Правило №1
Частиною другою ст. 3-1 Закону про оплату праці визначений вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру.
Отже, якщо працівнику встановлені доплати за:
- роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці, які виплачуються за результатами атестації робочих місць;
- використання дезинфікуючих засобів та прибирання туалетів;
- роботу у зоні відчуження;
- роботу у нічний час,
то вони мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати (3200 гривень).
Всі інші складові заробітної плати, які не перелічені в частині другій ст. 3-1 Закону про оплату праці, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати.
Правило №2
Не існує зведеного переліку виплат, які враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру.
Звісно, до них належить зарплата за відпрацьований час або виконану норму виробітку. Також, до них точно належать:
- підвищення посадових окладів працівників за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за роботу в певних типах закладів, підрозділах та посадах, робота в яких дає право на підвищення посадових окладів на 15% у зв’язку із шкідливими та важкими умовами праці,
- доплати за роботу у вечірній час,
- доплати за суміщення професій (посад),
- доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника,
- доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, інтенсивність праці,
- доплати за керівництво бригадою,
- доплати за наставництво,
- доплати за ненормований час,
- доплати за економію матеріалів та ресурсів (зокрема водіям за економію пального),
- доплати за допуск до державної/комерційної таємниці,
- доплати за науковий ступінь;
- надбавки за класність водіям легкових автомобілів,
- надбавки за виконання особливої роботи на термін її виконання,
- надбавки за високі досягнення в праці,
- надбавки за знання/використання у роботі іноземних мов,
- надбавки за вислугу років і безперервний час роботи,
- надбавки за почесні та спортивні звання,
- надбавки за особливі умови роботи бібліотечним працівникам,
- надбавки за ранг державного службовця,
- надбавки за престижність педагогічної роботи;
- підвищена оплата за роботу у святкові та неробочі дні;
- всі види премій, крім перелічених в частині другій статті 3-1 Закону про оплату праці;
- сума індексації, визначена відповідно до п. 5 Порядку №1078.
Правило №3
Для виконання мінімальних гарантій з оплати праці роботодавець спочатку нараховує зарплату працівника, виходячи з окладу (тарифної ставки, відрядної розцінки тощо), доплат та надбавок, встановлених працівнику, проводить індексацію такої зарплати, і тільки після цього здійснює порівняння такої нарахованої зарплати із розміром мінімальної зарплати.
В разі необхідності роботодавець робить доплату до мінімального розміру зарплати.
У листі від 17.02.2017 р. №391/0/101-17/282 фахівці Мінсоцполітики пишуть про цю процедуру так: працівнику мають нарахувати всі складові його заробітної плати, які не враховуються для забезпечення мінімального розміру заробітної плати, у тому числі премії. Якщо нарахована заробітна плата менше розміру мінімальної заробітної плати, має бути проведена доплата до її рівня.
Правило №4
Якщо працівник не виконує місячну норму праці, мінімальний розмір оплати його праці виконується пропорційно до виконаної норми праці.
Це прямо передбачено частиною п'ятою ст. 3-1 Закону про оплату праці, і коментарі тут не потрібні. Єдине про що слід нагадати: це правило працює і тоді, коли працівник був прийнятий на роботу або звільнений в середині місяця.
Отже, як зазначає Мінсоцполітики у коментованому листі, якщо:
- працівник був прийнятий на роботу не з першого робочого дня місяця,
- працює на умовах неповного робочого часу (наприклад, сумісник),
- протягом місяця перебував у відпустці чи на лікарняному,
заробітна плата нараховується пропорційно виконаній нормі праці та може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати.
Правило №5
Будь-які суми середнього заробітку не враховується до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.
Це стосується сум середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час відпусток, виконання державних або громадських обов'язків, підвищення кваліфікації, тимчасової непрацездатності.
Це також стосується:
- сум матеріальної допомоги, яка виплачується у розмірі середньої заробітної плати,
- вихідної допомоги,
- компенсації за невикористані відпустки.
Адже ці виплати не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу. Це виплати, які розраховуються згідно з положеннями Порядку №100 та Порядку №1266.
Зверніть увагу! При застосуванні цього правила є один виняток - службове відрядження.
Згідно зі ст. 121 КЗпП працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку. Тому:
- якщо денна зарплата, розрахована виходячи з окладу (тарифної ставки) працівника, більша або дорівнює середньоденному заробітку, то оплата праці під час відрядження відбувається виходячи з такої денної зарплати. В цьому випадку така зарплата враховується для застосування мінімальної зарплати - так, як це зазначено у правилах третьому та четвертому;
- якщо ж середньоденний заробіток вищий, то оплата відрядження відбувається виходячи з такого середньоденного заробітку. І ось в цьому випадку працює правило п’яте (зарплата за час відрядження не враховується для застосування мінімальної зарплати).
****
Читайте також: Нюанси розрахунку зарплати у 2017 році - на прикладах
