Неповний робочий час за основним місцем роботи: оформлення, оплата, відпустки, лікарняні, ЄСВ

Неповна зайнятість: базові поняття

Повний робочий час – це класичні 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП). Ця норма зберігається для більшості роботодавців та працівників навіть під час воєнного стану. І лише для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), нормальну тривалість робочого часу може бути збільшено до 60 годин на тиждень (ч. 1 ст. 6 Закону №2136).  

Але, за угодою між працівником і роботодавцем, працівнику як при прийнятті на роботу, так і згодом може встановлюватись неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ст. 56 КЗпП).

Зверніть увагу: зараз це правило діє як за сумісництвом, так і за основним місцем роботи!

Тобто "старої" схеми, коли працівник за основним місцем роботи відпрацьовував 8 годин і тільки до або після повного робочого дня міг працювати десь за сумісництвом (як правило, лише пару годин), вже немає. Зараз цілком можливо, що якраз за основним місцем роботи людина відпрацює 1-2 години, а за сумісництвом – хоч і 12 годин. 

Лише одне правило залишилось непохитним: обов’язки за основним місцем роботи і за сумісництвом людина має виконувати в різний час (він не має збігатися). 

Які бувають варіанти неповної зайнятості?

Найбільш поширені варіанти роботи: 

1. неповний робочий день;
2. неповний робочий тиждень;
3. неповний робочий день з неповним робочим тижнем. 

Неповний робочий день – працівник працює частину робочого дня, встановленого графіком роботи підприємства, але усі робочі дні на тиждень (наприклад, з 9:00 до 14:00 з понеділка по п’ятницю);

Неповний робочий тиждень – працівник працює повний робочий день, але декілька днів на тиждень (наприклад, з 8:00 до 17:00 у вівторок, четвер, п’ятницю).

Неповний робочий день при неповному робочому тижні – працівник працює частину робочого дня і в окремі дні тижня (наприклад, з 09:00 до 14:00 у понеділок, середу та п’ятницю).

Нормами чинного законодавства не встановлено мінімальну кількість годин/днів у разі запровадження неповного робочого часу. Наприклад, неповний робочий тиждень може бути 1, 2, 3 тощо робочих днів на тиждень, а неповний робочий день може становити 1, 3, 5 тощо годин на день. Можлива і ситуація, коли працівник працює лише 1 годину на тиждень.

Проте встановити і 1 годину роботи на місяць не забороняється, – якщо працівник встигатиме виконувати потрібний роботодавцю обсяг робіт за цей час.   

Зверніть увагу: існує неповний і скорочений робочий час. Обидві ці умови роботи передбачають, що працівник працюватиме менше, ніж базова норма 40 годин на тиждень. А в чому різниця між ними, ви можете дізнатися з нашої статті "Скорочений та неповний робочий час: у чому відмінності?". 

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою обмежень обсягу трудових прав працівників (частина третя ст. 56 КЗпП).

Прийняття на роботу з неповною зайнятістю 

Унаочнимо у таблиці 1 алгоритм укладення трудового договору за умов неповної зайнятості.

Таблиця 1. Алгоритм укладення трудового договору за умов неповної зайнятості

Подання працівником документів

Враховуючи зазначене у частині першій ст. 24 КЗпП, при укладенні трудового договору громадянин подає:

1.  паспорт або інший документ, що посвідчує особу. (подається оригінал документа, не копія);
2.  трудова книжка (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб від ПФУ;
3.  у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

Заява про прийняття

У разі прийняття працівника на роботу з неповним робочим часом, ця умова обов’язково зазначається у заяві про прийняття (див. зразок 1). Якщо умова неповного часу встановлюється під час працевлаштування, працівник відображає це у відповідній заяві. У разі укладення письмового трудового договору інформація про встановлений час роботи є обов’язковою складовою його змісту.

Зразок 1. Заява про прийняття на роботу на неповний робочий день 

Директору ТОВ «Лабора» 

Оресту ХОРОБРОМУ 

ЛУПАРЕНКО Ольги Володимирівни 

зареєстрованої за адресою:

вул. Ентузіастів, 7, кв. 190,

м. Київ, 02001

тел.: 38-097-12-12-112

Паспорт: серія КС №654321,

виданий Дніпровським РВ УМВС України в м. Києві 15.03.2020 РНОКПП: 3656543320

 

ЗАЯВА

Прошу прийняти мене на посаду бухгалтера до відділу бухгалтерії за основним місцем роботи з 15 липня 2025 року на умовах неповного робочого дня з 10:00 до 14:00.

