21 липня 2019 р. в Україні відбудуться позачергові вибори депутатів в ВРУ. Графік (календарний план) заходів, які при цьому проводяться, можна побачити тут.
У проведенні виборів приймають участь, крім Центральної виборчої комісії, окружні чи дільничі виборчі комісії. Про них і йдеться у запитанні.
Члени виборчої комісії мають спеціальні права та гарантії, встановлені законом:
- щодо виборів Президента України – ст. 40 Закону про вибори Президента України;
- щодо виборів до місцевих рад – ст. 28 Закону про місцеві вибори;
- щодо виборів до ВРУ – ст. 36 та 47 Закону про вибори народних депутатів України. Про ці гарантії зараз і поговоримо.
За рішенням виборчої комісії, яке затверджується виборчою комісією вищого рівня, голова, заступник голови, секретар або інші члени окружної чи дільничної виборчої комісії (загальною кількістю не більше трьох осіб) протягом усього періоду повноважень виборчої комісії або частини цього періоду можуть виконувати свої повноваження у виборчій комісії відповідно до статті 47 цього Закону на платній основі на підставі цивільно-правового договору між ними і виборчою комісією.
При цьому оплата праці:
- члена виборчої комісії, звільненого від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи, не може бути нижчою від його середньої заробітної плати за основним місцем роботи. Тобто працівник має подати виборчій комісії довідку про увільнення за основним місцем праці, довідку про середню заробітну плату за основним місцем праці та отримує у виборчій комісії заробітну плату, не меншу ніж за основним місцем праці пропорційно відпрацьованому часу;
- членів виборчої комісії, а також осіб, які залучаються до роботи у комісії, у тому числі в день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів, не може бути підставою для скасування, обмеження або зменшення будь-яких видів соціальних виплат, пенсій, субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг тощо.
Але більше нас цікавить, як виконання таких обов’язків вплине на відпускні.
Пам’ятайте! Зазначені особи на цей період звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи із збереженням загального та спеціального стажу. Член комісії не може бути звільнений з роботи, переведений на нижчу посаду з підстав, пов'язаних із виконанням його обов'язків у виборчій комісії.
На час безпосереднього виконання обов'язків члена виборчої комісії (участь у засіданнях комісії, інших заходах на виконання цього Закону чи рішень комісії) на кожного члена виборчої комісії поширюються гарантії і компенсації, передбачені законодавством для працівників на час виконання ними державних або громадських обов'язків у робочий час.
Члени виборчої комісії звільняються від виконання службових обов'язків за місцем постійної роботи на час, необхідний для здійснення обов'язків члена комісії, на підставі письмового повідомлення голови, заступника голови чи секретаря відповідної виборчої комісії про скликання засідання комісії або рішення виборчої комісії про залучення члена комісії до участі в інших заходах, передбачених цим Законом. Такі повідомлення або рішення повинні містити зазначення дати, часу та запланованої тривалості засідання виборчої комісії чи іншого заходу.
Далі дивимось ст. 119 КЗпП. Адже саме вона встановлює гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків.
На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
При цьому оплачуватися за таким середнім заробітком будуть, звісно, робочі дні за графіком роботи такого працівника.
Як порахувати середній заробіток?
Правила такого розрахунку встановлені Порядком №100.
Базовим розрахунковим періодом в цьому випадку (на відміну від відпускних) є 2 календарні місяці, які передують місяцю, у якому працівник починає виконувати свої громадські обов’язки.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник жодного дня не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. При цьому дні, протягом яких працівник не працював, виключаються із розрахункового періоду.
Відпрацьовані дні за розрахунковий період порахували. А з яких виплат рахується дохід за цей розрахунковий період? Це зазначено у п. 3 Порядку – це виплати, які входять в фонд оплати праці. І слід звернути увагу на п. 4 Порядку, де наводяться виплати, які не враховуються при розрахунку.
Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку. Тобто розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Зокрема, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
У виборчу комісію під час відпустки
Якщо повідомлення від виборчої комісії надійшло під час періоду, коли працівник перебуває у відпустці, треба пам’ятати про норми ст. 80 КЗпП. За ними щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати.
Тобто, якщо працівник бажає отримати середній заробіток за місцем роботи за період виконання обов’язків, він має подати заяву про перенесення відпустки за цей період. І тут треба визначитись, на коли цю відпустку буде перенесено. Адже закон надає вибір.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період.
В такому випадку у роботодавця буде наступний пакет документів:
- Наказ про надання відпустки (на підставі графіку чи заяви працівника);
- Розрахунок середньої зарплати для виплати відпускних та документ (касовий ордер чи платіжне доручення) про виплату відпускних не пізніше, ніж за три дні до початку відпустки. Звісно, що нарахування відпускних слід відобразити і у первинному документі про нарахування зарплати (доходу) працівнику – як правило це розрахунково-платіжна відомість;
- Повідомлення від виборчої комісії з певними датами роботи працівника у ній;
- Заява працівника про перенесення відпустки на період після закінчення роботи у виборчій комісії або інший період;
- Наказ про перенесення відпустки відповідно до зазначених вище документів (див. Зразок);
- Розрахунок середньої зарплати за час виконання громадських обов’язків. Оплата праці за ним наводиться у розрахунково-платіжній відомості;
- Первинний документ перерахунок відпускних. Якщо початок використання перенесеної відпустки припадає на інший місяць, то розрахунковий період для розрахунку відпускних зміниться. В такому випадку відпускні за період відпустки, який припадає на період виконання громадських обов’язків, треба буде сторнувати. А відпускні за період, коли цю частину відпустки буде фактично використано, треба буде порахувати наново.
Як розрахуватись із працівником?
Законодавство не встановлює спеціальних строків для виплати середньої зарплати за виконання громадських обов’язків. Отже, цю частину зарплати працівник отримає у строки виплати зарплати, встановлені роботодавцем (в нашому випадку – в частині зарплати за другу половину місяця).
Звісно, заплатити працівнику за період виконання громадських обов’язків слід буде із урахуванням вже зроблених йому виплат. Наприклад, якщо йому за цей період нарахували 1000 грн відпускних, а потім нарахували за виконання громадських обов’язків 1050 грн, то виплачено йому буде лише 50 грн, за винятком ПДФО та ВЗ.
Якщо ж навпаки відпускних було 1000 грн, а за виконання громадських обов’язків 800 грн, то він буде винен роботодавцю 200 грн за вирахуванням ПДФО та ВЗ. І ось тут проблема – адже ст. 127 КЗпП не передбачає такого випадку відрахування із зарплати працівника. Зайво виплачені відпускні виникли не внаслідок лічильної помилки, такі відпускні не є авансом із заробітної плати або отриманого під звіт, не йдеться і про відшкодування шкоди, нанесеної працівником роботодавцю. Тобто роботодавець не може видати наказ про те, щоб утримати таку перевиплату із зарплати працівника. Тому доведеться домовлятись.
Наприклад, якщо відпустка надаватиметься йому одразу після закінчення виборів, працівник може подати заяву із проханням погасити йому цю заборгованість в рахунок нових відпускних (які теж слід буде виплатити йому не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки). Або ж попросити про погашення такої заборгованості в рахунок наступної заробітної плати. Не говорячи про те, що працівник може повернути борг в касу або на поточний рахунок роботодавця.
Якщо ж працівник на це не погоджується (тобто виникає трудовий спір) і не погашає борг, проблему доведеться вирішувати у суді.