Чого вимагає закон?
За п. 10 Порядку №100 у разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо, таке коригування середньої заробітної плати не провадиться.
А ось факт підвищення окладів всім працівникам (а не лише одному або кільком працівникам) призведе до обов’язку коригувати нарахований дохід за розрахунковий період. На цьому наголошує Мінсоцполітики у листі від 03.08.2005 р. №18-441-1: у випадку, коли в розрахунковому періоді або періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, на підприємстві відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) лише окремій категорії працівників, коригування середнього заробітку не провадиться.
З 01.01.2017 р., згідно із ст. 6 Закону про оплату праці, мінімальний розмір посадового окладу становить 1600 грн (це розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 р.). Але таким він був ще з 01.12.2016 р. (адже тоді він мав бути не нижчим за розмір мінімальної зарплати). Тому збільшення окладів всім працівникам, зокрема, до рівня мінімальної зарплати 3200 грн, для тих роботодавців, у яких оклади працівників дорівнюють або перевищують 1600 грн, у січні 2017 року не було обов’язковим.
Зверніть увагу! Якщо підприємство не підвищувало окладів з січня 2017 року, а тільки робить доплату до мінімальної зарплати, то у такому разі коригувати нарахований дохід для нарахування відпускних не потрібно!
Крім цього, у листі від 04.04.2006 р. №260/13/84-06 Мінсоцполітики наголошує: у випадку підвищення посадових окладів працівників на підприємстві, в установі, організації, що не відповідає актам законодавства або рішенням, передбаченим у колективних договорах (угодах), коригування середньої заробітної плати як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, не провадиться. Тому, якщо на підприємстві немає колективного договору, або в ньому не передбачено обов’язкове зростання окладів за певних умов та/або якщо підвищення окладів працівників не пов’язано із вимогою законодавства (наприклад, збільшенням мінімального розміру посадового окладу), а здійснюється за самостійним рішенням підприємства, коригувати середній заробіток не потрібно.
І ще п. 10 Порядку №100 передбачено, що госпрозрахункові підприємства коригують нарахований дохід в межах своїх фінансових можливостей. Тобто коригувати потрібно, але коефіцієнт може бути встановлено у меншому розмірі.
Зокрема, у листі від 24.10.2008 р. №696/13/84-08 Мінсоцполітики зазначало, що якщо підвищення тарифних ставок на підприємстві відбулось в 1,7 разів, але підприємство не має можливості провести коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт 1,7, необхідно здійснити аналіз наявних фінансових можливостей підприємства на проведення коригування, видати наказ про застосування коефіцієнта нижчого, наприклад, коефіцієнта 1,5 чи 1,3 тощо. Цей наказ (розпорядження) має погоджуватись із профспілковим комітетом підприємства або з іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом.
А потім виходячи з відкоригованої заробітної плати визначається середньоденний (годинний) заробіток.
Зверніть увагу! У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
Якщо підвищення окладів відбувалося одноразово
У такому випадку коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення окладу, який встановлено працівникові після підвищення, на оклад, який був у працівника до підвищення.
Але коригується на цей коефіцієнт не тільки зарплата за відпрацьований час розрахункового періоду, а і премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення.
Приклад 1
Працівник йде у відпустку з 3 лютого 2017 року на 10 днів. На підприємстві підвищення зарплати проводили у січні 2017 року на 15%. Оклад працівника з лютого до грудня 2016 року становив 2000 грн. Після січневого – 2300 грн.
Розрахунок відпускних потрібно провести так:
1) Розраховуємо заробіток працівника за 12 місяців розрахункового періоду.
Коефіцієнт підвищення 1,15.
2000 * 11 міс. * 1,15 + 2300= 27600 грн.
2) Визначаємо кількість календарних днів, на яку потрібно поділити отриманий фактичний заробіток працівниці: 356 к. д. = 366 к. д. - 10 святкових і неробочих днів;
3) Розраховуємо середньоденну заробітну плату: 77,53 грн = 27600 грн : 356 к. д.;
4) Сума нарахованої виплати за дні щорічної відпустки становить 775,30 грн = 77,53 грн х 10 к. д.
Приклад 2
Працівник йде у відпустку з 3 лютого 2017 року на 10 днів. На підприємстві підвищення зарплати проводили у січні 2017 року на 60%. Оклад працівника з лютого до грудня 2016 року становив 2000 грн. Після січневого – 3200 грн. Підприємство вирішило встановити розмір коефіцієнта коригування на рівні 1,2.
Розрахунок відпусткових потрібно провести так:
1) Розраховуємо заробіток працівника за 12 місяців розрахункового періоду.
2000 * 11 міс. * 1,2 + 3200= 29600 грн.
2) Визначаємо кількість календарних днів, на яку потрібно поділити отриманий фактичний заробіток працівниці: 356 к. д. = 366 к. д. - 10 святкових і неробочих днів;
3) Розраховуємо середньоденну заробітну плату: 83,15 грн = 29600 грн : 356 к. д.;
4) Сума нарахованої виплати за дні щорічної відпустки становить 831,50 грн = 83,15 грн х 10 к. д.
Якщо підвищення відбувалося декілька разів
На жаль, у Порядку №100 не прописано, як проводити коригування при неодноразовому підвищенні окладів. Саме тому порядок проведення коригування у такому випадку розглянули фахівці Мінпраці у своєму листі від 05.12.2005 р. №06-4/165.
У листі фахівці Міністерства дійшли висновку: якщо посадові оклади були підвищені не на один відсоток, коефіцієнт коригування теж визначається шляхом ділення окладу, який встановлено працівникові після підвищення, на оклад, який був у працівника до підвищення. Але в такому випадку коефіцієнтів коригування буде кілька.
Приклад 3
Працівник йде у відпустку з 3 лютого 2017 року на 10 днів. На підприємстві підвищення зарплати проводили у вересні 2016 року на 25% та у січні 2017 року на 15%. Оклад працівника з лютого до вересня 2016 року становив 3000 грн. Після вересневого підвищення – 3750 грн, а після січневого – 4312,50 грн.
Розрахунок відпусткових потрібно провести так:
1) Розраховуємо заробіток працівника за 12 місяців розрахункового періоду.
а) За лютий - серпень 2016 р. застосовуємо два коефіцієнти коригування 1,25 та 1,15:
3000 грн х 7 міс. х 1,25 х 1,15 = 30187,50 грн;
б) За вересень - грудень 2016 р. застосовуємо один коефіцієнт коригування 1,15:
3750 грн х 4 міс. х 1,15 = 15000 грн х 1,15 = 17250 грн;
в) Загальна сума: 30187,50 грн + 17 250,00 + 4312,50 грн =51 750 грн.
2) Визначаємо кількість календарних днів, на яку потрібно поділити отриманий фактичний заробіток працівниці: 356 к. д. = 366 к. д. - 10 святкових і неробочих днів;
3) Розраховуємо середньоденну заробітну плату: 145,37 грн = 51750 грн : 356 к. д.;
4) Сума нарахованої виплати за дні щорічної відпустки становить 1453,70 грн = 145,37 грн х 10 к. д.
Якщо працівник вже перебуває у відпустці
Приклад 4
Працівник пішов у відпустку з 20 грудня 2016 року на 14 днів. Отже, така відпустка тривала з 20.12.2016 р. до 03.01.2017 р. (1 січня є святковим днем, який не включається до відпустки і не оплачується). На підприємстві підвищення зарплати проводили у січні 2017 року на 15%.
Оскільки в періоді збереження середнього заробітку (відпустки) оклади працівників було збільшено, то середній заробіток за 3 дні січня треба перерахувати із коефіцієнтом 1,15.
Наприклад, він становив 100 грн на день. Працівнику було нараховано за 3 дні в січні 2017 р. 300 грн. А потрібно нарахувати 100 грн х 3 к.дн. х 1,15 =345 грн. Тож, працівнику слід донарахувати відпускних 345 грн – 300 грн =45 грн.
Ганна Бикова, Ганна Русанова