Додатки: 1. Копія паспорта на 5 арк. в 1 прим.

1. Копія довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи на 1 арк. в 1 прим.
2. Відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб на 2 арк. в 1 прим.
3. Копія диплома про вищу освіту на 1 арк. в 1 прим.

 

11.07.2025                                             Лупаренко                                    Ольга ЛУПАРЕНКО

Наказ про прийняття на роботу

На підставі поданої працівником заяви роботодавець оформлює розпорядчий документ про прийняття на роботу.

Такий наказ може бути складений за типовим шаблоном №П-1 (затвердженим наказом Держкомстату України від 05.12.2008 №489) або в довільній формі – за умови дотримання всіх обов’язкових реквізитів відповідно до вимог Наказу №1000/5 та стандарту ДСТУ 4163:2020.

Зразок 2. Наказ про прийняття на роботу на неповний робочий день

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛАБОРА»                   ТОВ «ЛАБОРА»

Код ЄДРПОУ 12341234

НАКАЗ

11.07.2025 Київ №132/к/тр

 

Про прийняття на роботу Ольги ЛУПАРЕНКО

ПРИЙНЯТИ:

ЛУПАРЕНКО Ольгу Володимирівну на посаду бухгалтера-експерта фінансового відділу за основним місцем роботи з 15 липня 2025 р. на умовах неповного робочого дня тривалістю 4 години з 10:00 до 14:00 щодня з понеділка по п’ятницю, з 20-годинним робочим тижнем) з посадовим окладом 23000 грн на місяць з оплатою праці пропорційно до відпрацьованого часу.

 

Підстава: заява Ольги Лупаренко від 11.07.2025, зареєстрована за №183.

 

Директор                  Хоробрий                      Орест ХОРОБРИЙ

Відмітки про ознайомлення з наказом

Оплата праці за умов неповного робочого часу

Якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу, оплата праці здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку (якщо працівнику встановлено відрядну оплату праці).  

Розглянемо, як визначається така пропорція. 

У листі Мінекономіки від 18.02.2020 №3511-06/10282-07 зазначено таке:

«У випадку якщо працівники відповідно до статті 56 КЗпП працюють на умовах неповного робочого часу, то оплата праці проводиться пропорційно відпрацьованому часу, або залежно від виробітку.

Тобто обчислення заробітної плати залежить від умов укладеного трудового договору. Тому працівникові, який згідно з трудовим договором працює на умовах частини місячного посадового окладу (0,25 ставки, 0,5 ставки, 0,75 ставки тощо), у разі відпрацювання ним всіх робочих днів і годин, передбачених індивідуальним графіком роботи, розрахованим з урахуванням вимог ст. 50 – 53, 67 та 73 КЗпП, заробітна плата має обчислюватися шляхом множення місячного посадового окладу за повною посадою на частину окладу, яку займає працівник за цією посадою».

Аналогічну думку було висловлено у листі Держпраці від 03.02.2020 №765/3.1/3.1-20.

Таким чином, як випливає з листів міністерств, оплату праці у разі неповної зайнятості запроваджують так:

1. при місячній оплаті праці – працівнику здійснюють оплату в розмірі частини окладу (0,25, 0,5, 0,75 тощо) згідно зі штатним розписом;
2. при поденній оплаті – працівнику здійснюють оплату в розмірі частини денної тарифної ставки (0,25, 0,5, 0,75 тощо) згідно зі штатним розписом;
3. при погодинній оплаті – що працівника приймають з годинною тарифною ставкою згідно зі штатним розписом;
4. при відрядній оплаті праці – що працівника приймають на роботу з оплатою за відрядними розцінками та виконаною нормою праці (часу).

А тепер окреслимо, як платити зарплату працівнику, якщо він працює неповну зайнятість і йому встановлено посадовий оклад.

Кратність ставки - що це таке?

Кратна ставка – це частина окладу (ставки), яку працівник отримає, якщо відпрацює певну кількість робочого часу;

Неправильно говорити про кратну ставку (оклад) для працівника на погодинній або відрядній оплаті праці.

