«Вісник. Офіційно про податки»
Працівнику надано право реалізувати свої здібності до праці укладенням трудового договору на одному чи водночас на кількох підприємствах, в установах, організаціях. Це дає змогу працівникам крім основного трудового договору укладати договори про роботу за сумісництвом (ст. 21 КЗпП).
Сумісництвом вважається виконання працівником крім своєї основної іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу, що передбачає ведення табеля обліку робочого часу на працівників-сумісників (ст. 102-1 КЗпП).
Тобто навіть у разі внутрішнього сумісництва трудові відносини за основною посадою та за посадою за сумісництвом оформлюють окремо. За кожною посадою визначають тривалість робочого часу, окремий порядок оплати праці, надання відпусток й інші істотні положення договору. Також як для зовнішніх, так і для внутрішніх працівників-сумісників табель обліку використання робочого часу ведеться окремо від табеля використання робочого часу за основним місцем роботи.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу всіх видів відпусток також проводиться окремо за кожною посадою з урахуванням положень Порядку №100: виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.
При обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки включаються: основна заробітна плата (оклад, тарифна ставка), доплати, надбавки, премії, що не мають разового характеру, індексація, виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (п. 3 Порядку №100).
Виплати, які не включаються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, визначено п. 4 цього Порядку.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Отже, відпускні внутрішньому суміснику нараховують аналогічно відпускним працівникам за основним місцем роботи.
***
Читайте також: