом операцій з окремим контрагентом, за об'ємом доходу від будь якої діяльності за звітний рік.
2. Визначення операції контрольованою тягне за собою складання документації, що надається контролюючим органам за їх запитом (за 2018 звітний рік запит може бути наданий не раніше 1 жовтня 2019 року).
3. У строк до 1 жовтня 2019 року необхідно скласти та надати звіт про контрольовані операції, а також скласти додаток ТЦ до декларації з податку на прибуток за 2018 рік, якщо результатом економічного аналізу є трансфертні коригування.