Коли говоримо про «кратність» ставки, мається на увазі таке:

• 0,5 ставки = 20 годин/40 годин;
• 0,25 ставки = 10 годин/40 годин;
• 0,75 ставки = 30 годин/40 годин;
• 0,1 ставки = 4 години/40 годин.

Приклад 1. Працівника прийнято на роботу з 01.06.2025 з окладом 23 000,00 грн та з умовою роботи – неповний робочий день (4 години). Нормальна тривалість роботи – 8 годин на день (5-денка з двома вихідними в суботу та неділю).

Працівник працює 20 годин на тиждень при нормальній тривалості 40 годин. Визначимо розмір частки. Частка = 20 : 40 = 0,5.

Оскільки в червні 2025 року працівник відпрацював усі дні за графіком роботи, його зарплата за цей місяць становитиме: 23 000,00 × 0,5 =11 500,00 (грн).

Приклад 2. Працівницю прийнято на роботу на посаду бухгалтера-експерта 15.07.2025. За місяць вона відпрацювала усі дні, тобто фактично відпрацьовано 13 р. дн. Загальна кількість робочих днів за графіком – 23.

Розмір зарплати працівниці за березень 2020 року становитиме: (23 000,00 × 0,5 : 23) × 13 = 6 500,00 (грн).

Оплата наднормових годин, якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу 

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» не вважається надурочною і оплачується в одинарному розмірі робота працівника з неповним робочим днем понад передбачений трудовим договором час, але в межах установленої законодавством тривалості повного робочого дня. 

При цьому неповний робочий не рекомендується застосовувати одночасно з іншими нестандартними формами організації праці. Зокрема, не застосовується ненормований робочий день для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. На цьому наголосило Міністерство праці та соціальної політики України в рекомендаціях від 10.10.1997. 

Пізніше Мінсоцполітики зазначило, що це твердження не слід сприймати як категоричну заборону: якщо у зв’язку зі специфікою роботи працівник з неповним робочим днем періодично виконує основну роботу поза межами робочого часу, йому може бути встановлено ненормований робочий день і відповідно щорічну додаткову відпустку на умовах, визначених у колективному договорі. А от застосування для працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, режиму роботи з підсумованим обліком, є недоцільним.

Як рахувати зарплату, якщо оклад на рівні або менше мінімальної зарплати

Нагадаємо, що мінімальна заробітна плата (далі – МЗП) – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. МЗП встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Згідно з п. 1 ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір МЗП визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2025 року і на весь рік:

• у місячному розмірі – 8 000 грн;
• у погодинному розмірі – 48 грн;

У штатному розписі місячний оклад (тарифна ставка) не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Але оклад (ставка) може бути меншим ніж 8 000 грн, позаяк прожитковий мінімум у 2025 році – 3 028 грн. 

Вам знадобляться корисні довідники від редакції:

• Мінімальна зарплата у 2025 році. Визначення терміну та розміри мінімальної заробітної плати в Україні з 2000 по 2025 рр. (місячна і погодинна)
• Прожитковий мінімум в Україні у 2025 році. Розміри прожиткового мінімуму в Україні за усіма соціальними та демографічними групами з 2000 по 2025 роки

Якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу, то місячну МЗП застосовують пропорційно до фактично відпрацьованого часу.

Приклад 3. Працівник працює на умовах неповного робочого часу 20-годинний робочий тиждень. Частка від окладу, яка належить до виплати, становить 0,5. Оклад за посадою – 5 500,00 грн. Премій, доплат, надбавок немає. Липень 2025 року він відпрацював повністю. 

Яку зарплату має отримати працівник за липень, для наочності відобразимо у таблиці 2.

Таблиця 2. Розрахунок заробітної плати для прикладу 3

Оскільки фактичний оклад менший за гарантований рівень мінімальної зарплати з урахуванням часткової зайнятості, працівникові нараховується доплата у розмірі 1 250,00 грн, щоб забезпечити виплату на рівні 4 000 грн.

Нюанси нарахування ЄСВ 

Абзацом другим частини п’ятої ст. 8 Закону №2464-VI визначено, що у разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (22%).   

Це правило не застосовується у разі, якщо працівник: 

• є особою з інвалідністю:
• є сумісником:
• був прийнятий на роботу в цьому місяці, але не з першого дня:
• був звільнений з роботи в цьому місяці, але не в останній день місяця. 

Проте як це правило працює, якщо працівник є основним, перебував у трудових відносинах з роботодавцем цілий календарний місяць і не є особою з інвалідністю?       

Якщо нарахована зарплата (лікарняні, декретні, одним словом – увесь сумарний місячний дохід працівника, на який нараховується ЄСВ) дорівнюватиме або перевищуватиме МЗП (8 000 грн), то ЄСВ треба буде нарахувати з фактично нарахованої зарплати (але не більше 160 000 грн на місяць).  

Якщо ж нарахована місячна зарплата (дохід) буде менша за МЗП, то ЄСВ за такого основного працівника треба буде сплатити в мінімальному розмірі: 8 000 х 22% = 1 760 грн.           

Приклад 4. Обчислення ЄСВ при неповній зайнятості (липень 2025 року). Візьмемо за основу приклад 3. Працівник, зайнятий на умовах неповного робочого часу (0,5 ставки), у липні 2025 року отримав заробітну плату в розмірі 4 000,00 грн. На цю суму було нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) у розмірі 880,00 грн (тобто 4 000,00 × 22%).

Однак, відповідно до чинного законодавства, у 2025 році мінімальний розмір страхового внеску ЄСВ становить 1 760,00 грн (тобто 8 000 грн × 22%, де 8 000 грн – мінімальна заробітна плата).

Оскільки нарахована сума внеску менша за мінімально встановлену, роботодавець зобов’язаний здійснити донарахування до мінімального страхового внеску. У нашому випадку така «дотяжка» становить:

1 760,00 - 880,00 = 880,00 грн.

Таким чином, загальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті за цього працівника за липень 2025 року, становить 1 760,00 грн.

Виняток з правил – нефіксований робочий час.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка ЄСВ, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону №2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абзац четвертий частини п’ятої ст. 8 Закону №2464). 

Тобто в цій ситуації навіть якщо працівник працюватиме за основним місцем роботи, «дотяжку» ЄСВ до МЗП робити не потрібно, позаяк у нього нефіксований робочий час. 

 

Відпустки працівникам з неповним робочим часом

Зайнятість на умовах неповного робочого часу не обмежує трудові права працівника – він користується всіма передбаченими законом гарантіями (ст. 56 КЗпП України).

Особи, які працюють на умовах неповної зайнятості, мають таке саме право на щорічну відпустку, як і працівники, зайняті повний робочий день. І відпустковий стаж для щорічної основної відпустки накопичується так само, як і для тих працівників, які працюють повний робочий час.

Водночас певні особливості щодо обчислення стажу для додаткових відпусток зберігаються. Зокрема, якщо працівник працює у шкідливих або важких умовах, або виконує роботу з особливим характером праці, цей період зараховується до стажу для щорічної додаткової відпустки лише за умови, що зайнятість у таких умовах становить не менше половини тривалості робочого дня, визначеного для відповідної професії, посади або дільниці (ч. 2 ст. 82 КЗпП України).

Тобто час фактичної роботи на умовах неповного робочого часу протягом робочого року, за який надається відпустка, включається до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку, без будь-яких обмежень (ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки). 

Розрахунок відпусткових унаочнимо у таблиці 3.

Таблиця 3. Умови розрахунку середньої заробітної плати для оплати відпустки

* Фахівці Мінекономіки в листі від 06.01.2021 №4709-06/524-07 зазначили: 

«Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Розмір тарифної ставки, посадового (місячного) окладу працівника необхідно порівнювати з розміром мінімальної заробітної плати в еквіваленті повної зайнятості.

Якщо розмір посадового окладу в еквіваленті повної зайнятості є більшим за розмір мінімальної заробітної плати, то розрахунок проводиться виходячи з посадового окладу працівника, якщо меншим – з розміру мінімальної заробітної плати».

Приклад 5. Працівника прийнято на роботу 08.06.2025 на умовах неповного робочого часу (0,5 ставки). З 12.07.2025 йому надано оплачувану відпустку на 12 календарних днів при народженні дитини. Розрахунок середньоденної зарплати проводиться за формулою:

Середньоденна ЗП = (Оклад × Коефіцієнт зайнятості × 12) ÷ 365 Сума відпусткових = Середньоденна ЗП × Кількість днів відпустки

Варіант 1: Оклад 10 000 грн

Оскільки оклад перевищує МЗП, розрахунок проводиться на основі фактичного окладу з урахуванням 0,5 ставки.

Таблиця 4. Розрахунок відпусткових, якщо оклад більше від МЗП

Варіант 2: Оклад 4 000 грн (застосовано МЗП)

Оскільки оклад менший за МЗП, розрахунок здійснюється з мінімальної зарплати, приведеної до умов неповної зайнятості.

Таблиця 5. Розрахунок відпусткових, якщо оклад більше від МЗП

Лікарняні працівнику, який працює на умовах неповної зайнятості

У випадках запровадження на підприємстві неповного робочого дня або неповного робочого тижня допомога по тимчасовій непрацездатності (так само, як і оплата перших 5 днів) за період тимчасової непрацездатності працівника, календарні дні якої припали на зазначений період, надається йому на загальних підставах за календарні дні тимчасової непрацездатності.

Середню зарплату для оплати лікарняного рахуємо за Порядком №1266. 

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення частини тарифної ставки або частини МЗП на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44).

Отже, якщо розрахункового періоду немає, згідно з п. 28 Порядку №1266 середню зарплату слід розраховувати виходячи з посадового окладу (тарифної ставки) або його частини, встановленої працівнику на день настання страхового випадку. 

У разі якщо місячний посадовий оклад (тарифну ставку) не встановлено, розрахунок проводиться виходячи з МЗП (або її частини), встановленої на день настання страхового випадку.

Пропонуємо таку формулу для визначення середньоденної зарплати (п. 5, 28 Порядку №1266):

ЗПс/денна = Оклад х частка зайнятості : 30,44, де

Оклад – посадовий оклад (місячна тарифна ставка), встановлений працівнику на день настання страхового випадку;

частка зайнятості – зайнятість працівника (1, 0,25, 0,5, 0,75 тощо);

30,44 – середньомісячна кількість календарних днів.

Приклад 6 (тимчасова непрацездатність настала у перший день роботи). Працівника прийнято на роботу 15.11.2025 з окладом 10 000 грн, але на неповну зайнятість (20-годинний робочий тиждень або, як кажуть, 0,5 ставки) і в той же день захворів. Хвороба тривала 8 днів – з 15 по 22 квітня. Страховий стаж – понад 8 років. Стаж за останні 12 місяців – більше 6 місяців.

Розрахунок лікарняних:

1. Визначаємо розрахунковий період.

Страховий випадок (тимчасова непрацездатність) настав у перший день роботи, і розрахунковий період відсутній. 

2. Рахуємо денну зарплату. 

У цьому випадку денну зарплату визначаємо виходячи з посадового окладу працівника, але з урахуванням його зайнятості (п. 5 Порядку №1266):

(10 000 х 0,5) : 30,44 = 164,26 грн.

3. Обчислюємо лікарняні за рахунок роботодавця за перші п’ять днів:

164,26 х 5 = 821,3 грн.

4. Обчислюємо лікарняні за рахунок ПФУ за три дні:

164,26 х 3 = 492,78 грн.

Саме на цю суму (492,78) бухгалтер зробить заяву-розрахунок на порталі ПФУ для оплати допомоги з тимчасової втрати працездатності. 

Індексація 

Відповідно до абз. 6 п. 4 Порядку №1078 у разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно до відпрацьованого/службового часу.

Приклад 7. Працівнику востаннє підвищували оклад у лютому 2025 року. Оклад становить 25 000,00 грн. Працівник працює на умовах неповної зайнятості, а саме 20-годинний робочий тиждень (0,5 зайнятості). Індексацію проводимо в липні. Який розмір індексації слід виплатити?

Якщо підвищення окладу було в лютому 2025 року, максимальний розмір індексації при цьому становить 105,98 грн. Позаяк працівник працює на умовах неповної зайнятості, то до виплати йому належить 52,99 грн індексації. (105,98 х 0,5).

Сума індексації нараховується пропорційно до відпрацьованого часу:

105,98 грн : 184 год. х 92 год. = 52,99 грн.